Із виступів представників фракцій

Олександр Єфремов (Партія регіонів):

— Основна небезпека для нашої держави — це коли на непрофесіоналізм нинішнього Кабінету Міністрів і створену ним економічну кризу в державі накладаються аспекти світової фінансової кризи.

Звідси висновок: або ми консолідуємося в управлінні економічними, фінансовими, галузевими процесами і спільними зусиллями зупинимо сповзання держави до прірви безглуздя, виритої нинішнім урядом, або загубимо всяку перспективу на багато років уперед, а то й державу, як таку. Тому найважливіше, у чому ми маємо визначитися, — чи є можливість за нинішнього політичного розкладу створити відповідальну більшість чи ні.

Наступне, що нам доведеться вирішувати рано чи пізно, — це заміна нинішнього уряду популістів на уряд у складі більш підготовлених спеціалістів. І що швидше це відбудеться, то краще буде для країни. Хоча ці спеціалісти опиняться у дуже складній ситуації під час прийняття непопулярних рішень. А робота такого уряду потребуватиме стійкої більшості у парламенті.

Сергій Гриневецький (Блок Литвина):

— Фракція стурбована ситуацією, яка відбувається у політикумі нашої держави, і вважає, що ми вже перейшли ту межу, яка називається загрозою національній безпеці. Розбалансовано всі гілки влади, практично паралізовано парламентаризм, квотний принцип формування Кабінету Міністрів призводить до неефективності і непрофесіоналізму. Судова гілка влади у розгубленості, а точніше, у системній кризі.

Брехня і фальсифікація стали основою національної політики, а корупція — засобом управління. У таких умовах не дивно, що держава перебуває на третьому місці за бідністю після Молдови і Албанії.

Усі погоджуються, що причиною такої розбалансованості є система виборів за закритими партійними списками. Усі чудово говорили на телешоу, що треба змінювати закон і приймати рішення відкривати партійні списки. Що заважає? Заважають амбіції окремих політиків.

Нам треба сьогодні зосередити увагу на формуванні керівного складу парламенту і прийняти рішення щодо виходу із кризи. Треба формувати бюджет 2009 року. І треба всім розуміти, що у 2009 році вже не буде регіонів-донорів. У державі має бути вирішено питання власності, енергетичної залежності, земельні питання. Фракція Блоку Литвина наполягає передусім вирішити питання обрання Голови Верховної Ради і повернутися у законне правове русло всім гілкам влади.

Микола Томенко (БЮТ):

— Ми декілька місяців чули, що від кризи і безвідповідальності нас врятують дострокові вибори, а тепер всі борються з кризою, і вже вибори — неактуальне питання. А де ж ви, розумники, два місяці були, коли колотили країну і казали, що тільки вибори врятують її?

Наша політична сила чітко і однозначно сказала — нас не цікавить прізвище Голови Верховної Ради, колір його волосся, який у нього буде одяг, черевики. Нас цікавить, що ця людина робитиме в парламенті, які закони підтримуватиме, чи візьме відповідальність разом із урядом за ту ситуацію, яка є в країні, і чи виправлятиме її. Наша позиція чітка — ми готові проголосувати за того політика, який скаже: мої принципи такі, я підписую зобов’язання разом із такими політичними силами, я формую коаліцію і перед українським суспільством обіцяю, що в цьому парламенті будуть ухвалені закони про соціальний захист людей, про захист української економіки, бюджет, у цьому парламенті буде порядок. І йому не будуть дзвонити з різних вулиць і казати, що треба припинити чи перенести розгляд того чи іншого законопроекту. Тільки-но знайдуться бажаючі нести відповідальність — наша політична сила одразу за це проголосує. Відповідальність, спільна робота, коаліція або бодай публічне зобов’язання, що робитиме Голова Верховної Ради разом із парламентом — це ті обов’язкові умови, які висуває наша політична сила.

Петро Симоненко (КПУ):

— Щоденний аналіз соціально-економічної ситуації в Україні дає нам повне право заявити: влада в особі Ющенка і його помаранчевої команди, яка захищає інтереси тільки власників, досі нічого не зробила, щоб зберегти робочі місця, забезпечити соціальні гарантії і виплати зарплати в повному обсязі. Не зробили нічого, щоб захистити просту людину, робітника, службовця, пенсіонера, студента. Особливість для України полягає в тому, що криза фінансова переходить у кризу соціальну, економічну, політичну. При цьому всі дії влади і олігархів спрямовані на те, щоб лише врятувати свої капітали.

Ще раз звертаюся з вимогою розглянути наші пропозиції про виведення України із кризи. Наша програма пройшла перевірку часом в нашій країні в радянські часи, а її основні принципи — і за кордоном. Жорсткі радикальні заходи, аналогічні тим, які пропонуємо ми, — посилення державного і суспільного контролю над стратегічними секторами економіки, націоналізація і передання контрольного пакета акцій колективам підприємств, якщо їх власник неспроможний забезпечити збереження робочих місць, гідний рівень зарплати і соціальних зобов’язань, державні монополії на алкоголь і тютюн — свого часу дозволили Рузвельту подолати велику депресію.