Уже з початку 2008 року спостерігається зменшення обсягів фінансування будівельної галузі, згортання замовлень на будівництво об’єктів у різних галузях та сферах діяльності. Кризова ситуація, яка утворилась в будівельній галузі, спричинила кризу в інших пов’язаних із нею галузях. Це, в свою чергу, стало причиною підвищення рівня безробіття, оскільки один працюючий у будівельній галузі дає роботу ще п’ятьом працюючим у споріднених галузях.

Житлове будівництво

Особливо криза зачепила житлове будівництво: і не тільки людей, які безпосередньо працюють на будівельних майданчиках та підприємствах, що постачають будівельні матеріали, а й десятки тисяч сімей, які інвестували кошти в будівництво власного житла. Для виведення галузі із кризи та забезпечення громадян житлом необхідно розробити та втілити в життя комплекс заходів.

Держава повинна виконати свої зобов’язання перед громадянами, котрі мають право на безоплатне отримання житла згідно з державними програмами, — військовослужбовцями, чорнобильцями та ін. Було б доцільно закінчити будівництво із залученням державних коштів тих будинків, які мають будівельну готовність понад 70 відсотків та можуть бути здані в експлуатацію цього року або в першому кварталі 2009-го.

Зрозуміло, що таке житло не повинно бути в елітних будинках, на нього має бути обґрунтована ціна. Її повинні підтвердити Мінрегіонбуд разом з Мінекономіки після складання переліку таких будинків. У нас, на жаль, є факти розпорошення коштів державного бюджету, які виділяються міністерствам і відомствам на будівництво і придбання житла для різних категорій працівників. Цим заходом може бути досягнуто отримання квартир уже найближчим часом, а не через 2—3 роки, тими категоріями населення, які мають право на отримання житла згідно з державними програмами. Дуже добре, що уряд це розуміє і, за моєю інформацією, вже готує відповідну постанову.

Після виконання цієї програми потрібно перейти до викупу квартир у будинках, які мають будівельну готовність понад 50 відсотків. Але цього фінансування для того, щоб відновити обсяги житлового будівництва, не вистачить. Мінімальна цифра введення будинків в експлуатацію — це щорічна здача не менш як 5 мільйонів квадратних метрів житлової площі в багатоквартирних житлових будинках. Тут потрібно включити мультиплікатор. Таким мультиплікатором може бути житло, побудоване за умови державної підтримки в розмірі 30 відсотків від вартості об’єкта будівництва для тих категорій населення, які мають право на його отримання згідно з чинними нормами. Якщо ми зможемо виділити певну суму із Стабілізаційного фонду, то отримаємо можливість виконати обсяги робіт втричі більші, ніж виділені державні кошти. Водночас обов’язково має бути витримана одна умова — потрібно надати гарантії людям, що будинки, в будівництво яких вони вкладають кошти, буде добудовано. Для того, щоб цієї умови було дотримано, потрібно застосувати неринковий механізм, але саме він буде слушний під час кризи: Мінрегіонбуду разом з обласними державними адміністраціями необхідно визначити будинки, які вже будуються за кошти громадян, і передусім спрямувати людей, які матимуть 30-відсоткову державну підтримку, на купівлю квартир у цих будинках та забезпечити введення останніх в експлуатацію. Без сумніву, в ці будинки можуть бути вкладені кошти і тих громадян, які мають бажання поліпшити свої житлові умови, але пільгові умови повинні розповсюджуватися лише на людей, які згідно із законодавством мають право на отримання житла. Безумовно, для інших категорій населення потрібно відновити іпотеку за рахунок рефінансування Національним банком України державних та комерційних банків, які відповідають за своїм фінансовим станом нормативам Національного банку України та мають досвід роботи з іпотекою. Відсотки на ці кредити мають бути на рівні облікової ставки НБУ плюс 2—3 відсотки. Коштами, за рахунок яких здійснюватиметься рефінансування, може бути частина коштів, отриманих від Міжнародного валютного фонду. До речі, під час реалізації цього заходу ми могли б допомогти і нашому житлово-комунальному господарству, якщо через закон втілити в життя обов’язковий вступ громадян, які отримують житло за державної підтримки, до об’єднань співвласників багатоквартирних житлових будинків.

