Чи будуть українці забезпечені ефективними та доступними ліками? Сьогодні це питання хвилює усіх. Вітчизняні фармвиробники готові наповнити внутрішній ринок такими доступними і якісними медикаментами, якщо їм не заважатимуть. На жаль, підкилимні війни напередодні тендера на закупівлю медичних препаратів уже стали традиційними в нашій країні. І в цих боях без правил усі способи прийнятні. У Криму, наприклад, щоб вивести з ладу вітчизняних виробників ліків, у хід пустили... мову.

Олена К. подала позов до Балаклавського районного суду Севастополя, в якому вимагає зобов’язати ВАТ «Фармак» перереєструвати кардіологічний препарат «Фармадипін» і продублювати інструкцію російською мовою. Мовляв, жінка погано володіє українською мовою і тому не змогла прочитати інструкцію. Але все-таки приймала ліки, і стан її здоров’я погіршився. Позивачка скаржиться на порушення своїх прав пацієнта і споживача і наполягає на тому, щоб зупинити випуск ліків «до усунення порушень законодавства України». А це означає, що цей препарат на час перереєстрації має бути знятий з виробництва, і, звісно, не надійде до аптек. Там продаватимуть дорогі закордонні аналоги. От така проста схема, як усунути конкурента.

В Асоціації фармацевтичних виробників України кажуть, що ця позовна заява не єдина в своєму роді. Намітилася певна тенденція в Севастополі: на адресу низки українських фармацевтичних компаній надійшли скарги від мешканців Криму, що листок-вкладиш до ліків, які вони купували в аптеках міста, написаний українською мовою, котрою ці люди начебто не володіють...

Вітчизняні виробники стверджують: діяли в рамках закону. За дорученням Міністерства охорони здоров’я України ситуацію вивчив Державний фармакологічний комітет. І видав висновок: текст інструкції для медичного застосування має бути викладено українською або іншою мовою міжнаціонального спілкування, що визначена законодавством. Але це питання вирішує виробник самостійно. А ще у своєму листі фармкомітет нагадав жінці, що в разі вживання будь-яких ліків слід проконсультуватися з лікарем. Він пояснив би пацієнтці, як правильно приймати препарат і, без сумніву, переклав би їй інструкцію з української мови на російську.

В Асоціації фармвиробників стверджують: виклад інформації в інструкції-вкладиші до лікарського засобу російською мовою поруч з українською є правом, а не обов’язком виробника.

А скільки сил, нервів і здоров’я витратила Олена К., обстоюючи свої споживчі права! Невже поряд не виявилося близької людини, сусідів, провізора в аптеці, де купувався препарат, які могли б допомогти жінці впоратися з труднощами українського перекладу? А, може, її просто використовували? Коли так, то шкода людей, котрих втягують у таку неефективну терапію.

Подібні «методи боротьби» можуть істотно дестабілізувати вітчизняний фармацевтичний ринок, який і так переживає серйозні ускладнення, спричинені світовою економічною кризою. Сьогодні в суспільстві розгорілася дискусія про те, що медична допомога має бути незалежна від політики. Даний випадок ще раз доводить актуальність цієї теми.