У статті
«Хто ображає педагога?» («Голос України» за 05.09.2008 р.) редакція закликала педагогів обговорити тему: «Чому автор звернення до «Голосу України» не повідомив даних про себе? Кого і чого боїться педагог?». Гадаємо, відповідь проста: держава не гарантує захисту прав педагога, створення належних умов праці. За останні роки зміцнилась система вседозволеності, чванства чиновників, які вважають, що за їхню «працю» потрібно віддячувати хабарем.Чи забуті випадки, коли перед завідувачем відділу освіти і його свитою стелили килимову доріжку; за кошти вчителів купували і вручали коровай, влаштовували обіди тощо? А один із високопосадовців обласного рівня до ранку гуляв у компанії молодих учительок... Керівники області їздили (і їздять досі) у ті ЗОШ, де панує показуха. Цього року на серпневій педагогічній конференції вчителів були одні заступники районного начальства. Така ось увага до нас, наших проблем.
Україні потрібен, вважаємо, міністр освіти і науки, який, окрім косметичного оновлення змісту нормативно-правових документів, змінив би роль і місце регіональних відділів управлінь освіти і науки. Потрібно провести безкомпромісну боротьбу з хабарництвом, зробити все необхідне для викорінення паперотворчості, показухи і необ’єктивної оцінки роботи педагога, приниження його людської гідності.
Члени районного комітету з прав захисту вчителя.
Гайсин
Вінницької області.
Візит
Домашня робота.
Тема: Дієслово.
Підійшов. Постукав.
Запитала.
Відповів.
Подумала, впустила.
Упурхнув. Присіла,
очманіла —Здивувалась.
Розмовляли:
слухала, питала.
Не повчав,
розказував, ділився.
Чаював, відпочивав.
Підвівся — Не пускала.
Запросила.
Не схотів лишатись.
Похитнулась, впала.
Зупинився.
Підійняв. Поглянув.
Поклонився.
Довелось прощатись.
Сумувала, плакала,молилась.
Споночіло.
Сяяли-зоріли.
Запалало, запекло.
Творила — Відродилась.
Тетяна ВОЛОДАЙ.
Вишневе Київської області.
