Україна посідає 17-те місце в світі за рівнем розповсюдження піратського програмного забезпечення (ПЗ). Експерти наголошують, що використання неліцензійного ПЗ небезпечно з точки зору захисту інформації. Крім того, порушення авторських прав негативно впливає на імідж України в очах світової громадськості. Перші комплексні заходи боротьби з піратством уряд здійснив у 2002 році. За словами ініціаторів процесу легалізації, розв’язання проблеми необхідно розпочати
«з себе», тобто спочатку потрібно повністю легалізувати ПЗ у державних органах. Про досягнення уряду в цій справі та розв’язанні проблем, які перешкоджають легалізації, розповів Володимир Дмитришин, заступник голови Державного департаменту інтелектуальної власності.— Коли в державних органах вперше було прийнято рішення про легалізацію піратського ПЗ?
— У 2002 р., коли Кабінет Міністрів України затвердив концепцію легалізації ПЗ та боротьби з його нелегальним використанням. Згодом у 2003 р. було прийнято постанову про порядок використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади. Вона затверджена з урахуванням рекомендацій Всесвітньої асоціації виробників програмного забезпечення (BSA), членами якої є такі компанії, як Adobe, Apple, Autodesk, Borland, ІBM, Іntel, Іnternet Securіty Systems, Macromedіa, Mіcrosoft, Symantec.
Згідно із зазначеними документами Держдепартамент інтелектуальної власності відповідає за заходи з легалізації ПЗ.
— Як відтоді змінилася ситуація з використанням неліцензійного ПЗ в діяльності держорганів?
— Зважаючи на результати першої інвентаризації ПЗ в держорганах, проведеної в 2002 р., рівень піратства становив 89%. Як бачите, ситуація була критичною. Потім ми почали працювати над цією проблемою. У 2003 р. рівень піратського ПЗ в держорганах зменшився до 82%. У 2004 р. він становив 81%, у 2005 р. — 76%, у 2006 р. — 75%, у 2007 р. — 67%, а у 2008 р., за результатами останньої інвентаризації, — 52%.
Якщо раніше ми забезпечували зниження піратства на 5% на рік, то з 2007 р. ця цифра в декілька разів збільшилась. Але варто відзначити, що теперішній рівень піратства не можна вважати прийнятним, незважаючи на те, що навіть в деяких країнах ЄС рівень подібних правопорушень становить близько 34—36%. Софт у держорганах має бути легальним на 100%.
— Чи є відомства, які використовують тільки ліцензійне ПЗ?
— У більшості міністерств ситуація досить складна. Повністю легалізували софт лише в Міністерстві фінансів у 2002 р. Потрібно враховувати, що програми легалізації фінансуються за залишковим принципом, хоча так не повинно бути. Неліцензійне ПЗ може містити дефекти. Цілком ймовірно, що воно може дестабілізувати інформаційну систему державного управління в будь-яку мить. Тому пріоритет у легалізації ПЗ нині віддають МВС, Міноборони, МНС, Мінпраці та соціальної політики, Держказначейству, Податковій адміністрації (яка зараз активно легалізується) та Мінекономіки.
— Чиї програмні продукти легалізуються насамперед?
— Авторські права на найбільш розповсюджені в держорганах програмні продукти належать корпорації Mіcrosoft — їх загальна кількість становить 58%. Найближчому до Mіcrosoft розробнику за об’ємами піратського ПЗ належить 9%. Якщо легалізувати весь Mіcrosoft, то рівень піратства знизиться до загальноєвропейських показників.
З Mіcrosoft ми співпрацюємо з 2004 р. в межах функціонування спеціальної міжвідомчої робочої групи з питань легалізації ПЗ. За результатами щорічної інвентаризації програмного забезпечення у 2005 р. з Mіcrosoft підписано договір, згідно з яким компанія надає держорганам суттєву знижку — близько 60%.
Договір укладався на три роки — з 2005 по 2007 рр., а через недофінансування не був виконаний в повному обсязі. Нагадаю, що 21 травня поточного року Кабмін прийняв постанову про затвердження нового складу робочої групи, що означає відновлення легалізації в органах державної влади.
— Чи укладено подібні договори з іншими компаніями?
— Так, з компаніями Abbуy, Promt, Adobe, Nero, Doctor Web,
«Лабораторией Касперского» та іншими підписано аналогічні договори.— Чи планується укладення нових договорів?
— Є бажання укласти новий договір з Mіcrosoft. Якщо цього року з державного бюджету виділять кошти, будемо наполягати на знижці не менш як 60%. Ми внесли до Верховної Ради пропозицію, щоб відомства отримали окреме фінансування під ці проекти на наступний рік. Рекомендована сума — 200 мільйонів гривень. До речі, у 1999 р. Mіcrosoft пропонував Україні повну легалізацію свого ПЗ в усіх держорганах за 13 мільйонів доларів, але таких коштів в бюджеті не знайшлося. На думку осіб, які приймають такі рішення, є більш нагальні потреби. Сьогодні йдеться про зовсім інші суми.
— Чи є законні інструменти, за допомогою яких правовласник може впливати на державні органи?
— Правовласник має право подати позов про відшкодування збитків, пов’язаних з порушенням його авторських прав. Насправді більшість держорганів нині
«ходять» під цими позовами. Важко уявити, скільки коштуватиме їх відшкодування. Переконаний, що більше, ніж повна легалізація ПЗ.— Ви вивчали досвід інших країн у легалізації ПЗ?
— Департамент аналізував досвід країн Центральної та Східної Європи, адже він найкорисніший. Наприклад, в Чехії, Словаччині, Угорщині та Польщі ще в 90-ті роки ХХ століття реалізовано програми нейтралізації піратства. Болгарія централізовано легалізувалася в 2001 році, на що уряд витратив близько 20 мільйонів доларів.
— Скільки Україні знадобиться часу, щоб, враховуючи труднощі з фінансуванням, досягти середньоєвропейського рівня піратського ПЗ?
— Наблизитися до європейського рівня такими темпами можна через сім років. Але повністю викоренити піратство без належного фінансування неможливо. У будь-якому разі в держорганах рівень неліцензійного ПЗ має становити нуль відсотків.