Вартість

Скільки ж потрібно коштів, щоб відновити темпи будівництва житла в Україні? Залежно від регіону вартість будівництва квадратного метра житла може коливатись від 400 до 700 доларів США за умови, що місцеві адміністрації не вимагатимуть під час будівництва цього житла відрахувань до місцевих бюджетів та не буде великим навантаження на собівартість будинку через технічні умови. Тоді для будівництва 5 мільйонів квадратних метрів житла щорічно потрібно 25—30 мільярдів гривень, які можна отримати, заклавши в бюджеті 6 мільярдів гривень на будівництво житла за рахунок 30-відсоткового внеску та 2 мільярди гривень на зменшення відсоткової ставки за іпотечними кредитами, 3—4 мільярди гривень слід виділити за рахунок кредиту МВФ на рефінансування банків, які мають досвід іпотечного кредитування і відповідають умовам Національного банку України. Інші кошти безболісно донесе та частина громадян, яка бажає поліпшити свої житлові умови й матиме гарантії, що ці гроші не пропадуть. Цікавим є те, що 30-відсотковий внесок не потрібно сплачувати одразу. Людина, яка твердо знатиме, що держава заплатить за неї цей внесок, може сама розпочати фінансування власного житла, вносячи 70 відсотків коштів від його вартості за рахунок власних коштів чи іпотечного кредиту. Через це відповідно зменшиться навантаження на державний бюджет, бо частину коштів на 30-відсотковий внесок можна передбачити в бюджеті на 2010 рік. Для того, щоб посилити контрольні функції держави в цьому процесі, бажано було б, щоб іпотечне кредитування відбувалось через державну іпотечну установу. Потрібно провести капіталізацію цього закладу та капіталізацію Укрексімбанку та Ощадбанку, щоб вони виступили основними гравцями на іпотечному ринку

Що робити забудовникам, які не потрапили до державної програми? Як їм виходити зі скрути? Як забезпечити роботою працівників? Як витягнути з кризи промисловість будівельних матеріалів та металургію, завантажити роботою проектантів, ріелтерів, юристів, служби головних архітекторів та співробітників Держкомзему? Для вирішення цих питань, з моєї точки зору, потрібно скасувати всі штрафні санкції та пені на несплачені податки в місцеві та державний бюджети, включаючи плату за землю, заборонити дострокове повернення коштів людям, які вже вклали їх у будівництво житла, до його закінчення, бо повернення коштів, уже вкладених у будівництво, просто неможливе. Деякі громадяни роблять на цьому бізнес. Вони вкладають гроші в будівництво за однією ціною, а потім, коли через подорожчання матеріалів або підвищення заробітних плат ціна квадратного метра зростає, забирають ці кошти згідно з чинним законодавством уже за новою ціною, фактично користуючись грошима інших громадян, які добросовісно чекають здачі будинку. Потрібно заборонити банківським установам підвищувати процентні ставки за виданими кредитами. Визначити кошти, які потрібні для того, щоб будівельні організації могли пролонгувати свої кредити і провести під ці заходи додаткове рефінансування банків. Також необхідно пропустити через кредитні комітети всіх фізичних осіб, які взяли іпотечні кредити і не сплачують вчасно відсотки за цими кредитами, й застосувати до них ті самі заходи, що й до юридичних осіб, тобто якщо людина втратила можливість сплачувати кредит, наприклад, через те, що залишилась без роботи, то вона повинна мати розстрочку з виплати цього кредиту. Слід законодавчо вирішити питання про можливість передачі під заставу об’єктів незавершеного будівництва та орендованих під них земельних ділянок, а також дозволити сплачувати пайову участь до місцевих бюджетів тільки після завершення будівництва. Але головне, що потрібно, — це відновлення кредитів банками забудовникам під заставу облігацій та майнових прав.

Додатковим стимулом для тих громадян, які бажають придбати нове житло, було б застосування практики Росії щодо зменшення прибуткового податку з громадян хоча б на 100 тисяч гривень на рік, якщо вони купили квартиру наприкінці 2008-го або в 2009 році.

Через кризу в будівельній галузі значно зросло безробіття, але картина буде ще гірша, якщо ми до наявної армії безробітних додамо ту кількість кваліфікованих будівельників, які вимушені повертатись із-за кордону через зменшення обсягів будівництва.

У нас продовжується практика в разі виграшу тендерів з державних програм іноземними компаніями використання робітників своїх країн. А тому Кабінету Міністрів України потрібно запровадити обов’язкову умову для виграшу в тендерних процедурах іноземних будівельних компаній з державних будівельних програм — залучення до будівельно-монтажних робіт в обсягах не менш як 90 відсотків українських будівельних компаній.

Для мінімізації впливу світової фінансової кризи на будівельну галузь України нам потрібно затягнути паски будівельним кампаніям та підприємствам, що виготовляють будматеріали шляхом обмеження їх рентабельності, а Президенту, Національному банку України та парламенту слід прислухатись до закликів Прем’єр-міністра України про об’єднання зусиль для подолання наслідків цієї кризи та припинення політичних чвар.

Юрій СЕРБІН,народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.