Згідно із заявою Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, термін для відновлення демократичної коаліції закінчився. У середу, звертаючись до Президента, колишніх соратників по більшості та Блоку Литвина, вона, зокрема, заявила:
«Якщо до кінця цього тижня не буде поновлена демократична коаліція і буде розгортатися досить важкий сценарій фінансово-економічної кризи у світі й на теренах України, ми шукатимемо інші варіанти та інші можливості. Тому що залишити країну в такий важкий момент без працездатного парламенту ми не маємо права. І без антикризових законів залишити країну не маємо права». Ось як коментують ситуацію представники політичних партій, представлених у парламенті.Микола Тимошенко (КПУ):
— Не думаю, що коаліцію буде створено найближчим часом, тому що інтереси провідних політичних сил (передусім Партії регіонів і БЮТ) не збігаються. Усі питання фактично зводяться до одного: хто очолить Кабінет Міністрів? Що стосується нашої політичної сили — ми вести переговори про створення коаліції не готові. Думаю, що ми приречені на позачергові вибори. У січні, після Різдва, гадаю, Президент їх оголосить.
Однак до того часу парламент приречений працювати. Хоча б для того, щоб прийняти бюджет. Навколо цього питання треба об’єднатися. Який би цей бюджет був непопулярний, як би він кого не влаштовував, але його треба прийняти і показати, що в тяжку хвилину депутати спроможні об’єднуватися, консолідуватися і приймати життєво важливі, а не політичні рішення. Якщо це станеться, то цього року парламент свою місію виконає, бо забагато він прогуляв і змарнував часу у вічних інтригах, розмовах і домовленостях.
Валерій Баранов (Блок Литвина):
— Мені хотілося б, щоб була створена коаліція в будь-якому форматі, щоб робити справу, а не бовкати язиками. Думаю, всі вже дозріли до того, що треба відкидати свої політичні амбіції заради вирішення ситуації, що склалася нині в країні. Час об’єднуватися навколо роботи. Передусім ідеться про низку антикризових дій. Водночас слід напрацювати програму найнеобхідніших реформ. Цією темою добре володіють ті, хто нею займається, але її погано знає уряд. Але якби Кабмін зайнявся такою програмою, навколо неї можна було б гуртувати людей. Адже більшість сама по собі не може створитися. Її можуть створити тільки ті, хто керує парламентськими загонами. А це Юлія Володимирівна, Віктор Андрійович та Віктор Федорович. Це ключові гравці, від яких усе залежить. Усі решта — безликі кнопкодави.
Наша партія з першого дня пропонує створювати будь-яку дієву коаліцію, яка об’єднається навколо конкретного плану дій. Але в нашій країні нічого неможливого немає, тож навіть якщо коаліцію не створять, наступного тижня можливе ситуативне голосування. Хоча цьому, мабуть, заважатиме політична боротьба.
Лілія Григорович (
«НУ—НС»):—
Коаліція сьогодні — не самоціль. Нині на першому місці — злагоджена робота з виходу із кризи. Саме слово «коаліція» набуло, на жаль, негативного забарвлення... Нам уперше вдалося створити демократичну коаліцію, але депутати замість плідної співпраці півроку блокували трибуну, до того ж представники самої коаліції (маю на увазі БЮТ). На мою думку, в Прем’єр-міністра, яка дає «останнє українське попередження», немає усвідомлення, що саме є коаліція. У всьому світі це потужний інструмент для виконання своєрідного Євангелія — коаліційної угоди. Таке враження, що Юлія Володимирівна підходить до цього питання з бізнесової точки зору: отримав 51 відсоток акцій — і можна робити що хочеш, коаліційна угода вже ні до чого.Я готова погодитися з тим, що казав Іван Кириленко декілька днів тому про створення так званої цивільної більшості, аполітичної, яка об’єднається не заради того, щоб когось у кріслі тримати, а щоб втримати український народ від соціального і, можливо, навіть політичного дефолту. Але ця більшість має бути соціально-національного спрямування. Вона має забезпечувати законодавчий супровід усіх тих викликів, які будуть виявлятися під час кризи — і фінансових, і економічних, і соціальних. Наголошую саме на соціальних, бо стабілізаційний фонд і фонд повернення вкладів ми забезпечили, але не подбали про громадянина.
На жаль, сьогодні парламент має дві великі фракції, які працюють на особу. А хто ж працює на Україну?
Михайло Чечетов (Партія регіонів):
— Нині можливі два політичні сценарії. Перший пов’язаний із реанімацією старої помаранчевої коаліції, можливо, в розширеному варіанті — з приєднанням Литвина і створенням нової коаліції. Інший варіант — вибори. Обрання нового глави парламенту не вирішує основне завдання — забезпечення ефективної, продуктивної роботи влади. Адже в нас із Президентом ніхто не рахується. Навіть Прем’єр-міністр, як ми бачимо, висуває йому ультиматуми про створення коаліції. Але й сам уряд, згідно з коаліційною угодою, перебуває в підвішеному стані. Тож основне завдання — якомога швидше відновити керованість державою. Для цього необхідно створити коаліцію, обрати Голову Верховної Ради і новий Кабмін, щоб всі могли злагоджено працювати.
Який із двох вищезгаданих сценаріїв ми оберемо, залежить від Президента. Сьогодні так звана золота акція в його руках.
Зауважу, що Партія регіонів категорично проти перевиборів, бо така постійна
«стряска» не корисна для країни — відвертаються інвестори, економіка не може набрати необхідних темпів. Партія регіонів готова нині стати ядром коаліції, сформувати уряд на чолі з Віктором Януковичем і взяти на себе відповідальність за долю країни, вивести її з кризи. Але лише за умови, що наші союзники поділятимуть наші основні програмні принципи — відмова від НАТО, посилення російської мови тощо.Валерій Камчатний (БЮТ):
— Я не робив би щодо створення коаліції невтішного прогнозу. Сьогодні тривають переговори. Юлія Тимошенко публічно закликала створити коаліцію у складі трьох фракцій — поновити угоду між БЮТ і
«НУ—НС» і запросити Блок Литвина на всіх умовах, які він висуне. Цей варіант ми не повинні відкидати, і дуже хотілося б, щоб така конфігурація коаліції склалася. Бо якщо не вдасться сформувати більшість і обрати Голову парламенту, це створить загрозу існування України. Адже в умовах світової кризи відсутність парламенту, який оперативно реагував би на виклики і ухвалював відповідні законопроекти, що сприяли б вирішенню цих проблем, — просто самогубство.Тож, думаю, в політичних керівників наших фракцій вистачить розуму, щоб домовитися. Час є до початку сесії, тобто до другого грудня. Практично — першого ще можуть проводитися остаточні зустрічі керівництва фракцій на погоджувальній раді для формування позицій і порядку денного. Відтак, час є. За українськими традиціями, в нас усе відбувається в останній момент. Тож маємо надію, що до вівторка певні розблокування відбудуться.
