Улітку нинішнього року наша газета писала про конфлікт навколо майна маріупольського товариства з обмеженою відповідальністю «Магма». Свого часу воно придбало виробничі площі в дочірнього підприємства «Приморське АТП №11483» ВАТ «Донецькавтотранс» і почало розвиватися буквально з нуля: за словами керівників «Магми», приміщення потребували серйозного ремонту й чималих фінансових вкладень. Через сім років, після того, як підприємство стало на ноги, колишній власник подав позов до суду, вимагаючи назад продане майно, незважаючи навіть на те, що строк позовної давності — три роки — давно минув. Про те, чому в «Магмі» дії «Донецькавтотрансу» вважають рейдерством і чому маріупольське підприємство, що звикло займатися виробництвом, виявилось утягнутим у нескінченний судовий позов, йшлося в публікації «На руку господаря хочуть накласти лапу» («Голос України» від 14 серпня 2008 року).

Стаття в газеті незабаром одержала несподіване продовження. Стало відомо: ВАТ «Донецькавтотранс» судиться не лише з «Магмою», а й із низкою підприємств, що купили приміщення в Донецького АТП 11462, яке перебуває у стадії банкрутства. До того ж хід судового розгляду був несподіваний для відповідачів, упевнених у своїй правоті. Наприклад, представники виробничо-наукової фірми «Променергоремонт» розповіли, що одержали поштою дві різні ухвали, датовані тим само числом: перша — про перенесення засідання на два тижні, друга — про заборону відчуження будови для забезпечення позову. Хоча в судовому засіданні, як розповів газеті головний інженер підприємства Василь Цикало, рішення про заборону не пролунало. У публікації ми наводили думки й інших підприємців, які називали дії ВАТ «Донецькавтотранс» «рейдерською атакою» («У трансі від «Донецькавтотрансу», «Голос України» від 30 вересня 2008 року).

Нарешті, ще одній судовій справі стосовно позову «Донецькавтотрансу» була присвячена публікація «Чайка» розправила крила, але потрапила в судові сіті» («Голос України» від 23 жовтня 2008 року). У цьому разі ВАТ подало позов до державного підприємства — Донецької залізниці, — вимагаючи визнати за «Донецькавтотрансом» право власності на частину майна бази відпочинку «Чайка» в селі Урзуф Першотравневого району. Назване майно було передано ДП «Донецька залізниця» на баланс і в господарське ведення спільним наказом Фонду держмайна України та Міністерства транспорту і зв’язку України. Як і в інших судових процесах за участю «Донецькавтотрансу», згаданих у публікаціях нашої газети, термін позовної давності минув. Проте справа розглядається, і крапка ще не поставлена.

Сім підприємств заявили про те,що в них намагаються відібрати майно

Наші публікації привернули увагу влади і правоохоронних органів. Копії газет було відправлено Першому віце-прем’єр-міністрові України Олександрові Турчинову, котрий очолює Міжвідомчу комісію з протидії рейдерству, і міністрові внутрішніх справ Юрію Луценку, який заявляв про створення електронного реєстру рейдерів і суддів, що їм сприяють.

Сьогодні вже можемо повідомити нашим читачам про реакцію на порушену газетою тему. Заяви низки підприємств, які вважають, що піддалися рейдерській атаці з боку «Донецькавтотрансу», розглянуто на засіданні робочої групи з питань протидії протиправним поглинанням і захопленням підприємств під головуванням першого заступника голови Донецької обласної державної адміністрації Сергія Дергунова. На цьому ж засіданні представник ГУ МВС України в Донецькій області повідомив, що органи внутрішніх справ нині самостійно проводять перевірку фактів, викладених у публікації, присвяченій ТОВ «Магма».

Засідання робочої групи можна сміло називати «бенефісом» «Донецькавтотрансу»: члени групи розглянули заяви семи підприємств, які поєднує одна деталь — на їхнє майно висунуло претензії назване ВАТ. Зрозуміло, засідання робочої групи — не суд, завдання групи — лише винести вердикт, чи вбачаються в конкретній ситуації елементи протиправного поглинання або злиття. Під час обговорення члени групи й запрошені висловлювалися іноді досить прямо.

Олександр Стремовський, голова правління ТОВ «Магма»: «Ми купили підприємство в руїнах. Ми його відтворили. Нас було дванадцятеро, на сьогодні — понад три сотні. Ми ні в кого нічого не вкрали. Але прийшли люди, побачили ласе. І схотілося заволодіти шляхом судових позовів, в яких ми не фахівці, адже ми — машинобудівники. І сьогодні, коли треба боротися з кризою, ми змушені розділитися: частково на кризу, а частково, вибачте на слові, на цей «наїзд».

Віктор Бевзенко, народний депутат України: «Відчуження майна здійснювало не дочірнє підприємство, а основне об’єднання «Донецькавтотранс». Є договори купівлі-продажу. Але для того, щоб справу розкрутити, «Донецькавтотранс» звернувся в суд з позовною заявою до свого дочірнього підприємства, щоб суддя прийняв рішення про повернення дочірнім підприємством майна. Й отримав би рішення суду. Суддя не розглядав, хто чим володіє. Він не дивився, на чиїх балансах перебуває це майно. З цього й починається, власне, рейдерство. Те, що воно чітко простежується, можете не сумніватися.

