На початку засідання Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин народні депутати знову висловили стурбованість тим, що на розгляд комітету не внесено антикризових законопроектів, про які рапортує уряд. Голова комітету Ігор Шаров поінформував, що на розгляді в парламенті перебуває низка законопроектів від різних суб’єктів законодавчої ініціативи — і уряду, і народних депутатів із різних фракцій, які передбачають заходи з врегулювання фінансово-економічної кризи в державі. І як тільки ці законопроекти розглянуть профільні комітети — з питань бюджету і податкової та митної політики, Комітет із питань прав людини обов’язково підготує свої висновки. А також оперативно реагуватиме на випадки порушень трудових чи інших прав громадян — такі звернення уже надходять до комітету.

Найбільшу дискусію викликало заслуховування інформації Міністерства закордонних справ України щодо практики застосування консульськими службами закону «Про іміграцію» стосовно осіб, раніше депортованих за національною ознакою (кримських татар), які постійно проживали в Республіці Узбекистан та виявили бажання повернутися до України. Представники МЗС повідомили, що нині кримські татари мають право завчасно оформити дозвіл на імміграцію через Посольство України в Узбекистані або вже після прибуття в Україну через відповідний територіальний підрозділ МВС. Перший шлях, запевняють у МЗС, — легший, адже тоді іммігранти в тижневий строк з моменту в’їзду на територію України отримують на підставі завчасно оформленого дозволу на імміграцію посвідку на постійне проживання в Україні. І наявність такої посвідки дозволяє іммігрантові уникнути оподаткування особистого майна, що ввозиться ним на територію України. Тоді як у разі оформлення дозволу на імміграцію вже після прибуття в Україну паперова тяганина із отриманням дозволу та оформленням посвідки на постійне проживання може тривати до року, а люди не можуть отримати своє майно, яке місяцями простоює на митницях. Однак і під час оформлення дозволу на імміграцію через українське посольство в Узбекистані виникають проблеми: узбецькі паспортні служби ускладнюють процедуру зняття з реєстраційного обліку за місцем постійного проживання в Узбекистані при оформленні виїзду в Україну, вимагаючи довідки, які не передбачені міжнародними угодами.

Народний депутат Мустафа Джемілев зачитав одного з численних листів, які надходять на його адресу від кримських татар, котрі повертаються в Україну. «Продала дім, корову, запакувала все майно в контейнер, а виписатися і отримати дозвіл на імміграцію в Україну ніяк можу. Сказали, що це займе не менше восьми місяців, а як тоді зараз жити?», — йдеться в листі. За словами депутата, не менші проблеми і в депортованих. Народні депутати звернулися до урядовців із пропозицією спростити процедуру отримання дозволу на імміграцію в Україну для депортованих кримських татар.

Комітет також рекомендував парламентові ухвалити одразу в першому читанні та в цілому законопроект про внесення змін до статті 25 закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», внесений Кабінетом Міністрів з метою запровадження системи ідентифікації іноземців за біометричними даними, що сприятиме підвищенню ефективності боротьби з нелегальною міграцією, тероризмом, торгівлею людьми тощо.