Принаймні так вважають організатори та журі Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград-2008», який відбувся в Києві вже вдруге. Ініціаторами його стали Фонд Максима Рильського, який очолює онук класика, також Максим Рильський, та Український фонд культури на чолі з Борисом Олійником. Один із найбільших виробників автобусів середнього та малого класу — корпорація «Еталон» стала генеральним спонсором завершального етапу. Початок змагання було оголошено ще навесні — у квітні, а напередодні в Національній філармонії вшановували переможців.

Порадував організаторів вернісажу і той факт, що коли перші «Троянди...» 2006 року отримали заявки від 200 учасників, то нині на адресу журі надійшло майже 350 листів-заявок із 24 областей. Кілька листів отримано навіть із-за кордону — Польщі, США, Азербайджану, Німеччини.

Віковий ценз також не обмежували. Тож були серед дописувачів і десятирічні школярі, і 80-річні пенсіонери. Приміром, одна з переможців (а всього їх 12) — одинадцятикласниця із Києва Лідія Зеленська вірші пише з дев’яти років. Ідеальною поезією вважає ту, в якій один до одного збігаються форма і зміст. А ще вона вважає, що гарний митець має помічати найменші нюанси і деталі та передавати їх на папері. Інший лауреат — Віталій Лихобицький із Ковеля Волинської області, 1938 року народження. Утім, організатори кажуть, що це для них не мало жодного значення, як, власне, й ніхто з них не лобіював «своїх». Кажуть, це — принципово.

Цікава і ще одна статистика вернісажу. Жінки майже вдвічі активніші за чоловіків. А щодо роду занять, то попереду студенти і учні та журналісти, за ними — освітяни, викладачі. Утім, є й лікарі, юристи, архітектор і навіть військовослужбовець. Територіально найактивнішим був центр України, особливо Київщина. Житомирщину представляла батьківщина Максима Рильського — Попільнянський район, Черкащину — Канівщина. Тобто ті міста і райони, де активно діють творчі літературні осередки.

— Вернісаж відтворив нинішній стан життя суспільства, — підкреслив голова журі Борис Олійник. — Так, у нас є переможці, але немає тих, хто програв. Тому й назвали наш поетичний марафон не конкурсом, а вернісажем. Це не змагання, а оглядини творчого стану поетичної громади, її настроїв, думок, сподівань. Поет завжди відчуває ритми і болі життя, викладає їх сприйняття на папері, а ми отримуємо духовний зріз життя суспільства.

І хоча вернісаж закінчився, журі намагається й надалі стежити за долею своїх дописувачів. Так, відомий поет, редактор журналу «Дніпро» і член журі Микола Луків (на знімку) нинішнім відкриттям назвав Оксану Дунську із Немирова Винницької області та Ольгу Слоньовську з Івано-Франківська. Майстер пообіцяв їм усіляке сприяння на сторінках свого часопису.

А тим часом лауреати 2006 року студентка з Хмельниччини Олена Ткачук, а також Зоя Шкуратовська із Житомирщини видали нові поетичні збірки, і організатори та журі неабияк раді за них.

Утім, нинішнє змагання не єдине, чим опікується Фонд Максима Рильського. Паралельно з вернісажем «Троянди й виноград» також тривала літературно-патріотична програма «Нащадки великих українців». Її мета — налагодити культурний обмін між школярами Черкащини, де народився Тарас Шевченко, та Житомирщини, звідки родом Максим Рильський.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

На знімку: кришталеву троянду і диплом одній із переможців конкурсу Ользі Слоньовській вручають Борис Олійник і Максим Рильський.