Дикуни із землянки

Він розпочав свій «трудовий стаж» з того, що разом з приятелями крав худобу у селян. Справа була вигідна: приглядів на пасовищі чужу корівчину, а вже за кілька годин здавай оптовикам м’ясо, клади у кишеню готові гроші.

Але так промишляв не дуже довго, бо одного разу компанію таки затримали правоохоронці. За крадіжки отримав три роки позбавлення волі. Тоді в тюрмі здавалось, вже ніколи не повернеться до корів та бичків. Але за кілька місяців після того, як звільнився, знову взявся за своє. І знову ... сів у тюрму.

Втретє на ті самі граблі вирішив все-таки не наступати і поїхав шукати щастя до обласного центру. Щоправда, ні роботи, ні постійних заробітків так і не знайшов. Зате свою другу половинку таки здибав.

Для такого кавалера кращої пари годі й було шукати.

За торгівлю наркотиками була засуджена, але тоді обійшлась лише кількамісячним покаранням. Після того вирішила до свого райцентру не повертатись, а шукати щастя у місті. Для повії-далекобійниці тут і справді розкривались значно ширші можливості.

А коли зустрілась із своїм судженим, ні своїх пристрастей, ні професії не приховувала. А він ні проти чого і не заперечував. Якщо жінка приносить в дім якусь копійку, а чи пляшку, то хіба їй треба докоряти за те, як вона все це заробляє? Тим паче такій красуні, до якої прикипів серцем.

Землянка

Єдине, що трохи затьмарювало спільне життя, так це відсутність житла. Спочатку пара навіть вирішила поселитись у чоловікових батьків. Для кого-кого, а для них та зима тягнулась дуже довго. На відміну від сина вони виявились порядними та поміркованими людьми. Тож і синові не раз казали, що не ту жінку знайшов для себе. Але хіба він слухав?

Навпаки, докори батьків, їх наставляння на путь істинний швидко набридли. З першим весняним теплом парочка знову перебралась до міста. Не те що про власну квартиру, а навіть про те, щоб десь знімати куток, годі було й думати. Якщо і заробляли своїми «трудами» якусь копійку, то швиденько пропивали та проїдали її. А ще ж і на наркотики для жінки треба було. Так і перебивались по кутках у випадкових знайомих. В одного навіть затримались на довший час. А чому б і ні, жив він одиноко, а веселу компанію полюбляв, тож квартиранти йому не заважали.

Але думка про власне житло все-таки не покидала. І тоді кмітливий чоловік запропонував збудувати землянку. Знав ще зі шкільних уроків історії, що в таких жили наші пращурі, і нічого, виживали. Живи собі на природі, ніхто тебе не чіпає, роби, що хочеш, а головне — платити за це нікому не треба.

Гості

Першого вони навіть запросили на новосілля. Та й як же було інакше, коли саме він свого часу прихистив їх у себе. Потім чоловіки навіть налагодили спільний «бізнес», збираючи металобрухт. Після того, як одного разу здали чималу партію в пункт прийому, вирішили добре обмити цю справу. Гуляли майже на всі виручені гроші — трохи більше сотні гривень. Після того, як посиділи в кафе, вирішили продовжити вечірку в землянці.

Там все було, як завжди. Але раптом жінка шепнула чоловікові: «Я бачила у нього гроші». Цієї фрази вистачило для того, щоб дати початок наступним кривавим подіям. Коли захмелілий гість вже тихо куняв за столом, жінка взяла ножа і вдарила ним у спину гостя. Той, поранений, ще зірвався на ноги і намагався вибігти із землянки, але на порозі його перестрів господар із сокирою в руках.

Щоб приховати всі сліди, тіло облили мастилом та підпалили. А рештки закопали тут-таки, неподалік від землянки.

Наступним гостем став пенсіонер, з яким 21-річна господиня познайомилась просто на вулиці. Чоловік був так вражений красою юної спокусниці, що одразу повів її в кафе пригощати. Без розмірковувань заплатив і за «брата», котрого дівчина встигла покликати на зустріч. Як і попереднього разу, продовжити забаву вирішили в землянці.

Коли вузькими стежинами пробирались до неї, у кожного були свої плани. Гість уже відчував на собі обійми та солодкі поцілунки дівчини. У «брата» десь всередині не вщухала ненависть до стариганя, який накинув оком на його жінку. А ту мучила лише одна думка, скільки ж у старого грошиків у гаманці.

Ще одне новосілля

Не знати, хто наступний топтав би стежину до землянки, якби не випадок. Господиня вирішила трохи підзаробити на наркотиках. Хоча досвід у цій справі вона вже мала, проте в місті була новачком, а тому й швидко потрапила до рук міліції. Слідство, суд, покарання — все було швидким. На півроку її відправили до тюрми.

Коханий же не зміг стерпіти розлуки. Жити самотньо в землянці він не хотів. А тому спалив її, а сам переїхав на заробітки до іншого міста.

Втім, розлука тривала рівно стільки, скільки і строк покарання. Тільки-но жінку звільнили, чоловік одразу повернувся і... на тому самому місці збудував нову землянку.

Життя повернулось на круги своя. Здавалось, для цих двох не було ані іншого житла, ані іншого місця на землі, ані іншого заняття.

І ще один гість

Він виявився останнім у цій землянці. Молодий, симпатичний, успішний, він не був схожий на жодного із попередніх знайомих лиховісної парочки. Але так само, як і всі решта, «спіткнувся» об молодість та красу незнайомки, яку побачив у кафе. За її милим обличчям він так і не зумів розгледіти смертельної гримаси своєї долі. А та уже міцно тримала його руками красуні.

Вона точно знала, що добре підпоїть юнака. Що запропонує йому вечір на природі. Що повезе його до страшної землянки... Коли на стежині їх зустрів співмешканець, вона, навіть не задумавшись, викрикнула: «Це той слідчий, що садив мене в тюрму!» Це була відверта брехня, але її знову було досить, щоб наказ до вбивства пролунав.

Жінка не чекала, поки хтось візьметься за цю криваву роботу. Схопивши лопату, вона перша завдала нею кілька ударів по голові своїй жертві. Далі справу завершив чоловік.

На «домашньому» цвинтарі з’явилась ще одна могила.

Заробітки

Після кожного вбивства парочка неодмінно дуже ретельно їх підраховувала. Першого разу це було 800 гривень та ще два мішки із залізяччям, які винесли із квартири убитого. Здобутки від пенсіонера були зовсім невеликі — 70 гривень. Життя останнього гостя коштувало 1300 гривень, годинник, телефон, золоті ланцюжок та перстень і ще шкіряна куртка.

Розслідуючи зникнення саме цього чоловіка, оперативники вийшли на слід зловісної парочки. Слідство вже завершено, і обоє чекають вироку суду. Але на цьому історія не закінчилась.

Доля й справді йде незбагненними шляхами. У землянці, яка забирала життя людей, зародилось нове життя. А під час слідства на світ з’явилась дівчинка. Кажуть, красуня і схожа на маму.

От тільки б її стежка йшла геть від страшної землянки.

Хмельницький.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.