Уряд підписав меморандум про порозуміння з керівниками і власниками підприємств хімічної галузі — про те, чим наші антикризові заходи відрізняється від американських.

М’ясо бичка подешевшало по дорозі на забій — про те, що конкурентів треба бити, а себе жаліти.

Виявили перший поцуплений мільйон з програми підготовки до Євро-2012 — про те, як можна вкрасти і дорогу, і того, хто на ній.

Полсон запрягав краще

Збігло півроку, як Україна вступила до СОТ. У позитив — незначне зростання експорту, розширення ринків збуту за рахунок європейського та африканського континентів тощо — вже внесла і ще внесе ложку дьогтю глобальна фінансова криза. На часі динаміка ВВП Японії уже дає підстави стверджувати, що рецесія накрила весь світ, а це, звісно, змусить країни СОТ посилити протекціоністські заходи. Тож про здобутки від перебування у СОТ говорити рано, про перспективи — наївно, а про винятки з правил — чи не запізно? Адже хоч скільки обіцяй виробникам міндобрив, захист від демпінгового імпорту, а їм доведеться конкурувати з росіянами, яким природний газ обійдеться утричі дешевше. Газ, брак замовлень і торговельні обмеження на експорт причорноморського зерна наражають на скорочення виробництва. Тому хіміки обстоюють невідкладну закупівлю зерна Аграрним фондом — дуже розумно. Це — найбільш ефективний механізм підтримки агросектору, бо він дає гроші й на закупівлю міндобрив, і на покриття кредитів, і на завантаження хімпідприємств. Уряд пообіцяв профінансувати через Аграрний фонд закупівлю зерна в продрезерв (і вже збільшив розмір компенсацій за кредитами для аграріїв до 8,5 відсотка), а хіміки — зберегти робочі місця та зарплати, не зупиняти модернізацію виробництва.

Власне, механізми, які стосуються захисту хімічної, вугільної, металургійної, автомобільної та інших галузей промисловості, вже відображені в конкретних законопроектах, але їх затвердження гальмується через політичний сюрпляс (це коли велосипедисти чекають, хто перший зрушить з місця) в парламенті. Чи варто нагадувати, як блискавично і, я б сказав, патріотично американці прийняли план Полсона? Через різні «вагові категорії» країн і поставлених завдань порівнювати наші дії з їхніми вочевидь некоректно, але повчально. Американці ставлять на податкове стимулювання бізнесу хайтек-компаній і на розвиток передових технологій, секторально найбільше їх цікавить енергетика. Предметні стимули без політичного соусу нарівні надаються підприємствам і громадянам (грошову пільгу одержує навіть той службовець, який дістається до роботи на велосипеді). Мета очевидна — збільшити фінансування видатків населення та інвестицій у реальний сектор для збереження його конкурентоспроможності. Не на найближчий бюджетний рік, як у нас, а на триваліший термін.

Антикризові ставки: дежа-в’ю!

Велосипед вигадувати не треба. Але дотепер пільги і стимули у нас надавали здебільшого під політичним соусом, незважаючи на економічні реалії та держпотреби. Системні чи секторальні стабілізаційні фонди — зернові, вугільні, житлові тощо — можуть запрацювати тільки за умов політичної стабільності в країні.

Глобальне скорочення попиту на сировину в українському вимірі постає у вигляді бичка й корови, які подешевшали по дорозі на забій. У західних регіонах — до 10 гривень за кілограм живої ваги, у східних — до 11. Завдяки запропонованим серед тижня змінам у законодавство, нашу корову зрівняють у правах з польською або російською, бо воно того заслуговує, хоч м’яса від того на столі більше не стане. Пропонується підняти ставки імпортного мита в середньому на 12 відсотків на м’ясо, масло тваринне і олію, рибу, алкоголь (за це варто!), одяг та головні убори (головне, щоб у голову не надуло), автомобілі (як без них, спитали автовиробники у Президента країни?) та ін.

Важко заперечити, оскільки: а) саме по цих товарах зафіксоване найбільше зростання імпорту, а виправляти торговельний дисбаланс треба; б) оскільки наступного року це додає у бюджет 1,665 мільярда гривень (у цінах і за курсом 5,7888 грн./дол. станом на 1 листопада; в) оскільки це допоможе посилити конкурентні позиції вітчизняних виробників, стимулюватиме розвиток внутрішнього ринку. Фактично пропонується тимчасово (на півроку) повернути ті ставки ввізного мита, які діяли до вступу України в СОТ. Цікаво: як поставляться до корови на велосипеді в секретаріаті СОТ у Женеві?

Вперед у минуле!

Новації, як на мене, прискорять зростання цін. Утім, схоже, що для влади інфляція вже є менше зло, ніж економічна рецесія. На це, власне, вказують очікування уряду і секретаріату Президента. Згідно з ними, до кінця року інфляція сягне 21—22,9 відсотка, а зростання ВВП становитиме 4,5—4,7 відсотка. На думку першого заступника глави секретаріату Олександра Шлапака, зростання ВВП наступного року уповільниться до 0—2 відсотків. І їхні прогнози розділяє населення. Його уже давно переконали, що корова на велосипеді — це нормально. Столичний міський голова Черновецький тільки закріпив це переконання заявою про те, буцімто платню за проїзд у метро ніхто не підвищував, отже, 50 копійок віднедавна дорівнює двом гривням. Комерційні банки, які здирали 5—7 відсотків комісійних за продаж готівкової валюти у вигляді розрахунково-касових витрат, дали свого роду банківську гарантію, що це — природно.

Не так вже й важливо, хто на чому, їхати б європейською дорогою. Але не виходить. Головне управління МВС на Харківщині порушило кримінальну справу за фактом розтрати більш як одного мільйона гривень, передбачених на будівництво автомагістралі Харків—Красноград—Перещипино до проведення Євро-2012. Розпустили Нацагентство з підготовки країни до Євро-2012. Віце-прем’єр Іван Васюник запевняв, що тендерні процедури для обрання генпідрядника на реконструкцію стадіону «Олімпійський» у Києві не потрібні, а сама вартість її уже становить 2,1 мільярда гривень. Хіба, скажіть, корова на велосипеді — це фантастично?!