Віддавайте перевагу вітчизняним товарам перед імпортованими, пам’ятаючи, що у такий спосіб ви інвестуєте національну економіку, поповнюючи бюджет, пенсійний та інші соціальні фонди. З таким закликом через засоби масової інформації звернулися представники харчової промисловості до співвітчизників під час прес-конференції у Києві. Причина звернення — галузь переживає нелегкі часи. Харчова промисловість, яка в структурі промислового виробництва займає 13 відсотків та працює на продовольчу безпеку держави, слідом за металургією, підприємствами хімічної промисловості, подає сигнал SOS.

Вперше з 1998 року в харчовій промисловості спостерігається падіння виробництва, заявив президент Союзу виробників харчової промисловості України Олег Юхновський. За десять місяців поточного року Держкомстатом тут зафіксовано спад на 0,04 відсотка. У найбільшому мінусі — цукрова галузь (-32,2 відсотка), оліє-жирова (-20,7 відсотка), виробництво плодово-овочевих консервів (-5,8 відсотка). А скорочення обсягів випущеної продукції у жовтні порівняно з аналогічним періодом 2007-го сягнуло 11,8 відсотка. У жовтні, за даними Держкомстату, тривало скорочення виробництва проти минулорічного рівня з більшості основних видів м’ясної та молочної продукції. Так, виробництво вершкового масла скоротилося на 38,1 відсотка — до 5,7 тисячі тонн, спредів та жирових сумішей — на 17,6 відсотка — до 7,5 тисячі тонн, молока — на 15,3 відсотка — до 65,9 тисячі тонн, свіжих та охолоджених яловичини і телятини, морожених — на 50,3 відсотка — до 2,7 тисячі тонн, свіжої чи охолодженої свинини впало на 31,9 відсотка — до 9,8 тисячі тонн, мороженої — на 19,3 відсотка — до 1,4 тисячі тонн.

Хоча причини падіння треба шукати не лише у загальній кризовій ситуації. Виробничі показники цукровиків, приміром, потерпають через низький цьогорічний врожай буряків, якого недостатньо для завантаження потужностей і ефективної роботи більшості заводів. Скорочення обсягів виробленої олії обумовлено, передусім, запровадженням з боку уряду квотування та ліцензуванням її експорту. За словами Олега Юхновського, винна й недосконала система державного управління харчовою галуззю з вступом України до СОТ, а також недосконале управління в системі регулювання експортно-імпортних операцій. Звідси — погіршення фінансово-економічного стану підприємств харчової промисловості, дефіцит кредитних ресурсів, скорочення інвестицій, згортання програм модернізації підприємств. Окрім того, неплатежі роздрібних торгових мереж та збільшення відстрочки платежів за поставлену продукцію призводять до різкого скорочення обігових коштів на підприємствах. Але особливо харчовиків хвилює стрімке зниження купівельної спроможності населення.

Варто зазначити, їхнє занепокоєння цілком слушне. Країна наша особлива, й іспит на виживання у складних економічних умовах складати нам не вперше. Третина населення взагалі може місяцями не купувати харчі, окрім хіба що хліба. Мішок цукру, а то й два припасені чи не в кожній сільській хаті. Картопля, капуста, морква, буряки цьогоріч уродили. Якщо ще по двору бігають кури, а у хліві підростає двійко поросят (благо, кормів достатньо) — взагалі добре, можна перезимувати і без соєвої ковбаси по 40—50 гривень за кілограм. З’являється дедалі більше й тих, хто не хоче залежати від покупного хліба. Тоді два мішки борошна на людину розв’язують проблему на рік.

Але харчову промисловість на владному рівні, доки не пізно, справді треба рятувати. Приміром, ухвалити рішення про пролонгацію кредитних зобов’язань харчовиків перед банками, як це було зроблено стосовно виробників сільськогосподарської продукції. Адже різке падіння купівельної спроможності може призвести до зупинки окремих підприємств і навіть занепаду цілих підгалузей. Спочатку криза «харчовиків» навіть потішить споживачів дешевизною продовольства — таке жадане падіння цін зупинить продовольчу інфляцію, з приборкуванням темпів зростання якої без особливих успіхів воював не один уряд. Але палиця з двома кінцями -обвал цін може призвести до зупинки багатьох підприємств харчової промисловості. Далі сценарій, який багато хто з нас вже проходив — про дешевизну вже не йтиметься, реаліями, не виключено, стануть порожні полиці крамниць і стрімке зростання цін на тлі дефіциту.