Житлові умови поліпшили, зокрема, три багатодітні сім’ї. Ордери на квартири отримали навіть ті, хто став на чергу нещодавно, у 2004-му та 2005 роках. Документи видано з правом власності на житло. Не чекаючи допомоги від влади, дирекція Центру розв’язала складну проблему власними силами.
— Під квартири ми переобладнали частину гуртожитку, — каже заступник директора Центру Валерій Дяків. — Студентів у нас стало менше, тому приміщення пустували. Але якщо хтось вважає, що все це зробити просто, дуже помиляється. Рівно десять років минуло з часу отримання дозволу на реконструкцію до моменту вручення ордерів.
Усі роботи виконували власними силами, але за кошти майбутніх мешканців. Перепланували розташування секцій, добудували балкони, замінили систему електрообладнання. Державний акт на введення житла в експлуатацію затвердив виконком міськради.
Викладач Юрій Навроцький став на чергу на житло ще 1991 року, коли прийшов на роботу в тодішнє профтехучилище. Проживав у квартирі площею 30 квадратних метрів. Крім нього і дружини, у квартирі мешкали ще четверо: діти і внуки. Загалом три покоління Навроцьких ділили оселю. Тепер Юрію Навроцькому з дружиною надали однокімнатне помешкання площею 36 квадратних метрів.
Житло у переобладнаному гуртожитку отримали, крім викладачів, слюсарі, сантехнік, інші техпрацівники. Ключі від квартир віднині мають навіть рідні померлих працівників училища, які успадкували право на житло. Тим часом без власного даху над головою ще залишається 16 сімей працівників Центру.
— Можливо, нам удасться розв’язати їхню проблему за рахунок участі в дольовому будівництві, — каже Дяків. — Маємо велику територію, понад чотири гектари, будемо радитися, як ефективно використати її, зокрема, з метою зведення житлового будинку.
Вінницька область.
