Вже вп’яте на Львівщині відбувся ярмарок вакансій для осіб з обмеженою працездатністю. Його гасло: людям з особливими потребами — реальну підтримку, незважаючи на економічні складності.

В рамках заходу відбувся «круглий стіл» за участі представників влади та громадськості, проводилися індивідуальні консультації з профдіагностики та консультації психолога, і, звичайно, було озвучено пропозиції працедавців. Хоча не так уже й багато, всього 44 підприємства взяли участь у ярмарку, запропонувавши людям із обмеженими можливостями роботу за 28 спеціальностями, а це трохи більш як 100 вакансій. Та треба було бачити, як майже урочисто прямували до Будинку праці — львівського міського центру зайнятості, люди. Чимало з них уперше ризикнули припустити для себе думку отримати не лише пенсію, а й зарплату, стати корисними суспільству. Адже слово «робота» для інвалідів означає значно більше, ніж для здорових людей.

Якщо минулого року 287 інвалідів Львівщини знайшли роботу, то цього року вже 385, і 292 зареєструвалися у службі зайнятості як потенційні працівники. Цікаво, що 36 осіб отримали допомогу з безробіття одноразово — для започаткування підприємницької діяльності, чимало відвідує курси професійного навчання, інформаційні семінари, тренінги. На жаль, поки що не йдеться про роботу для спінальників, тому людей на візочках було в Будинку праці мало, однак сподіваємося, що практика надомної роботи, яка років 20 тому була досить поширеною, повернеться, й інваліди першої групи, які мають і здорові руки, і кмітливі голови, а головне — колосальне бажання працювати, не залишаться на узбіччі життя. Наразі ж у планах львівського обласного центру зайнятості — забезпечити людям з особливими потребами правову консультацію щодо умов працевлаштування та програм соціальної реабілітації, формування централізованого банку даних осіб з інвалідністю, який включатиме дані індивідуальних програм реабілітації інвалідів, їх освітній і професійний рівень, потребу в навчанні.

А на запитання, чи не буде найближчим часом, в умовах економічної скрути, усе це без потреби й чи не опиняться першими на вулиці (звільнені-скорочені) саме інваліди, директор обласного центру зайнятості Михайло Хміль відповів так:

— Підприємства не відчують у разі звільнення інвалідів особливої економічної користі порівняно зі штрафними санкціями, які накладатимуться. Адже є певні квоти для інвалідів. І це — по-перше. По-друге, я сподіваюсь на людську порядність керівників підприємств, адже не хочеться думати, що криза найбільше відіб’ється саме на найменш захищених верствах населення. Принаймні, так би не мало бути.