Прочитала матеріал Степана Бовтюка «Альтернатива бездуховності — віра» («Голос України» за 10.10.2008 р.). Не погоджуюсь з ним тільки в одному — роботу з етичного та морального виховання треба починати не з дітей дошкільного віку, а ... вчителів.

Погодьтеся, чого може навчити педагог, якщо сам не має Бога в серці?

Автор зазначає: «Побожна людина і на роботі, і в побуті ніколи вас не образить, не принизить вашої гідності, не обмовить».

Подивіться, що діється в школах: колеги ладні один одному «перегризти горло» за години; у присутності дітей з’ясовують стосунки, часто в грубій формі; у навчальних закладах процвітає сексотство, пліткарство; адміністрація намагається зіткнути лобами підлеглих...

То яку «Християнську етику» вони нестимуть дітям?

Передусім школа має стати високодуховним осередком навчально-виховного процесу.

Підбираючи кандидатів на посади директора, його заступників, треба враховувати їхню духовність, порядність, людяність. Тоді підлеглих з такими самими якостями підшукуватиме і адміністрація. Подібне притягає до себе подібне.

На моє глибоке переконання, абітурієнтів навчальних закладів слід перевіряти на моральність та наявність педагогічних даних, а не лише оцінювати суму знань з математики чи історії...

Тоді в педагогіку підуть ті, хто має дар Божий до благородної та відповідальної професії, ті, хто залучатиме учнів до християнської етики, високої людської моралі власним позитивним прикладом.

Київ.