Що стосується самого майна — його продали одному підприємству п’ять, іншому — чотири, ще одному — три роки тому. Сьогодні вони («Донецкавтотранс». — Авт.) хочуть повернути це майно через звичайне рішення суду. Природно, одержавши на руки таке рішення, вони знайдуть виправлені коми в договорах або неправильно оформлену довіреність на свого члена правління, котрий підписав договір. Вони навіть не будуть з боку покупця шукати порушення. Вони в себе знайдуть. І на підставі формальних фактів визнають угоду недійсною. У такий спосіб відбувається, власне, рейдерство».

Владимир Ішков, заступник голови Донецької обласної ради: «Гадаю, правоохоронні органи перевірять це питання. Якщо лежаче підприємство було продано, і підтвердженням є договори, і майже три роки ніхто не звертався... Через три роки, коли підприємство майже 300 робочих місць створило, вирішили, що є господар. Вартість обладнання й самого підприємства тоді й вартість сьогодні яка? А те, що немає прямого захоплення підприємства, — так, не видно, ніхто його не бере. Вбачається рейдерство? Так, вбачається. Але з використанням правового нігілізму в нашій країні, через судові інстанції».

«Донецькавтотранс»дуже сподівається на суд

На засіданні робочої групи представник ВАТ «Донецькавтотранс» виклала позицію підприємства: метою поданих позовів є захист майнових прав. «А щодо договорів, законні вони чи ні, — це позиція суду», — додала вона. Учасники засідання поцікавилися, чому ж підприємство вичікувало стільки років, перш ніж заперечити угоду? І чим спричинений позов до власного дочірнього підприємства про витребування майна — хіба не можна було просто скасувати виданий раніше наказ? Чому навіть такі питання вирішуються через господарський суд? Крім того, ті, хто виступав, звертали увагу на невідповідність вартості майна, що було продано декілька років тому, й нинішньої вартості, що значно зросла завдяки інвестиційним вкладенням. Незручні запитання представник «Донецькавтотрансу» парирувала фразами: «Це предмет дослідження суду» і «Суд дасть цьому оцінку».

«У зв’язку з неможливістю визначення сьогодні наявності або відсутності ознак протиправного поглинання або захоплення підприємства в ситуації навколо майна ВАТ «Магма» залишити на контролі в робочої групи це питання до ухвалення судового рішення», —таке рішення було ухвалено після емоційного обговорення. Заявникам порекомендували використовувати передбачені чинним законодавством можливості із звернення до правоохоронних органів, а також процесуальні права сторін у господарських справах. Аналогічне рішення прийнято й стосовно заяв інших підприємств: ТОВ «Автотехцентр-3000», приватного підприємства «Променергоремонт», приватного підприємця Д. Волкова. У випадку ще із трьома підприємствами — ТОВ «Ізопласт», приватного підприємця «Даниил», ТОВ «Донбасойл», — що подали заяви пізніше, робоча група вирішила поінформувати УСБУ в Донецькій області «про перешкоди в діяльності суб’єктів господарювання».

На запитання кореспондента «Голосу України», чи надходили до міліції нинішнього року заяви про протиправні поглинання й захоплення, начальник ГУМВС у Донецькій області Микола Куп’янський відповів так: «Проблема рейдерських атак у нас розглядалась на оперативній нараді. Ми її розділили на декілька напрямів. Перший напрям — доведення підприємства до банкрутства. Другий напрям — коли виготовляється печатка, фальсифікується протокол зборів і після цього відбувається захоплення підприємства. Й, використовуючи рішення судів, приходять і міняють власника. Саме у цих напрямах ми узагальнювали інформацію. Такі відверті факти в Донецькій області цього року не зареєстровано. Виникають питання щодо деяких підприємств, де тривають суперечки в господарських судах, і ці питання розглядаються». Начальник облуправління міліції звернув увагу на внесення змін у законодавство, згідно з якими для виконання судових рішень заборонено залучати приватні охоронні структури. «І саме це покладає на працівників правоохоронних органів, насамперед на міліцію, велику відповідальність. Перед тим, як направити працівників міліції для виконання судового рішення, ми також вивчаємо наявну проблему», — додав М. Куп’янський.

«Рейдери тепер полюють за невеликими,але процвітаючими підприємствами»

Поняття «рейдерство» ви не зустрінете в жодному законі. Проте й підприємці, і юристи, і політики оперують цим словом. Де ж грань, де закінчується господарська суперечка й починається суспільна проблема? Визначити це допоможе тільки відкрите обговорення.

— Проблема, порушена газетою, стосується не тільки нашого підприємства, — зазначив заступник голови правління ТОВ «Магма», один з ініціаторів створення суспільної організації «Антирейдерський фронт України» Олександр Малков. — На жаль, на засіданні комісії не дали можливості зачитати спільну заяву дев’яти підприємств, «постраждалих» від позовів «Донецькавтотрансу», — навіть зважаючи на те, що остаточні рішення у цих судових справах не винесено. Країна переживає нову хвилю рейдерства — це не переділ уже поділеного, а полювання за невеликими, процвітаючими підприємствами середнього та малого бізнесу, які створені й розвиваються в часи вже незалежної України і які в усьому світі є основою економіки держави. Але в нашому випадку ми зіштовхнулися з фактом масового економічного терору, коли атакується не один суб’єкт, а робиться спроба одночасного часткового або повного захоплення десятка підприємств. Цього не можна допустити.

Ця ситуація — своєрідний тест. Якщо «Донецькавтотрансу» вдасться задумане, то незабаром Донбас може зіштовхнутися з низкою схожих захоплень. Такому «ноу-хау» треба покласти край.

У свою чергу «Голос України» сподівається, що остання наша публікація буде про позитивний результат для тих, хто відстоює правду.

Марина КРИВДА,Ліна КУЩ.

Донецька область.

Фото з архіву автора.Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.