«Не тільки зайців, а й ворон не лишилося в лісі...»

22 тисячі гектарів мисливських угідь рішенням обласної ради Вінниці передано у приватне користування. У такий спосіб планують створити умови для вирощування і розмноження мисливських тварин і птахів. Однак дехто з обранців через місцеві ЗМІ заявив, що на наступному сесійному зібранні ініціюватиме перегляд «лісового» питання. Адже воно ще й із політичним забарвленням — фракція БЮТ в облраді має намір виключити з партії тих, хто голосував «не так».

«У Саудівській Аравії заказників більше, ніж у нас на Вінниччині»

— Нещодавно мені довелося червоніти за те, що мало уваги приділяємо створенню заповідних зон, — каже голова Вінницької облради Григорій Заболотний. — На засіданні колегії Міністерства охорони навколишнього природного середовища, де я був присутній, наш регіон порівняли з пустелею Саудівської Аравії. Сказали, що там, у пісках, люди створили більше заповідних зон, ніж ми, вінничани, у своєму зеленому краї. На жаль, не всі депутати розуміють важливість цієї проблеми.

В області вже понад 30 тисяч мисливців. Усі хочуть полювати. Даруйте, а зайця в ліс нема кому загнати. Є такі угіддя, де вже не те що зайців, ворон не залишилося. Саме ці угіддя передусім передаємо приватним користувачам. Тільки в оренду. На таких територіях планується облаштувати місця-резервації для вирощування і розмноження мисливських тварин. Треба буде закупити їх маточне поголів’я. На все це потрібні чималі кошти. Щоб розвести необхідну для полювання кількість диких кабанів, зубрів, козуль, інших тварин, потрібно 20—25 років. На цей термін розрахована оренда угідь. Після такого впорядкування приватне мисливське підприємство матиме право на придбання ліцензії на відстріл розведеного поголів’я, — зазначає Г. Заболотний.

Основна частина мисливських угідь у регіоні належить обласній організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР). Але в них мало коштів. Торік на одну тисячу гектарів угідь вони витратили «аж» 617 гривень. «Це мізер, — стверджує голова облради. — Бо тільки на придбання однієї голови зубра маточного поголів’я треба заплатити 12 тисяч гривень. Тим часом приватні мисливські підприємства витратили торік на таку само площу 42 тисячі гривень. Ось ми й вирішили перерозподілити угіддя, передавши частину з них саме приватним мисливським підприємствам. До речі, на дуже вигідних умовах для УТМР».

За «лісове» питання можуть позбавити партквитка

Однак навіть після детального роз’яснення проблеми рішення з цього питання на сесії не вдалося прийняти. Проти виступили частина депутатів із фракції БЮТ. Свою позицію вони аргументували переважно тим, що приватний господар не пустить у ліс так само, як нині орендарі не підпускають нікого до ставка. Ліси, більшість з яких посаджено руками представників територіальних громад, та ще й не одного покоління, стануть для них недоступні.

Для прийняття рішення не вистачило трьох голосів. Однак після сесії три депутати написали письмові заяви про те, що вони підтримували це рішення. Мовляв, не їхня вина, що електронна система «Рада» дала збій. Що характерно, ці депутати належать до фракції, яка виступила з пропозицією не голосувати за це питання.

— Якщо вони не заберуть свої заяви, будуть виключені з партії, — каже депутат облради, заступник голови обласної організації партії «Батьківщина» Людмила Щербаківська. — Бо ми на фракції чітко домовилися — не голосувати за це питання доти, доки детально не вивчимо його.

Незважаючи на це, три голоси знайшлися, тому рішення вважається прийнятим.

— Ліси не можна передавати у приватну власність у жодному разі, — каже представник фракції ПР Олексій Лавренюк. — Бо тим самим порушуються права мисливців. Сам я також мисливець і розумію, що буде далі. Тому наполягатиму, щоб на наступній сесії це питання поставили на переголосування.

Як ставляться до перерозподілу угідь ті, в кого їх відібрали?

«Не маю сумніву, що передані угіддя стануть приватними»

— Ми погодилися на передачу в оренду частини своїх угідь із двох причин, — каже керівник обласної організації УТМР Анатолій Мерц. — По-перше, не можна стримати тенденцію до переходу лісів у приватну власність. З часом у нас буде те саме, що в Європі та інших країнах. По-друге, з 2010 року значно підвищиться орендна плата за угіддя. Ми не зможемо сплачувати такі гроші. Навіть при тому, що в нас 12 тисяч членів товариства і кожен щороку здає по 120 гривень внесків.

УТМР усе одно залишається найбільшим користувачем мисливських угідь на теренах області. «У нас їх 1 мільйон 730 тисяч гектарів, — уточнює Анатолій Мерц. — Але лісів дуже мало. І всі вони малоконтурні — від 5 до 35 гектарів. І то переважно польові угіддя, є трохи водно-болотних. Тому проблема поліпшення стану угідь залишається».

Син Анатолія Мерца проживає нині в Америці. Якось після приїзду він розповів батькові таку історію. Його бос під час полювання підстрелив качку. Але зробив це через десять хвилин після того, як закінчився дозвіл на полювання. «Ну то й що з того?» — спитав батько. — «А те, що качка та обійшлася дуже дорого: крім штрафу у півтори тисячі доларів, бос позбувся гвинтівки, а на додачу його ще й виключили з товариства мисливців».