Надворі перші приморозки. У Новоселицькому районі Чернівецької області, який найбільше постраждав від повені, десятки людей досі без даху над головою. За остаточними даними, у районі постраждало 3099 будинків. Із них 612 зруйновані повністю. Із цих сімей 134 поклалися на державу й погодилися на те, що саме держава зведе їм нове житло. Результати невтішні. До здачі в експлуатацію готові 17 (!) будинків, рівно половина на рівні «коробок», тобто стіни, дах і вікна.

Ще у перші дні після повені, коли очільники держави пообіцяли, а незабаром небачені до того кошти почали надходити у регіони, керівники різних рівнів переконували, запевняли: встигнемо, подолаємо, зробимо. Хоча вже тоді в кулуарах обласної, районних рад на позачергових сесіях терміни, встановлені Президентом (кожному, хто втратив житло — будинок під ключ до 15 листопада), багато хто називав нездійсненними. Що ж, тепер, на порозі цієї дати, песимісти виявилися найбільшими реалістами. І причина не лише у фінансовій кризі, на яку нині не посилається тільки лінивий. Просто досвідчені люди знали, через яке місце у нас роблять усе, де обертаються великі бюджетні гроші. Тепер у пошуку документів, нанесених канцелярською повінню, ніхто не розбереться.

Два тижні тому будівельники київської фірми «Екобуд» тихенько зібралися й виїхали з об’єктів. А ця фірма зводила майже половину — 53 будинки. Причина банальна: брак фінансування.

— Все забрали, — розповідає жителька с. Драниця Тамара Гулей, котра живе у дерев’яній «времянці», — цеглу, шифер. Сказали: «нам це треба на інших об’єктах. Коли заплатять, повернемось». А коли заплатять, як мені зиму пережити? На даху не доклали два листи шиферу, так дірку й залишили.

Неподалік на будівництві ще одного триквартирного будинку для потерпілих рух спостерігається, хоча й кволий. Тут працюють новоселицькі будівельники. Щоправда, кажуть місцеві жителі, і їх тиждень не було. А поруч у Драницькій сільраді, як і щодня, вирують пристрасті. Це село — друге в районі за кількістю пошкоджених і зруйнованих будинків. Цілковито знищено 125. У понеділок до кабінету сільського голови стоїть черга — осіб двісті. Тут складають списки людей, які претендували на підвищення категорії постраждалих або внесення до них, хтось не отримав належні кошти, комусь нема де жити. Депутат обласної ради Ігор Кірєєв занотовує прізвища, претензії. Ситуація у селі вибухонебезпечна. Річ у тім, що після повторного обстеження, проведеного сільською радою, виявилось, що принаймні 80 осіб можуть претендувати на те, щоб перейти з 3-ї до 2-ї, а більшість із 2-ї до 1-ї категорії. А отже, отримати значно більшу суму відшкодування. Через 2—3 тижні після повені їхні будинки, які здавалися досить міцними, почали розповзатися. Інші, сподіваючись на перегляд категорії, встигли будинки знести і розпочати зводити нові, хтось просто має сподівання встигнути потрапити «під роздачу». Але сталося так, що 81 акт обстеження, додатково підготовлений сільрадою, у районній держадміністрації просто не прийняли. У натовпі вирували пристрасті.

Цитувати претензії постраждалих можна без кінця. Через паперову плутанину, незрозумілі критерії оцінки, брак коштів, елементарну недолугість чиновників сотні людей опинилися у становищі, коли зустрічають зиму у знайомих і родичів, у сараях у кращому разі, в гіршому — просто неба. Саме у Драниці умови погіршуються тим, що десятки людей сподівалися на заміну категорії. За словами сільського голови Юрія Мелентія, акти він намагався здати 13 жовтня, тобто вчасно. І саме через те, що акти не прийняли, у селі зростає напруженість.

Роз’яснення ми спробували отримати у голови районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Світлани Скрикуляк:

— Згідно із дорученням Центрального штабу з ліквідації наслідків повені при Кабінеті Міністрів реєстрація осіб, постраждалих від повені, завершилась 26 вересня. За розпорядженням ОДА, цей термін продовжили до 6, а потім до 13 жовтня.

— Але ж сільський голова стверджує, що привіз документи саме вранці 13-го. Чому ж не прийняли?

— Я вже казала, реєстрацію треба було завершити ще 26 вересня. А приймати пізніше ми не можемо, бо до відповідальності притягнуть нас. Районна комісія перевіряла представлені акти, все зафіксовано на відеокамеру і, чесно кажучи, половина з претендентів на переведення до першої категорії потерпілих на це не заслуговують. Наприклад, приходимо на подвір’я. Господар вивіз маму на інвалідному візку. Одна з партій, і це чудово відомо, зводить йому будинок, має ще один. Хоче отримати компенсацію. За що тобі компенсація? Той будинок на дружину записаний, каже, а мені гроші потрібні. Інший приклад. Поряд новий півтораповерховий будинок, сарай — 5 на 10 і знесена саманна хатинка. Вимагає першу категорію. У такому разі й другу треба відбирати. Приходимо до бабусі, яка претендує на першу категорію. Отримала 30 тисяч, питаємо? Отримала. На що витратили? Сусідці віддала, вона мене обіцяла доглядати й поховати. А якщо отримаєте 120 тисяч? Теж їй віддам.

І таких прикладів можна навести чимало.

Проте повернімося до того, з чого починали: до людей, котрі мають право на житло, і укладених контрактів, адже будівельники, котрі не отримали грошей, просто повтікали.

За словами керівника обласного штабу з ліквідації наслідків повені, заступника голови облдержадміністрації Віталія Усика, фірма «Екобуд» відмовилася продовжувати роботи не через брак фінансування — кошти є у повному обсязі. Річ у тім, що кияни не можуть вкластися у вартість квадратного метра, встановлену Кабінетом Міністрів — 3850 грн. За їхнім кошторисом потрібно 5600—5800 гривень. Наразі вже визначено місцевих підрядників, котрі повинні завершити роботи. Це фірми «Роднічок», Новоселицьке ПМК-152, Облагробуд та інші. Тепер остаточний термін встановлено на 15 грудня. За словами Віталія Усика, до цього дня всі без винятку потерпілі, які забажали житло від держави, матимуть його.

Чернівецька область.

Фото автора.