Антикризові законопроекти не готові, консультації тривають...

Після того, як у сесійній залі зареєструвалися 432 народні депутати, Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Лавринович традиційно надав слово представникам парламентських фракцій — Петру Симоненку (КПУ), В’ячеславу Кириленку («НУ—НС»), Володимиру Литвину (Блок Литвина), Анатолію Кінаху (Партія регіонів) та Івану Кириленку (БЮТ). У деяких виступах лунали заклики не оголошувати чергової перерви в пленарних засіданнях, а натомість негайно розпочати розгляд антикризового законодавства. Проте головуючий О. Лавринович на це зауважив, що під час наради керівників парламентських фракцій, яка відбулася напередодні, було досягнуто домовленості про перенесення сесійного засідання на четвер. «Жоден із представників депутатських фракцій не сказав, що їх політична сила готова розпочати засідання з обрання Голови Верховної Ради, оскільки консультації ще не завершені», — зазначив він.

Так само парламент не був готовий розпочати розгляд законопроектів, спрямованих на подолання економічної кризи. За словами О. Лавриновича, із наявних у Верховній Раді 26 законопроектів, які можна віднести до антикризових, на розгляд у сесійній залі можна винести лише один. У зв’язку з цим Перший заступник Голови Верховної Ради закликав голів комітетів активізувати роботу над цими документами. Водночас, коментуючи пропозиції про необхідність негайної підготовки та ухвалення закону про держбюджет на 2009 рік, О. Лавринович зауважив, що сьогодні парламент просто не має над чим працювати, оскільки поданий у вересні законопроект було відкликано Кабінетом Міністрів, а нового документа уряд так і не вніс. При цьому він зазначив, що саме законопроект про держбюджет має стати найголовнішим антикризовим документом країни на 2009 рік.

Враховуючи це, 340 народних депутатів висловилися за те, щоб у вівторок та в середу парламентарії працювали в комітетах над антикризовими законопроектами, а лідери фракцій продовжили консультації стосовно обрання Голови Верховної Ради та можливого утворення нової коаліції. Отож наступне пленарне засідання має відбутися у четвер.

Із виступів представникІв фракцій

Петро Симоненко (КПУ):

— Сьогодні навіть сліпий бачить, що кредити від Міжнародного валютного фонду, взяті нинішніми можновладцями та їхніми політичними подільниками, не тільки обмежили політичну незалежність та суверенітет держави, а й відкрили новий етап фінансових та соціально-економічних злочинів. Під загальний шумок щодо необхідності врятування банківської системи, а насправді власних капіталів, комерційні банки після прийняття так званих антикризових заходів вивели за кордон вже майже 20 мільярдів. Це ті гроші, які необхідно було спрямовувати на збереження робочих місць, виплату заробітної плати, наповнення Пенсійного фонду та Фонду зайнятості, фінансування шкіл та лікарень.

І в цей же час за рахунок високих кредитних ставок знищуються залишки виробничого потенціалу України. Граючись на валютному курсі, знецінюючи гривню, банківські олігархи свідомо руйнують малий та середній бізнес в Україні, а разом з цим шаленими темпами свідомо зменшують і доходи громадян. І навіть цього їм замало. Вони почали вимагати надання їм надзвичайних повноважень для того, щоб без суду і слідства конфісковувати майно, яке було у заставі під взяті кредити. Тобто вже зараз комусь доведеться повертати свій автомобіль, житло, призупиняти навчання своїх дітей у вищих навчальних закладах. І це все — плата за так звані привабливі кредити. Вже сьогодні кожен п’ятий такий кредит неможливо повернути, тому що брали його на одних умовах, коли долар був по п’ять гривень, а віддавати треба на інших, коли долар вже по сім, а завтра-післязавтра буде і по дев’ять гривень. Як віддавати такі кредити, коли внаслідок масових звільнень тисячі людей опинилися на вулиці?

Ми пропонуємо терміново, на законодавчому рівні затвердити такі заходи: по-перше, валютні кредити повинні розраховуватися і повертатися відповідно до офіційного курсу Нацбанку на момент підписання кредитної угоди, по-друге, у період економічної кризи заборонити банківським установам вилучати майно, яке перебуває у заставі, і, по-третє, встановити максимальну кредитну ставку у п’ять відсотків річних для підприємств вітчизняної промисловості та сільського господарства.

