Хочуть підтримати аграріїв

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту прийняти за основу проект змін до деяких законів щодо запобігання негативним наслідкам впливу кризи в агропромисловому комплексі. На засіданні йшлося, що цей документ, поданий народними депутатами Віктором Януковичем, Миколою Присяжнюком, Сергієм Рижуком, Віктором Слаутою, на відміну від проекту, внесеного Кабінетом Міністрів, «має системний характер та комплексний підхід до подолання кризових явищ».

Парламенту запропоновано ухвалити за основу проект змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення законодавства про господарські товариства. На засіданні Комітету з питань економічної політики, зокрема, зазначалося, що ним передбачено «запровадити норми стосовно права учасників товариства відступати від положень, які визначають кількість голосів, необхідну для прийняття рішень з певних питань, але не шляхом встановлення меншої кількості необхідних голосів порівняно з тією, що передбачена чинним законодавством».

Пропонується також «скасувати обов’язкове попереднє повідомлення про загальні збори учасників чи акціонерів для компаній з єдиним учасником чи акціонером і встановити право відступати від такої вимоги чи змінювати строк надання повідомлення за взаємною згодою».

Проект, зокрема, передбачає: «Коли товариство має єдиного учасника, повноваження загальних зборів товариства, передбачені законодавством, а також внутрішніми документами товариства, здійснюються таким учасником одноосібно без скликання загальних зборів.

Рішення учасника з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється ним письмово у формі протоколу та засвідчується печаткою товариства».

Під час обговорення проекту народні депутати висловили низку зауважень до нього. Йшлося, зокрема, про те, що він був поданий в парламент вже після прийняття закону «Про акціонерні товариства», який врегульовує окреслені питання, що стосуються акціонерних товариств. Водночас, вважають народні депутати, «для інших видів товариств вони є неврегульованими».

За підсумками обговорення комітет ухвалив рішення під час підготовки законодавчого акта до другого читання привести його норми у відповідність до закону «Про акціонерні товариства».

Юрій КАРМАЗІН («НУ—НС»):

— Я весь час кажу про те, що коаліція повинна бути, бо того вимагає Конституція. БЮТ звернувся до всіх політичних сил, у тому числі й до нашої політичної партії — Партії захисників Вітчизни, з приводу того, щоб утворити коаліцію. Вони пропонують створення коаліції «Нашій Україні», Партії регіонів, Блоку Литвина і навіть комуністам на одному підгрунті — антикризовому. Ми мали зустріч з керівництвом фракції БЮТ, з Прем’єр-міністром, і йдеться про те, щоб відсунути на другий план ідеологічні розбіжності та протиріччя. Зараз об’єднати весь зал може лише боротьба з кризою. В такому розумінні, вважаю, може бути створена широка коаліція. Можливо, будуть різні погляди на виходи з кризи у тих чи інших політсил, але це ні про що не говорить. На мій погляд, може бути створена така широка коаліція — «Наша Україна», БЮТ, Партія регіонів і Блок Литвина. Я не бачу жодних пересторог щодо цього.

Оскільки я представлений в парламенті як член Партії захисників Вітчизни, то ми у вівторок увечері збирали з цього приводу політраду. Порадившись, дійшли висновку, що нам треба забути всі політичні розбіжності і спрямувати всі зусилля саме на порятунок держави. Нині в комітетах опрацьовується понад 50 законопроектів, ми маємо запустити їх у дію і хоча б мінімізувати удари кризи. На превеликий жаль, інша частина «Нашої України» на чолі з В’ячеславом Кириленком дотримується іншої точки зору.

Мені відомо про те, що регіонали давно виходять з ініціативою обирати Президента в парламенті. Мені ця ініціатива не подобається, я вважаю, що глава держави має обиратися всенародно. Але є зрештою демократія, і яка буде домовленість між політичними силами, така має бути й конфігурація. Якщо будуть розглядатися такі пропозиції, вноситимемо свої пропозиції, запобіжники тощо.

Остап СЕМЕРАК (фракція БЮТ):

— З моєї точки зору, нинішня ситуація в країні драматична настільки, що БЮТ готовий створювати коаліцію у досить нетрадиційному контексті. Водночас наша фракція не готова поступатися програмними речами, про які ми говорили під час виборів, — стосовно української мови, неможливості другої державної мови, розвитку демократії європейського вектору в зовнішній політиці, а також гарантування державної незалежності і суверенітету. Речі, які стосуються економічної політики, це є той принцип, на основі якого має відбуватися реформування економіки країни. Думаю, така коаліція цілком можлива.

Обговорюється нині й питання внесення змін до Конституції щодо обрання глави держави в парламенті. Всі ми розуміємо, що чинна система державного управління, закріплена в Основному Законі, не є оптимальною для нашої держави та суспільства. Всі кажуть, що її потрібно змінювати. Якщо відбудеться коаліція між ПР і БЮТ, то очевидно Конституція теж стане об’єктом реформувань у сенсі модернізації моделі влади. Існують різні бачення, як це робити. Думаю, що, на жаль, ця реформа Конституції може стати частиною домовленостей для гарантування перспективної поведінки партнерів по коаліції, але я не впевнений, що це правильне рішення.

