У жовтні промвиробництво скоротилося на 19,8 відсотка проти аналогічного періоду минулого року (Держкомстат) — про переохолодження.

Держслужба зайнятості прогнозує збільшення кількості безробітних на 39 відсотків — про точку кипіння.

Уряд відкликав з парламенту проект держбюджету-2009 — про абзац.

За крок до точки замерзання

Проти вересня цього року коксохімічна та нафтопереробка втратили 26,5 відсотка, металургія і металообробна галузь — 20,5. Це переконливо доводить, що загальна динаміка промислового розвитку країни дуже залежить від їхньої результативності, а вона, в свою чергу, — від поведінки світових цін та попиту. З грудня по липень світові ціни на метал зросли мало не вдвічі, але потому стався стрімкий обвал на 40 відсотків за лічені місяці, від якого почав швидко вистигати не тільки наш, а й китайський ринок. Зупинка доброї половини доменних печей та прокатних станів далася взнаки дуже швидко, бо світова криза не залишила нікому можливості підтримувати економічне зростання за рахунок накопичення боргів і соціального популізму. Нестабільність валютного курсу і обмежений доступ до кредитів породжували гострий дефіцит інвестиційних та оборотних коштів у меткомбінатів, а брак замовлень тільки підштовхував до точки замерзання основних фондів. Коли уряд підписав з металургами меморандум про взаєморозуміння, пообіцявши низку преференцій в обмін на збереження робочих місць і фактично неринкові ціни за коксівне вугілля, галузь уже виплавляла на 10—12 тисяч тонн чавуну за добу менше, ніж у жовтні — скласти сировинний баланс на грудень було неможливо. Аналогічна ситуація була й на зерновому ринку, де обвал цін і глобальна кредитна криза не дозволяють вигідно розпродати 50 мільйонів тонн зібраного врожаю. (Сільгоспвиробники благають пролонгувати 14 мільярдів гривень кредитів, а уряд зголошується на пролонгацію 700 мільйонів гривень). Меморандуми потрібні були учора, бо сьогодні уже важко скласти платіжний баланс держави через неможливість спрогнозувати валютні надходження і курсові ризики. Наш імпорт перевищив експорт за 9 місяці на 14 мільярдів 283 мільйони доларів США. Це безсумнівна ознака того, що банківська криза переростає у виробничу, а відтак і фінансову (вважай — бюджетну). Від початку року промисловість ще зачепилася за незначний «плюсик» у 2,2 відсотки, але вже у грудні Держкомстат може зафіксувати абсолютне падіння, що зменшить темп економічного зростання до 4—5 відсотків. І наслідки переохолодження економіки відчує кожен українець.

За мить до точки кипіння

Повторю те, на чому наполягав у «Балансі» за жовтень. Ступінь реального зростання доходів громадян наступного року залежатиме не від термінів збалансування мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму, а від банального — наявності грошей. Не від переміни крісел у парламенті чи уряді, а від ефективності антикризових заходів. Бо, скажімо, пролонгації непідйомних кредитів сьогодні потребують усі — металурги, шахтарі, аграрії та ін., але комбанки не мають можливості задовольнити всіх одразу. Криза не дозволить споживати більше, ніж заробляє економіка. Потрібні рішучі синхронні дії Нацбанку і всіх гілок влади, спрямовані передусім на стабілізацію валютного курсу. Адже якщо офіційний курс національної грошової одиниці втрачатиме проти долара США більш як 18 відсотків за місяць, як це сталося у жовтні, то державі знадобиться гривню друкувати. Хоч би яку ціну російського газу нам «підклали», а її вартість автоматично зросте у гривневому еквіваленті на вартість «зеленого», що боляче вдарить по сімейних бюджетах комунальними тарифами. (Хіба кому дивно, що субвенції на виділення житлових субсидій у регіони ще не дійшла?!)

Про антикризові заходи наговорили і в уряді, у Президента країни за тиждень чимало. Але якось однобоко. Бо якщо пропонувати 30 відсотків житла фінансувати за рахунок держави, то це не означає здешевити об’єкт забудовника. Як і доступний кредит ще не посилює платоспроможності інвестора. А якщо надавати безоплатно земельні ділянки без аукціонів, як пропонує Мінрегіонбуд, чи не спричинить це тіньовий розподіл ділянок? Заклики боротися з польськими антрекотами — чудово, проте не зайве сказати, у який спосіб подолати м’ясну інфляцію і не залишити без роботи переробників. Хіба хто проти розбудови доріг, тільки спочатку скажіть, як держава збирається повертати борги «Укравтодору»! Не так пригнічують однобокі коментарі, як однобокі рішення, які примножують видатки людей з низькими та середніми статками і мінімізують — з надмірними. Я маю на увазі навіть не зароблене, а одержане від держави сьогодні задарма — службові квартири, компенсації за використання власного автотранспорту у службових цілях, комфортне медичне і соціальне обслуговування тощо. Такі рішення наближають свідомість громадян до точки кипіння.

Що після паузи?

Це добре розуміють у Держслужбі зайнятості, керівник якої Володимир Галицький прогнозував серед тижня збільшення кількості безробітних до кінця року на 36—39 відсотків — до 761—781 тисячі осіб.

Це ще краще усвідомлюють у Нацбанку, де прийняли рішення щосереди проводити тендери з підтримки ліквідності банків на середньострокову перспективу. Попри те, що у жовтні Нацбанк прокредитував банки більш як на 29 мільярдів гривень, воно того варте, оскільки веде до виходу з теперішнього тунелю.

Це добре розуміють в уряді, який на прохання Президента відкликав проект держбюджету на наступний рік, бо він втратив свою актуальність, так і залишившись нездійсненим.

...І усвідомлюють в парламенті, який знаходився в епіцентрі тижня через неординарне рішення «відставити» свого голову, і де до вівторка зависла похмура пауза. Що далі?