Чи стануть знову прозорими води Західного Бугу?

Готуючи цей матеріал, випадково натрапив на цікаву інформацію в книзі «Сокаль і Прибужжя». Її автор Іван Вашків розповідає: з 1830 року в повітовому містечку Сокаль на Львівщині особливої моди набрали оздоровчі купальні на Західному Бузі. Лікарі вважали води ріки цілющими.

Сьогодні розповіді про це викликають у мешканців міста лише іронічні посмішки. Води Західного Бугу стали настільки забрудненими, що мало хто наважується навіть ополоснутися в них. А втім за 620 кілометрів від Сокаля, де Західний Буг впадає у річку Нарев, стоїть фабрика водопідготовки, звідки потужні насоси качають воду в квартири варшав’ян. Кажуть, що півстолиці Польщі п’є саме воду з Бугу.

Найбільшим забруднювачем Західного Бугу на території України є місто Львів. Ріка-смердючка Полтва, ліва притока Бугу, щорічно вбирає в себе 160 мільйонів кубометрів каналізаційних стоків найбільшого міста Галичини. До речі, на долю Львова припадає 89 відсотків усіх скидів української частини басейну. Наскільки ефективно діють очисні споруди міста, важко сказати, однак заходити в Буг на цій ділянці ріки ніхто не наважується. Свою частку в забруднення ріки вносять міста Червоноград і Сокаль Львівської області, Нововолинськ і Володимир-Волинський, що на Волині. Серед потужних забруднювачів — шахти Львівсько-Волинського вугільного басейну, які щодобово скидають у Буг після доочищення 25 тисяч кубів шахтних вод, Добротвірська ТЕЦ.

Водосховища як реанімаційні відділення

Звичайно, ріка має властивість самоочищуватися. Особливо там, де її течія сповільнюється. Своєрідними ставами-відстійниками свого часу були Добротвірське і Сокальське водосховища. Буг після них ставав значно чистішим. Однак декілька років тому воду з Сокальського сховища спустили. Громадськість міста вимагає від водогосподарських організацій почистити ложе сховища і знову заповнити його водою. Виграє від цього і рибне господарство, якому повернуться численні нерестилища, і сама ріка, для котрої широке плесо водосховища є своєрідним реанімаційним відділенням.

Наскільки брудна вода в Бузі? За даними гідрохімічних спостережень, які здійснює Західно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів, перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин зафіксовано у створах Львівської області. Починаючи зі створу Литовеж (Волинська область), відбувається зниження їх концентрації, і вміст забруднюючих речовин у водах Західного Бугу на замикаючому створі Грабове (вихід у Республіку Польща) не перевищує гранично допустимих норм.

До речі, назву Західний ріка Буг отримала в ХІХ столітті, після третього поділу Речі Посполитої, щоби відрізнити його від іншого Бугу (тепер — Південного). Оскільки в Польщі Буг є найсхіднішою рікою держави, там його називають без жодних уточнюючих доповнень — просто Буг.

Дамо Варшаві чисту воду!

Що слід зробити, щоб транскордонна ріка стала чистішою? Про це йшлося на засіданні керівного комітету проекту ТАСІС «Розбудова польсько-білорусько-української політики в басейні Бугу», яке нещодавно відбулося в Луцьку.

— Головна мета цієї зустрічі, — каже перший заступник голови Держводгоспу Андрій Кобринський, — розробити спільну стратегію з оздоровлення Західного Бугу. Це буде легше зробити, якщо матимемо спільну базу даних про ситуацію на ріці, налагодимо обмін оперативною інформацією.

— Сьогодні ми говорили про перспективу використання водних ресурсів Західного Бугу на багато років вперед, — каже голова державного управління водного господарства Республіка Польща Анджей Садурськи. — Нам треба знати, як діяти під час повеней, посух. До того ж один із трьох водозаборів Варшави розташований біля впадання Бугу у Віслу. Нам важливо, щоб вода в цій транскордонній ріці стала чистішою.

— Головна причина нинішнього стану ріки на території Львівщини — значна зношеність та технічна недосконалість очисних споруд і мереж, — така думка начальника Західно-Бузького басейнового управління водних ресурсів Віктора Бондарука. — Тому першочерговим завданням має стати реконструкція старих і будівництво нових очисних споруд.

— Спільну роботу стосовно ріки Західний Буг з польськими і українськими природоохоронними та водогосподарськими службами ведемо вже понад двадцять років, — відзначає начальник Брестського обласного комітету природних ресурсів і охорони довколишнього середовища Тамара Ялковська. — Зокрема, плідно працюємо в системі моніторингу якості води. Визначено контрольні точки, на яких лабораторії аналітичного контролю відбирають проби. В разі необхідності вживаємо заходи до забруднювачів ріки. Окрім того, активно співпрацюємо з природоохоронними службами Волинської області та Білостоцького воєводства Республіки Польща. Завдання проекту: об’єднати зусилля трьох держав з контролю за станом ріки Західний Буг, зробити її чистішою і зберегти для наступних поколінь.

— При визначенні забрудненості ріки ми користуємося різними методиками, — зауважує начальник Волинського облводгоспу Юрій Бахмачук. — Тому треба їх уніфікувати. Також важливо правильно обирати місця забору проб води. Інакше важко оцінити її якість. До водосховища можуть бути одні показники, після греблі — зовсім інші. Важливим для оздоровлення русла ріки, вважаю, є очищення заплав у прикордонній смузі від чагарників. Колись так було. Та люди відвикли від господарської діяльності на режимній території. А головне, щоб підписана нами угода про міжнародне співробітництво з охорони та використання водних ресурсів басейну ріки Західний Буг мала продовження у конкретних справах.

* * *

Півстоліття тому, стоячи на мості в Сокалі, з десятиметрової висоти спостерігав, як ходить косяками в Західному Бузі риба. Вода ріки була чистою, прозорою. Чи стане колись вона знову такою?

Волинська область.

Фото з архіву Західно-Бузького басейнового управління водних ресурсів.