За ініціативою Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого та редколегії журналу «Право України» учора, саме в день заснування юридичної освіти в Україні, в приміщенні Академії правових наук України відбувся «круглий стіл» на тему «Проблеми вищої юридичної освіти в Україні: нові виклики сучасних реалій».

У найближчих номерах «Голос України» опублікує розширений журналістський звіт про гостру дискусію, яка тривала декілька годин між керівниками провідних юридичних вузів країни, представниками профільних міністерств, відомими ученими у галузі вітчизняного права. Головні теми, які обговорювалися у ході «круглого столу», — стан та перспективи вищої юридичної освіти, традиції та новації, оптимізація підготовки кадрів.

Варто зазначити, що в сучасній Україні така публічна дискусія відбулася, по суті, вперше. Багато хто із фахівців відверто говорив про те, що недоброякісна підготовка юридичних кадрів — це вже своєрідна загроза національний безпеці. «Подумайте тільки, — слушно зауважив ректор Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого В. Я. Тацій, — у нас видано ліцензії на підготовку юридичних кадрів майже 300 (!) вузам, нерідко із занадто сумнівною репутацією. В усій Європі, мабуть, не нарахуєш такої кількості вузів, які б готували фахівців у галузі права. Це вже те, що російською називається «беспредел».

В. В. Богатир, заступник міністра юстиції України:

— Для міністерства це дуже важливий захід. Ми з радістю відгукнулися на нього і надалі долучатимемося до всіх заходів, пов’язаних з реформуванням вищої юридичної освіти. Проблема назріла. І я думаю, що це буде приносити лише користь. Але якісне реформування ми можемо провести тільки гласно, за участю науковців і громадськості.

А. О. Селіванов, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук:

— На мій погляд, ми отримали передусім те, що провідні вчені, ректори вузів визначили концептуальні підходи і критерії до формування майбутнього спеціаліста через навчальний процес. Не обмежуючи можливості впровадження Болонської системи, ми все ж таки маємо продовжити саме традиційні форми навчання, де студенти якісно працюють через підручники, через нові курси, через нові формати дисциплін, які мають широку інфраструктуру щодо класичного права, яке викладають у вузах.

В. Т. Нор, завідувач кафедри кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук:

— Сьогодні у нас відбулася дуже серйозна подія в освітянському юридичному житті, відбулася нарада, якої вже давно в нас не було. На якій визначено пріоритети у розвитку юридичної освіти. Реформа її назріла вже давно. Ті процеси, які відбуваються в нашій державі, не зовсім адекватно забезпечені відповідним юридичним супроводом. Ми зобов’язані дуже серйозно підійти до реформування власної юридичної освіти. Тому що величезна кількість вузів різних рівнів акредитації готує правників, які не завжди належним чином підготовлені, не завжди можуть успішно вирішувати професійні завдання. Одна річ підготувати якогось менеджера, інша — готувати професіонала, який проводитиме правову, державну політику.

О. Д. Святоцький, головний редактор журналу «Право України», доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук:

— Журнал «Право України» виступив з ініціативою провести вперше в Україні «круглий стіл» з проблем вищої юридичної освіти в Україні. І власне, ми це зробили на базі нашого провідного вищого навчального закладу, Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, яка сьогодні посідає перше місце серед вищих навчальних юридичних закладів. Мета цього заходу полягає, передусім, у тому, щоб привернути увагу до вищої юридичної освіти. Сьогодні в Україні створено вже і діє 288 вищих навчальних закладів, які готують юристів. Для порівняння: у Великобританії — близько 100 вищих навчальних закладів, у Франції — близько 80, у Польщі — 11. Із цих 288 закладів 164 — державної форми навчання і 124 — недержавної. Безумовно, постає проблема кількості підготовки юридичних кадрів. Така кількість вищих навчальних юридичних закладів сьогодні зобов’язує нас дивитись на цю проблему під кутом зору національної безпеки. Бо ця машина некерована. Друга проблема — це проблема навчального процесу. Сьогодні поспіхом запроваджується Болонський процес, Болонська модель організації вищої освіти, і безумовно, що вона не є обов’язковою, і вищі навчальні юридичні заклади повинні також враховувати і наші традиції певні.

Ю. Л. Бошицький, ректор Київського інституту права Національної академії наук, професор:

— Важливий захід, своєчасний. Проблем в юридичному світі дуже багато. Величезна проблема — те, що не всі вузи забезпечені достатньою кількістю підготовлених викладачів, немає відповідних стандартів юридичної освіти в Україні, що потрібно розробляти і негайно приймати. І найголовніша, на мій погляд, проблема в тому, що вузи не займаються працевлаштуванням студентів. Тобто має бути державне замовлення. В Україні потрібно 5—7 класичних вузів, які надають освітянські послуги у галузі юриспруденції і готують фахівців для сфери публічної влади. Решта вузів може готувати юристів для будь-яких галузей народного господарства. Має бути координація наукових і освітянських зв’язків в Україні і запозичення позитивного зарубіжного досвіду.

В. В. Комаров, проректор Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого:

— З огляду на ситуацію, що склалася впродовж майже 15 років у системі юридичної освіти, цей «круглий стіл» має ключове значення. Ми очікуємо того, що наші рекомендації будуть поштовхом для того, щоб Міністерство освіти, Кабмін і взагалі вузи опрацювали план дій, пов’язаний з реформами системи освіти. Ситуація специфічна для України в тому відношенні, що йде практично неконтрольований суспільством процес створення навчальних закладів, які випускають фахівців, котрі не задовольняють інтереси суспільства.

Немає інструментів, які здійснюють управління якістю освіти, немає інструментів, які контролюють якість системи освіти, передусім на рівні інститутів громадянського суспільства, а то це вже справді привід для того, щоб замислитися. Я хотів би сказати те, що завжди кажу студентам: професія юриста — це особлива професія, специфічна професія. Вона пов’язана з вирішенням долі людей. Коли помиляється лікар —поганий лікар, коли помиляється юрист — то погана держава.

Харків.