Наступного року можливе зростання безробіття до восьми відсотків

На жаль, безробіття сьогодні вже не очікування, а реалії, стверджують у Державному центрі зайнятості. Його директор Володимир Галицький не сумнівається, що економічна криза змінить структуру економіки, а вона, у свою чергу, поміняє структуру зайнятості.

В основі попиту на робітничу силу лежить матеріальне виробництво. Тому проблема висококваліфікованої робітничої сили в будь-якій ситуації залишиться актуальною.

Зниження попиту з боку торгових партнерів України, падіння цін на експорт і зростання на імпорт, за прогнозами Міжнародного валютного фонду, можуть призвести в 2009 році до зниження реальних обсягів ВВП на чотири відсотки.

— Відповідно до класичних економічних законів, зниження обсягів ВВП на два відсотки спричиняє зростання економічного безробіття на один відсоток. Таким чином, можна очікувати зростання безробіття наступного року до 7—8 відсотків (на сьогодні цей показник становить 6,2 відсотка), — прогнозує Володимир Галицький. — В умовах кризи 1998 року рівень безробіття сягав 11,3 відсотка економічно активного населення. І навіть за таких умов залишався попит на робітничу силу.

На жаль, молодь «у робітники» йти не хоче. Причин багато: і низька зарплата, і малопривабливі умови праці, а головне — ці професії не престижні. За словами голови Конфедерації вільних профспілок Михайла Волинця, в суспільстві закріпився певний стереотип про робітників як про представників соціального дна. Через це в заводських цехах і шахтах сьогодні більш як 90 відсотків робітників передпенсійного віку, а молоді — менш як сім відсотків. Дефіцит робітничих спеціальностей в Україні становить 200 тисяч, і, на думку М. Волинця, збільшуватиметься, незважаючи на нинішній спад виробництва.

Експерти стверджують: підняти престиж робітничих спеціальностей тільки за рахунок зарплат не можна. Потрібно створювати якісно нове робоче місце, що відповідає сучасним стандартам, з використанням нових технологій виробництва. Однак виконавчий директор Конфедерації роботодавців Олексій Мірошниченко вважає, що модернізація підприємств може призвести до масових звільнень, до чого українська економіка поки що не готова.

Володимир Галицький не виключає варіанта, коли в умовах кризи можливе регулювання не зайнятості, а і без того низької заробітної плати, її заморожування.

— У нас, як і в Росії, структура заробітної плати складається з двох частин — постійної (це приблизно 40 відсотків від усього заробітку) і змінної (премії, надбавки, заохочення — 60 відсотків). Змінна частина не закріплена законом, і знизити її не важко, — каже співрозмовник. — На Заході персонал скорочують відповідно до скорочення виробництва, і одразу створюють нові робочі місця. А в нас свої методи: ми знижуємо рівень зарплати, в такий спосіб «розмазуємо» кризу тонким шаром по всіх громадянах. Я вважаю, це неправильно.

Сьогодні роботодавцям важливо зберегти кваліфікований персонал. У 90-х роках минулого століття на вітчизняних суднобудівних заводах пройшло масове звільнення. Кадри було втрачено, і галузь дотепер не відновлено. Щоб не повторити такої помилки, нині розроблено законодавчий пакет, який найближчим часом має затвердити Кабінет Міністрів.

— У ньому є норма, що допоможе роботодавцеві залишити на виробництві найбільш кваліфікованих працівників, — пояснює директор ДЦЗ. — Вона стосується часткової зайнятості. Кваліфікований працівник залишається на виробництві, але на період кризи він на підприємстві тимчасово виконує роботи, не пов’язані з його рівнем кваліфікації. При цьому його роботодавцеві Фонд загальнодержавного страхування на випадок безробіття компенсує заробітну плату в розмірі не вище, ніж прожитковий мінімум. І ще щось платить такому працівникові підприємство. З одного боку, в такий спосіб ми підтримуємо роботодавця, а з другого — «прив’язуємо» працівника до цього підприємства. Адже криза — це явище тимчасове. Вона не назавжди. Її треба пережити.