Час міняти пільги на гроші

«Ступінь спрацювання електричок — більш як 59 відсотків, приміських поїздів на тепловозній тязі — 82 відсотки. Є загроза того, що галузь буде просто ліквідована, тому що нема чим перевозити людей», — зізнався міністр транспорту і зв’язку України Йосип Вінський після спеціальної наради з проблеми прибутковості приміських перевезень.

Із прибутковістю не склалося давно. Але не тільки тому, що пасажирський транспорт традиційно вважається збитковим і тримається на грошах, зароблених вантажними перевезеннями. На багатьох залізницях світу така ситуація. Але наш вітчизняний варіант «оригінальний» тим, що в країні налічується 24 (!) категорії пільговиків. А 25-ту фактично становлять любителі взагалі їздити безкоштовно.

«Платять лише 23 відсотки громадян, хоча кожна поїздка в приміських електричках і поїздах сьогодні коштує 73 копійки — дешевше, ніж у метро. Для «Укрзалізниці» це колосальні збитки — 1 мільярд 400 мільйонів гривень тільки цього року. В таких умовах система не може розвиватися», — стверджує транспортний міністр і сповіщає про це уряд.

Хоча кому як не урядовцям знати, приміром, про те, що за перевезення студентів вищих навчальних закладів І—ІV рівнів акредитації та учнів профтехучилищ за 9 місяців поточного року компенсовано лише 26,1 мільйона гривень (32 відсотки), а транспортних послуг надано на 82,1 мільйона гривень. До того ж витрати в державному бюджеті на компенсацію цих перевезень передбачено в сумі лише 38,3 мільйона гривень, а на безкоштовне провезення школярів — взагалі жодної копійки не закладено! Проте Кабінет Міністрів дозволив для них пільговий проїзд протягом усього поточного року без календарних обмежень.

За даними залізниць, найгірша ситуація саме з фінансуванням перевезення дітей віком від 6 до 14 років. Ці пасажири, образно кажучи, прокатали вже 21,9 мільйона гривень, а в держбюджеті з приводу «дитячих» пільг нічого конкретно не записано. Та натомість на словах під час обговорення чергового кошторису країни — цілковитий гуманізм і людинолюбство. Мовляв, катайтеся на здоров’я!

Або котіться? Відповідати ж за підірване в разі аварій здоров’я пасажирів будуть не ті, хто мило усміхається з екрана телевізора й обіцяє загальне благоденство, а ті, хто випускає вщент розбиту техніку на лінію!

Нещодавно в Сімферополі на депутатських слуханнях з питання про перспективи розвитку транспортного комплексу Криму начальник дирекції залізничних перевезень В’ячеслав Гудим висловив надзвичайну стурбованість станом парку електропоїздів: рівень спрацювання — критичний. Ще півроку-рік і їздити не буде на чому. Ремонтується техніка вкрай погано — немає ні деталей, ні обладнання. А щоб купити нову, потрібно щонайменше мільярд гривень інвестицій. Цього року Придніпровська залізниця придбала чотири електропоїзди на суму 130 мільйонів гривень, наступного тут сподіваються закупити ще шість електропоїздів. Вдумайтеся: усього нічого! І це на одній з інтенсивно працюючих, а отже, такій, що заробляє, доріг. Із шести в Україні тільки дві такі — Донецька і Придніпровська, котрі діють у промислових регіонах. Інші залізниці фактично дотуються із загальної каси «Укрзалізниці».

Проте, звісно, постає запитання: на які кошти їм обновлятися? Обсяги вантажних перевезень останнім часом упали нижче нікуди. Основні вантажі — металургійна та енергетична сировина — майже не возяться, тому що заводи скинули оберти й перечікують кризу. Залізниця, про що вже писав «Голос України», одержала урядовий наказ не підвищувати тарифи для кризових «пораженців» — металургів, хіміків і вугільників. Через це власна рентабельність «Укрзалізниці» за підсумками року навряд чи дотягнеться до 2 відсотків. А тут ще й з поверненням компенсаційних грошей за пільгові перевезення цілковитий провал: на сьогоднішній день недоотримано 177,5 мільйона гривень.

Хто має відшкодувати збитки, в тому числі й за безплатний проїзд? За Законом «Про залізничний транспорт» — державний і місцевий бюджети. Але якщо в державному дірка на дірці, то в місцевих і поготів!

«Треба міняти систему цільового фінансування. Нехай пенсіонер або пільговик одержує доплату на конкретні потреби й грошима оплачує свій проїзд, зокрема в поїздах», — вважає начальник Південно-Західної залізниці Олексій Кривопишин. За його даними, щодоби 450 поїздів цієї залізниці перевозять приблизно 250 тисяч пасажирів. І тільки в 50 електричках підвищеної комфортності встановлено такий тариф за проїзд, що перекриває витрати на пільговиків і транспортних «зайців».

Гроші на відновлення вагонів і локомотивів залізниці спроможні заробити самі. «Але платити за проїзд повинні всі. Для цього треба буде змінити законодавство», — каже міністр транспорту й ініціює роботу спеціальної групи експертів з підготовки клопотання перед урядом про зміну правил пільгових перевезень.

А поки що транспортники мають намір уже найближчим часом вирівняти тарифи. У 2009 році залізничний тариф на приміських і міжміських маршрутах «підтягнуть» до автобусного. Це означає — збільшать у 2—4 рази. У 2010 році доходи від приміських перевезень повинні повністю покривати експлуатаційні витрати, вважають у міністерстві. Інакше галузь збитками знищить і вантажну складову. «Якби можна було далі здійснювати перехресне субсидування, то якось би виживали, але рано чи пізно таким механізмам настає кінець», — упевнений міністр.

Йому видніше?

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА (з архіву «Голосу України»).