В’ячеслав Кириленко («НУ—НС»):

— Зараз, коли треба говорити про економіку і порятунок людей, багато хто, в тому числі й у нашій залі, говорить лише про коаліцію. Ми ж переконані, що треба дедалі менше говорити про коаліцію і дедалі більше ухвалювати законів, які мають конкретне антикризове спрямування. Яка ситуація тепер у парламенті?

Внесено 26 антикризових законопроектів, і, до речі, всю процедуру пройшов і готовий до ухвалення лише той, який внесла «Наша Україна—Народна самооборона», а решта законопроектів навіть не розглядалися в комітетах. Разом з тим, майже всі політичні керівники зайняті лише навколокоаліційною балаканиною. Це абсолютно непродуктивна втрата часу, оскільки парламент повинен хоча б на рівні комітетів ухвалити антикризові законопроекти і внести їх на розгляд парламентського залу.

Проте розмови про різні формати коаліції тривають. От ми уже тиждень чуємо про те, що буде створено коаліцію Партії регіонів і БЮТ. Зробіть, будь ласка, милість, оприлюдніть своє рішення, щоб усі знали, що окрім діючого уряду, відповідальність за стан справ в економіці бере на себе й опозиційний уряд. Якщо ж такі повідомлення неправдиві, то ми очікуємо на спростування.

Однак ми переконані, що сьогодні треба говорити про кризу, про те, що зробити для вугільної галузі, металургії, хімії, будівництва, автомобілебудування, а не ділити, хто в парламенті у 2010 році стане Президентом. Та ніхто не стане! Бо Президент в Україні обирається всенародно. І тому ми застерігаємо всіх кандидатів у президенти, які є в цій залі, або їхні фракції є в цій залі, що той, хто піде на те, щоб завести обрання Президента в парламент, зробить злочин проти державного ладу.

Володимир Литвин (Блок Литвина):

— Я і фракція сьогодні не претендуємо на жодні преференції та посади. Наша позиція така: ми не крадемо перемогу! Для нас найкращою оцінкою є те, що минулої неділі на виборах сільських і селищних голів наша партія отримала майже 40 відсотків місць. У нас лише одна вимога: дайте можливість працювати! Дайте можливість працювати над тим, про що ми так багато говоримо. Врешті-решт, оприлюдніть свої домовленості. Нехай вожді домовляються про те, що треба ще поділити. Кому відійде Ощадбанк, кому Ексімбанк, хто забере Одеський припортовий завод і як ви розділите країну до 2015 року та забезпечите стабільність, як на кладовищі.

А ми зобов’язані не робити перерви в роботі Верховної Ради. Чому досі немає державного бюджету? 1 грудня держбюджет має бути прийнятий. Чому взагалі немає розмови про державний бюджет? Бо не хочуть приймати держбюджет, оскільки людям треба сказати непрості речі, зокрема, чому їм обіцяли, що жити буде краще, а тепер треба зіткнутися із реаліями, що вони будуть жити гірше, чому людям казали, що держава про них подбає, а тепер кинули їх напризволяще. Ми повинні заслухати звіт Національного банку. Чому відбуваються ті дії, коли кошти на рефінансування неконтрольовано передаються банкам: під які відкати, під які програми, що це дасть Україні? Збереження банківської системи заради збереження приватного сектору — це занадто велика розкіш для України. Ми повинні дати відповідь на запитання і послухати тут звіт, що зроблено для ліквідації наслідків повені? Чому люди не отримали того, що декларовано з центру? Чому не отримали? Правильно, розікрали! Ми повинні запитати, мабуть, суворо, бо гріх красти на кладовищі.

Анатолій Кінах (Партія регіонів):

— Ми змушені ставити дуже жорсткий діагноз тому, що зараз відбувається в Україні, і робити однозначний висновок — в Україні за всіма напрямами поглиблюється системна, соціально-економічна і суспільно-політична криза. І проблеми не у світових кризових явищах — головні проблеми і ризики — всередині України. Як ми неодноразово підкреслювали, влада перейшла межу. Замість формування умов стратегії і розвитку, проведення розумної кадрової політики, політики консолідації суспільства, урядова і президентська вертикаль уже довгий період «працюють» у режимі взаємного знищення і роблять заручниками цього протистояння практично весь український народ, економіку і державу. І цей висновок робимо не лише ми, а й уже міжнародна спільнота.

