Реалії сьогодення свідчать: Одеська область, що лідирує в Україні за кількістю фермерських господарств (у регіоні таких налічується понад 7 тисяч), з кожним роком стає дедалі безпомічнішою в технічному плані.

Але ж 80 років тому, у листопаді 1928 року, на базі тракторних колон радгоспу імені Т. Шевченка рішенням Раднаркому СРСР було створено першу в країні машинно-тракторну станцію, якій присвоїли ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Створення потужного машинно-тракторного «ударного резерву» дало змогу в кілька разів підвищити темпи обробки землі — сівби, підгодівлі культур, збирання врожаю. Тільки за два роки в Березовському районі, де й було створено першу МТС, зорали 64 тисячі гектарів. Результат на ті часи просто фантастичний. Двома орденами — Трудового Червоного Прапора й Леніна — була відзначена праця одеських механізаторів, які створили МТС.

Нинішній 80-літній ювілей МТС відзначати ніхто не збирався, немов і не було її. Зникла сама машинно-тракторна станція, бур’яни панують на руїнах майстерень. Залишилися люди, які відпахали у полі по чотири з гаком десятки років.

Навіть пам’ятника (трактор ЮМЗ-6, зведений на п’єдестал 1978 року) й сліду немає. З ним пов’язана сумна історія — десять років тому трактор за рішенням територіальної громади зняли з п’єдесталу й вручили одному з механізаторів у рахунок компенсації за невиплату заробітної плати. А що лишалося робити? Дитина механізатора потрапила в аварію, і були потрібні величезні гроші на операції.

МТС імені Тараса Шевченка запекло боролася за життя: ремонтники навчилися виготовляти голки для одноразових шприців, налагодили виробництво електродів для зварювання...

За словами начальника головного управління АПК Одеської облдержадміністрації Анатолія Новаковсього, середній розмір землі у власності або оренді фермерського господарства становить 34 гектари.

— В аграрному секторі все підпорядковано й налаштовано на великотоварне високоефективне сільгоспвиробництво, — розповідає Анатолій Новаковський. — Сьогодні вигідно обробляти землю комбінованими широкозахватними агрегатами, які не застосуєш на ділянках, скажімо, в 5 гектарів. І тут необхідно мати «механізований кулак» у вигляді різних механізованих загонів або колон, які зможуть обробити поля в найкоротший термін.

Тобто, по суті, йдеться про відродження МТС. Чи можуть вони відродитися сьогодні, у ХХІ столітті? Відповідь одна — ні, не зможуть. І ось чому.

Заступник начальника Головного управління АПК області Степан Возненко розповів, що понад 90 відсотків сільськогосподарського машинно-тракторного парку області морально й фізично застаріли. 80 відсотків комбайнів відпрацювали по 25 років. 10 мільярдів гривень потрібно на повне відновлення сільськогосподарської техніки в Одеській області.

Щорічно область докуповує в середньому по 200 комбайнів і 400 тракторів. Але це — крапля в море. Такі темпи можуть привести до того, що «залізного коня» на полях замінять конячки й плуги.

І найголовніше — Одеська область стрімко втрачає підприємства, що спеціалізуються на випуску сільськогосподарської техніки. Практично за безцінь було продано завод «Одесасільмаш», що понад 100 років забезпечував регіон плугами, навісним устаткуванням для тракторів. Припинено випуск причепів і причіпних візків. Все це доводиться купувати в далекому й близькому зарубіжжі.

Припиняють роботу через недостачу замовлень заводи з ремонту сільгосптехніки, яку доводиться ремонтувати тепер в інших областях.

Але знову повернімося до МТС імені Тараса Шевченка. Голова селища Шевченкове Василь Ротар на численні прохання односільчан організував у селі механізований прокатний пункт. Трактори й комбайни цього пункту використовуватимуться для надання допомоги селянам в обробці землі. І першими заявку на використання техніки подали місцеві фермери.

МТС відроджується? Й, можливо, «залізний кінь» перестане кульгати?

Для того, щоб аграрії змогли нарешті купувати сучасні трактори й комбайни та іншу техніку, необхідно, на мій погляд, створити дієвий економічний механізм, що поєднуватиме державне регулювання й саморегулювання, проведення збалансованої цінової й фінансово-кредитної політики. Селян необхідно забезпечувати пільговими кредитами, а не здирати з них процентну шкуру.

Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.