Презентована у Сімферополі Програма спеціалістів ООН з охорони довкілля (зокрема, запобігання екологічним катастрофам у Керченській протоці) почне діяти на півострові з наступного року. Гроші на її реалізацію — 6 мільйонів євро — виділить Єврокомісія.

Допоможе Захід

Нагадаємо, 11 листопада минулого року через семибальний шторм у Керченській протоці зазнали аварій шість російських суден, з яких чотири затонули — нафтоналивний танкер (з якого в море потрапило 1200 тонн мазуту) й три судна з вантажем сірки; дві баржі з мазутом сіли на мілини. Густа пляма мазуту розпливлася тоді на площі близько одного квадратного кілометра. За рік влада автономії так і не спромоглася провести моніторинг екологічної обстановки у Східному Криму. Із запланованих двох мільйонів гривень на проведення обстеження стану довкілля Керченського півострова чиновники не виділили жодної копійки.

Нині фахівці ООН з охорони довкілля закінчують розробку спеціальної програми запобігання й ліквідації наслідків екологічних катастроф у Керченській протоці. Адже, як показала аварія 2007 року, в Україні необхідно невідкладно розвивати сили швидкого реагування на схожі ситуації.

Загрози залишаються й надалі?

А доки тривають українсько-російські перемовини з багатьма десятками раундів з питань розмежування Азовського, Чорного морів і, власне, Керченської протоки, вона ще більше забруднюється. Адже щороку через неї перевозять більш як 578 млн. тонн нафти. Веселкові плями тут стали вже невід’ємною «окрасою» пейзажу, а рибалкам нерідко(!) доводиться спалювати «замазучені» сіті. Небезпеку такої ситуації для екології підтверджують і фахівці Національного агентства морських досліджень і технологій України: «Це як міська вулиця, завантажена транспортом, — по трасі проходить по сто суден щодоби. У протоці завдовжки близько 40 кілометрів, завширшки — від 4 до 15 кілометрів, завглибшки — від п’яти до 15 метрів, є мілини, які постійно міняють своє розташування». Про складний фарватер цього давнього морського шляху відомо здавна, тож без українських лоцманів, які знають кожен метр дна і всі примхи течій та штормів, тут не обійтися.

Сьогодні всі судна мають проходити Керченську протоку за новими правилами, встановленими тимчасовим положенням, підписаним морськими адміністраціями України й Росії. Згідно з його приписами, прямуючи із Азовського й Чорного морів, судна повинні запитувати дозвіл у центральній радіодиспетчерській службі «Керч». Тепер старим суднам типу «річка—море» тут ходити суворо заборонено. Пріоритетний прохід мають танкери й плавзасоби з небезпечними вантажами.

Кому — екологія, а кому — гроші

Однак ситуація в протоці після того, як Росія без пояснень в односторонньому порядку припинила виконувати Тимчасове узгодження про порядок проходження суден Керченською протокою, залишається такою ж потенційно небезпечною, як і торік. Бо у служби регулювання руху суден «Керч» знову немає змоги цю функцію здійснювати: судна з небезпечними вантажами... знову проходять не Керч-Єнікальським каналом, а фарватером.

А найбільша небезпека загрожує екологічними лихами саме з південного району протоки, де... триває рейдова перевалка нафти. Врегулювати це непевне з точки зору законності питання дуже складно ще й тому, що рейдова перевалка — то надто велика конкуренція і великі гроші. Тож і рівень лобіювання — найвищий, кажуть втаємничені в реальну ситуацію керченські навігатори, портовики й моряки. Кримські екологи роками вимагають закрити рейдову перевалку взагалі — як таку, що постійно загрожує екології цілого регіону і є потенційною причиною техногенних аварій.

Морські фахівці схильні до ліберальнішого варіанта, який враховує державний економічний інтерес у тому, щоб вантажопотік через вітчизняні порти не зменшувався. Бо в Керченській протоці вони — мілководні, тож без рейдового перевантаження чи завантаження не обійтися до тих пір, коли будуть поглиблені порти. Тому треба, не гаючись, спершу вивести цей процес з тіні, впорядкувати, встановити повноцінний контроль і підтримати легальний бізнес, вважають спеціалісти.

Крим.