Близько тижня тому в Гаазі знані світові експерти зробили дуже неприємний висновок, що в умовах кризових явищ негативні показники падіння соціально-економічних параметрів в Україні набагато гірші, ніж в інших державах, дано дуже негативну оцінку безсистемним, непрофесійним, несконсолідованим діям української влади. У жовтні безпрецедентне падіння обсягів виробництва, мінус 20 відсотків, рекордна в Європі інфляція — все це формує у суспільстві не просто невпевненість перед завтрашнім днем — громадяни відчувають страх перед завтрашнім днем.

І на цьому тлі до сьогоднішнього дня ми не можемо розглянути консолідований пакет дій, як це роблять усі держави світу, де ухвалюються чіткі та системні антикризові заходи як спільний результат дій урядів, парламентів та центральних банків. Весь світ сьогодні долає проблему недопущення охолодження економіки: знижуються податки, створюються сприятливі умови доступу до кредитних ресурсів, удосконалюється система соціального захисту, робиться все, щоб захистити національні ринки, підтримати експортера. А в нас — протилежний результат. У нас навіть натяку немає на спільні дії того ж Національного банку і уряду.

Фракція Партії регіонів внесла свій антикризовий пакет, тож якщо ви неспроможні виправити ситуацію, відійдіть убік і не мучте український народ.

Іван Кириленко (БЮТ):

— Хоч як це прикро констатувати, проте ніде правди діти, занадто дорого обходиться Україні і людям наша бездіяльність. Адже окрім вступу до СОТ та ухвалення одного антикризового закону, більше й похвалитися нічим. Зате в чому декотрі з нас досягли високої майстерності, то це в «собачих боях» на різноманітних телешоу. Для людей це було видовищно, допоки в країні і в кожному домі все було гаразд, проте сьогодні це вже геть не смішно. Висновок тут може бути тільки один: треба негайно об’єднуватися, брати відповідальність і починати працювати. І для початку давайте зробимо те, що можемо зробити лише ми.

Колапс у банківській системі очевидний, Нацбанк розгублений, кредитування економіки паралізоване. А грошово-кредитну політику у нас хто визначає? Кому підзвітний Нацбанк? Верховній Раді! А це означає, що в нинішніх умовах нікому, тому й маємо такий результат. А з чиєї легкої руки половина іноземних банків залюбки прийшли в Україну, щоб заробляти гроші, й не малі, адже за кордоном кредити видаються під 3 відсотки, а у нас у 5 разів дорожче. От і видавали у валюті і не в конкретні галузі, а на споживання. А що купувалося? Та ті ж самі автомобілі, тільки закордонного виробника — за 10 місяців їх завезли на 9 мільярдів доларів. Хіба це критичний імпорт? Та ж весь російський газ за 10 місяців коштував 7 мільярдів, а зараз збираємо по центу, щоб сплатити борги.

Водночас лише за останній місяць регулятором надруковано понад 40 мільярдів гривень і видано своїм улюбленим банкам під сміхотворний відсоток. І де зараз ці велетенські суми? Їх дали авіа- чи суднобудівникам? Чи, може, на організацію експорту металу або зерна? Ні! Ці величезні кошти пішли на валютний ринок і розігріли його. Скупили валюту, і де зараз вона? В обмінних пунктах — нуль, в економіці — нуль. А ігрища з валютним курсом? Це чия політика? Хто за це повинен питати? А ми на канікулах! Саме нам потрібно негайно приймати рішення і виводити із стагнації грошово-кредитну систему країни.

Що стосується державного бюджету, то цілком зрозуміло, що популістські розмови про те, що наступного року ми можемо на 35 відсотків підняти заробітну плату, — абсурд. Тому ми пропонуємо профільним комітетам разом з урядом, з міністерствами ретельно відпрацювати прогноз соціально-економічних показників на наступний рік і бюджет без популізму. Хоча б зберегти те, що було цього року.

За умов кризи особливої актуальності набуло питання наших пільг та утримання Верховної Ради. Давайте без зайвої політичної тріскотні ухвалимо, нарешті, відповідний закон. На третину пропонується скоротити видатки на себе улюблених. Таким чином ми зекономимо у держбюджеті 180 мільйонів гривень.

Підготував Сергій КОВАЛЕНКО.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.