«Голос України» неодноразово публікував матеріали про роботу Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Публікації переважно мали критичний характер. Основні закиди стосувалися закритості цього відомства, надмірної заплутаності процедур, що породжує хабарництво, протекторат щодо окремих приватних структур. Нещодавно ми зустрілися з новим керівником Держархбудінспекції Максимом Мартинюком (на знімку), щоб дізнатися, якою він бачить роботу цієї структури та чи можливо викорінити в ній корупцію.
— Верховна Рада планує розглянути проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності та державного архітектурно-будівельного контролю». Які цілі цього законопроекту?
— Законопроект №4629, розроблений Міністерством регіонального розвитку спільно з Державною архітектурно-будівельною інспекцією, має на меті децентралізацію системи архітектурно-будівельного контролю. Плануючи реформу, ми виходили з того, що ніхто не може бути так зацікавлений у контролі за будівництвом, як органи місцевого самоврядування. Адже відчувати розвиток території можна тільки на місцях. Тому поточну роботу, моніторинг, роботу з самовільним будівництвом пропонуємо передати місцевій владі.
Усе, що необхідно для передачі цих повноважень, у законопроекті є. Зокрема, можливість для органів місцевого самоврядування утворювати органи архітектурно-будівельного контролю. І головне — вносяться зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення і місцевим органам надається можливість вживати санкції до несумлінних забудовників у вигляді накладання штрафів.
Після ухвалення закону потрібно буде прийняти близько 20 різних підзаконних актів. Увесь цей пакет проектів ми розробили. Наразі чекаємо закону.
— Розкажіть детальніше, як після цього зміниться державне регулювання в будівельній сфері?
— По-перше, контролюючу функцію, яка на сьогодні є винятково державою, буде делеговано органам місцевого самоврядування. По-друге, державна складова контролю полягатиме у нагляді за діяльністю місцевих органів. Ми менше контактуватимемо з замовниками будівництва. Таким чином створюється дворівнева система архітектурно-будівельного контролю, в якій першу скрипку гратимуть органи місцевої влади, а Держархбудінспекція візьме на себе координацію.
Усе це сприятиме боротьбі з корупцією. Оскільки ми передаємо функції в органи місцевого самоврядування, то до цього ще додається значна політична відповідальність. Тобто, якщо якийсь голова не організує роботу належним чином, допускатиме хабарництво, то оцінку його діям дадуть виборці. І взагалі, контроль громади за місцевою владою більш тісний і оперативний, ніж вплив громади на будь-яку державну структуру, де керівництво не обирається, а призначається. Таким чином децентралізація допоможе побороти корупцію.
— Якщо закон ухвалять, скільки часу необхідно на реформування?
— Щойно закон і всі підзаконні акти будуть прийняті, думаю, протягом одного-двох місяців основний масив функцій буде передано в органи місцевого самоврядування. Перші результати цієї реформи будуть відчутні вже восени, а остаточно передача повноважень завершиться до кінця нинішнього року.
— Давайте поговоримо про самобуди. Попередня влада кілька разів запроваджувала спрощені процедури, щоб максимально легалізувати незаконно збудовані приватні будинки. Чи дали вони результат? Як плануєте розв’язувати цю проблему?
— Це одне з найважливіших питань, що належать до сфери нашої відповідальності. За останні три роки було три будівельні «амністії». За нашими даними, через спрощені процедури легалізації самобудів було введено в експлуатацію понад 95 тисяч будинків. Але, на жаль, доводиться констатувати, всі ці процедури не досягли бажаного результату. Все одно спрощена процедура не була такою вже й простою, а тим паче доступною фінансово. Тому, якщо ми проїдемо селами, 80% будинків так і залишаються без належного юридичного оформлення. Спрощена процедура передбачала лише заповнення декларації та введення в експлуатацію об’єктів, земельна ділянка під якими вже оформлена та на які підготовлено технічні документи. Інакше треба було за півроку, які діяла «амністія», виходити документи на землю, підготувати документи на майно, а це теж коштувало грошей... Згодом у масовій свідомості виникла думка, що введення в експлуатацію купувалося. Насправді організаціям сплачувалося за обстеження, виготовлення звітів тощо. Але під час введення в експлуатацію будинків за «амністією» не вирішувалися питання порушення містобудівних норм. І це істотний недолік. У попередніх редакціях будівельної «амністії» питання порушення будівельних норм просто не враховувалося.
І треба визначитися, або під час прийняття в експлуатацію будинків за спрощеним порядком державні будівельні норми не враховуються, або до будинків, які побудовані з порушеннями, не може бути задіяно «амністію».
На сьогодні ми працюємо над розробленням такого спрощеного порядку введення в експлуатацію, який матиме меншу вартість і буде достатньо простим для громадян. Крім того, планується, що документ працюватиме не півроку чи рік, а довше — щоб людина змогла пройти всю процедуру і не сплачувати хабарі за прискорення.
— Дякуємо за ваші відповіді.
