Як відомо, президент Росії Дмитро Медведєв відмовився брати участь у жалобних заходах з нагоди 75-річчя Голодомору, бо побачив за ними не трагедію «братнього» народу, а політичні спекуляції нинішньої української влади, які не додають позитиву міждержавним відносинам двох країн. Що ж, у кожного своя позиція і свій «позитив». Якщо його вбачають у продрознарядках, що надходили в Україну з Москви, і трактують таку практику як традиційну дружбу, затьмарену лише нині політикою Віктора Ющенка, то й нам таких гостей бачити не конче. Хоча справді за міждержавні відносини прикро.

Бо принижують їх не в Києві, а в тій столиці, де останнім часом так загострено хворобливо сприймають кожний наш непродиктований порух, наче стосується він не іншої країни, а загрожує безпосередньо їм. Президент України в інтерв’ю іспанським журналістам зізнався, що не має великого бажання коментувати і відмову, і послання російського колеги, які демонструють «неадекватне ставлення до трагедії українського народу». Ця історична омана принижує мільйони безневинно вбитих людей.

Віктор Ющенко відкидає твердження Дмитра Медведєва, що масштаби голоду було спричинено перегинами місцевих керівників, про що не знали в Кремлі. Таке пояснення просто комічне. Тотальний контроль, який Сталін та його каральні органи встановили не лише над окраїнами околиць радянської імперії, а й над приватним життям людей — від розмов на кухні до шепотіння в ліжку, не міг не зафіксувати мільйонів жертв «перегину». Звичайно, якщо зважити на те, що нині у РФ небаченими темпами реабілітується сталінізм, а нова концепція курсу історії Росії трактує його репресії як «раціональний засіб управління країною», то можна не дивуватися позиції нинішніх правителів сусідньої країни. Для них вбивство мільйонів українців виправдане «раціональною доцільністю»: так справді стало простіше управляти країною.

Тільки в Україні існували «чорні списки» для винищення селянства, звертає увагу Віктор Ющенко. Потрапити до такого списку за невиконання плану здачі зерна було еквівалентно смертному вироку: в селян відбирали всі продукти і забороняли залишати місце проживання. У результаті такого сурового припису гинули всі — від немовлят до стариків. Інколи люди помирали неподалік фабрик, де з пшениці вироблявся спирт. Такого, зауважує Президент, не було більше ніде.

Віктор Ющенко стверджує: ще три роки тому він пропонував вшанувати пам’ять жертв Голодомору разом з Росією і її лідерами. Тоді «навіть склалося враження, що мене зрозуміли, але потім це питання прийняло несподіваний поворот...» Несподіваний хіба що для нас. Три останні роки в Росії її лідери з особливим ентузіазмом працюють над ідеєю вшанування пам’яті катів.

...У відмові Дмитра Медведєва приїхати сьогодні до Києва є позитивний момент. Менше святотатства — більше щирої скорботи. Невинно убієнні заслужили на неї, як на шматочок хліба...

На знімку: репродукція з виставки до 75-х роковин Голодомору, розгорнутої в Українському домі.

Репродукція Сергія КОВАЛЬЧУКА.