Деріївський сільський голова Василь Зайвий за освітою — зооінженер. Понад п’ятнадцять років пропрацював у місцевому господарстві. Потім освоїв посаду заступника директора каменедробильного заводу. А пізніше попрацював ще й директором підприємства комунального господарства сільської ради. Довелося побувати і в ролі безробітного.

Але в жодній зі сфер діяльності, — запевняє Василь Федорович, — він не відчував такої постійної напруги і відповідальності перед людьми, як тепер. Бо найнижча ланка місцевого самоврядування є зараз фактично ще й найнижчою виконавчою ланкою. Тож проблем і питань у громади дуже багато.

Одна з них — водозабезпечення. На території населеного пункту майже немає придатних для використання джерел питної води. Та за ініціативного голови тут змогли добитися того, щоб два роки поспіль для вирішення цієї проблеми з державного бюджету виділялися кошти: 25 тисяч — у 2006-му, 68 тисяч — у 2007 році. Десятитисячну підтримку забезпечила місцева агрофірма. Кошти використали для ремонту водопровідної мережі й створення двох свердловин.

Горді деріївці і за свою соціальну сферу. Дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт чи не найкращі тут з-поміж інших сіл Онуфріївського району. Крім стандартних медичних послуг, незабаром матимуть ще й свого стоматолога.

Сільський комунгосп нині готовий до придбання сміттєзбиральної техніки.

Село не газифіковане. Однак на поновлення закинутого колись проекту вже зібрано майже 50 тисяч гривень. Тридцять виділено з районного бюджету, ще на чотирнадцять, не без активної турботи Василя Зайвого, спромоглися спонсори.

Деріївка майже рівновіддалена від районного центру й Кременчука. І туди, й туди — близько сорока кілометрів, які сільчани долають завдяки рейсовим автобусам Кременчуцького автотранспортного підприємства, що курсують за двома маршрутами. На черзі — відкриття третього.

Діють на території сільської ради продовольчий і промисловий магазини.

Велику ставку тут роблять і на розвиток зеленого туризму. У Деріївки для цього є все. І безкрайні дніпровські заплави, й зелені зони вздовж берегів, і гарні природні гранітні виходи. Сільська громада дала згоду на виділення частини належних їй земель для розвитку інфраструктури відпочинку і туристичного бізнесу. Однак принципово відстоює кожен клаптик навколишнього природного середовища, як це було з уже нині заповідною пам’яткою природи місцевого значення «Маганове». А могло б так статися, що в часи повальної «прихватизації» не залишилося б не тільки рідкісних птахів та комах, але й елементарного доступу до річкових берегів для відпочивальників.

За словами депутата обласної ради, голови постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та інвестицій Миколи Ковальчука, Деріївська сільська рада не тільки багата природними багатствами. У неї надзвичайно багата історія. Перші згадки про «Деріївку під Кам’яною могилою» зустрічаються в архівних матеріалах, датованих 1691 роком. Тобто ще задовго до утворення Нової Сербії і фортеці Святої Єлизавети. Саме тоді на теренах нинішньої Кіровоградщини активно створювалися козацькі зимівники, козацьким поселенням вважалося на той час і село.

Визволення області в роки Великої Вітчизняної теж починалося саме з деріївських країв, із крайньої східної її точки. В цих місцях на лінії Деріївка —Куцеволівка радянські війська форсували Дніпро. Тож місцеві селяни — козаки-вояки з діда-прадіда. Може, саме тому і сільський голова, і вся деріївська громада свято бережуть про них пам’ять, закарбовану в пам’ятниках, обелісках. Облаштовують і зберігають їх у належному вигляді, вшановують загиблих земляків, воїнів-визволителів, ветеранів і пенсіонерів.

А щоб село продовжувало жити і розвиватися, стараються робити тут все можливе, щоб молодь не тільки залишалася на селі (діють дитсадок, школа), але й поверталася сюди. Крім створення нових робочих місць, тут започаткували такий важливий напрямок роботи, як освоєння для молодих сімей вторинного житла. «Збудувати нове важко й дорого, але ж є добротні будинки, які з різних причин залишилися без господарів, — зауважує Василь Зайвий, — то чому ж його не використати по-хазяйському?!».

«По-хазяйськи підходять у Деріївці до всього, — стверджує депутат облради Микола Ковальчук. — Віриться, що саме з таких населених пунктів і розпочнеться відродження українського села».

Кіровоградська область.

На знімку: сільський голова Деріївки Василь Зайвий.

Фото автора.