Питання дострокових виборів Президента... Все в нашій державі можливо, але я вважаю, що це не актуально зараз, так само, як парламентські вибори. Насправді пріоритет у суспільстві й державі — це стабілізація економічної ситуації, оптимізація всіх витрат, пов’язаних із розвитком економіки. А проведення виборів як парламентських, так і президентських, окрім видатків з бюджету, призведе до серйозних потрясінь у суспільстві, які додадуться до реакції суспільства на економічні негаразди. Тоді ми можемо втратити державу і не хочеться навіть прогнозувати що ще. Тому я вважаю, що Віктор Ющенко добуде свій термін. Тим часом Президент, парламент, уряд та Національний банк повинні оптимізувати свою роботу, забути про політичні забарвлення і перспективи, які кожен собі будує, і працювати над подоланням кризи, яка насувається на суспільство.

Юрій МІРОШНИЧЕНКО (Партія регіонів):

— Я не оракул і не Господь, але сподіваюся, що в четвер питання обрання глави парламенту і створення коаліції буде вирішено. В який спосіб — побачимо. Проте почуття відповідальності, на моє глибоке переконання, має взяти гору над особистими амбіціями деяких політичних сил і їхніх лідерів. Предметом дискусії, у тому числі й нової коаліції, можуть бути зміни до Конституції — вони потрібні. Але з цього, я переконаний, не випливатиме імпічмент Президента. Оскільки глава держави згідно зі ст. 111 не може бути відсторонений, якщо до закінчення його повноважень залишилося півроку. Політичні сили мають право вносити на законодавчому рівні різні пропозиції — у тому числі й вибори Президента в парламенті, але поки що це обговорюють на рівні експертів. Партія регіонів не вносила таких пропозицій, інші політичні сили також. Але фахівці жваво дискутують і навколо теми формування єдиного центру виконавчої влади. Бо фактично — їх два. І на чию користь буде вирішено це питання (Кабінету Міністрів чи Президента) в частині впливу на формування виконавчої влади, на повноваження визначення політики уряду, думаю, залежатиме від того, як складеться політична кон’юнктура.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ (фракція Блок Литвина):

— Коаліція не лише можлива, переговори вже на фінішній прямій. Думаю, вони повністю розподілять владу між собою. Переконаний, що в якихось непублічних форматах йдеться і про розподіл усього іншого, що залишилося в державі, — банків, державних підприємств, Фонду держмайна... Тобто, я думаю, що це дуже глибокі домовленості, які стосуються не лише кадрових, а й майнових, ресурсних питань. Мало того, нова коаліція технологічно може внести зміни до Конституції щодо обрання глави держави в парламенті. Принаймні такі думки вже лунали з боку спікерів обох політичних сил. Крім того, цілком можливо, що ці домовленості, які вийшли вже на фінішну пряму, можливо, передбачають, хто буде Президентом, а хто прем’єром. Зрозуміло, що такий розподіл не був би можливий, якби вибори були реально народні, бо дуже важко спрогнозувати, хто буде Президентом.

Для того, щоб відбулися дострокові вибори Президента, мають бути підстави відповідно до чинної Конституції. Такими підставами є особисте бажання глави держави або процедура імпічменту. Думаю, Віктор Андрійович у відставку не подасть, а розгортати процедуру імпічменту немає сенсу. Бо вона займе часу більше, ніж залишилося до президентських виборів. Тож технологічно буде важко реалізувати бажання обрати Президента достроково. До речі, зміни до Конституції також потребують достатньо часу, щонайменше двох сесій, це достатньо нешвидка процедура.

Блок Литвина вважає, що ніхто не має права відібрати в громадян України право обирати Президента. Тобто всенародне обрання глави держави ми вважаємо правильним і демократичним, особливо в умовах України, коли монополізація влади в парламенті може призвести до домінування і взагалі до узурпації влади тими олігархічними кланами, які стоять за цими двома політичними силами.

Олександр ГОЛУБ (КПУ):

— У четвер, імовірно, парламент обере Голову Верховної Ради. Коаліція БЮТ і Партії регіонів давно мала бути в парламенті. Мало того, для цього було готово все. Однак ці плани поламали — певні групи з ПР отримали вказівку або від американських політиків, або від наших, які виступають на боці Віктора Ющенка. З цього приводу навіть була заява Тараса Чорновіла. Звісно, коаліція БЮТ і ПР — це не ідеальний варіант, але в принципі це вихід з парламентської кризи. І жодних шансів брати участь у створенні такої коаліції у комуністів немає — у цих двох мегаблоків конституційна більшість. Отже, бютівці і регіонали можуть навіть не рахуватися з думкою комуністів. Швидше за все, ми станемо лівою опозицією.

Комуністи давно наполягають і вимагають початку імпічменту Віктору Ющенку. Не виключаю, що наша фракція підтримає законопроекти щодо ліквідації інституту Президента або зменшення повноважень глави держави.

Записали Олена ГОРБУНОВА,Наталка ЯРЕМЕНКО.