Повернути країні славу житниці

Відома торгова марка «Маїс» однойменної агропромислової компанії з Черкащини присутня на аграрному ринку України 16 років. Про її становлення та розвиток, про команду молодих однодумців, яку в 1992 році очолив енергійний новатор, талановитий організатор, заслужений працівник сільського господарства, тепер народний депутат України Сергій Терещук, не раз розповідала на своїх шпальтах наша газета.

Тоді, на початку 90-х, компанія «Маїс», по суті, стала рушійною силою у відродженні вітчизняного насінництва та кукурудзівництва, наполегливим ініціатором налагодження ефективного зв’язку між наукою і виробництвом.

Побудований «Маїсом» суперсучасний завод з кондиціювання насіння, щорічні масові проведення семінарів, конференцій та Днів поля стали всеукраїнським постійно діючим майстер-класом європейських стандартів вирощування сільськогосподарських культур.

Спочатку була королева полів

Сьогодні знана й потужна група компаній «Маїс» займається широким спектром господарювання в аграрному секторі агропромислового комплексу України. Та все ж одним із головних її напрямів, як і раніше, залишається насінництво. Утім, і в цій сфері діяльності сталися зміни. Якщо на початку свого розвитку компанія спеціалізувалася лише на виробництві найновіших гібридів насіння кукурудзи, то тепер поле діяльності розширилося.

— Ми завжди оперативно реагували на запити аграрного ринку,— ділиться директор СТОВ «Зоря-Маїс Насіння», одного з підрозділів групи компаній «Маїс», Сергій Пасєка. — Коли переконались, що сільгосптоваровиробник нині потребує не лише найновіших сортів та гібридів кукурудзи, а й соняшнику, ріпаку, сої, гороху, запровадили виробництво насіння цих культур та поставку засобів захисту рослин від кращих світових виробників. Миттєво спрацювати на потреби внутрішнього ринку, — продовжує Сергій Вікторович, — допомогли багаторічні контакти «Маїсу» з провідними селекційними та науково-дослідними центрами України.

Черкаські фахівці підтримують плідні зв’язки з Дніпропетровським інститутом зернового господарства, Харківським інститутом рослинництва імені Юр’єва, Одеським інститутом агропромислового розвитку та з іншими закладами. Водночас постійно розширюють співробітництво із зарубіжними науковцями та виробничниками. Провідні світові насінницькі компанії «Сингента», «Євраліс Семанс», «Декалб» активно працюють з українським підприємством і на ниві селекції, і в продукуванні найновіших гібридів. На замовлення цих компаній «Маїс», маючи у своєму розпорядженні достатню кількість ріллі, виробив на експорт понад 15 тисяч тонн високоякісного насіння кукурудзи, соняшнику та сої. У перспективі, вважають «маїсівці» та їх партнери, ця взаємовигідна співпраця набуде ще ширшого розмаху.

— Щороку на ринку з’являються нові гібриди сільськогосподарських культур, — зазначає Сергій Пасєка. — Наше завдання — завжди бути на передовій цього процесу. Що швидше ми запропонуємо нашим партнерам високопродуктивні новинки, стійкі до хвороб, вилягання та змін кліматичних умов, то більше вигоди буде для них і для нас. Практикою доведено: якісне насіння першого покоління плюс висока агротехніка гарантують 30-відсотковий приріст рослинницької продукції.

В одній упряжці із сільгоспвиробником

Відкрите акціонерне товариство «Русь», що в Золотоніському районі, понад десять років закуповує насіння гібридів кукурудзи та інших культур у групи компаній «Маїс».

Від тривалої співпраці має неабияку вигоду. Завдяки посівному матеріалу, що відповідає світовим стандартам, чіткому дотриманню агротехніки, «Русь» збирає щедрі врожаї й успішно розвиває тваринницьку галузь. У господарстві утримують понад 10 тисяч голів свиней, 2,5 тисячі — ВРХ.

— Під посіви кукурудзи ми відводимо 1800 гектарів ріллі, — розповідає головний агроном сільгосппідприємства Михайло Брус. — Щороку маємо достатню кількість зерна і силосу. Навіть у найпосушливіші сезони ми не опускалися нижче 70—80 центнерів качанистої з гектара. Цей рік, — продовжує Михайло Григорович, — також був не зовсім сприятливий для зернових. Однак високоякісне «маїсівське» насіння, як завжди, витримало іспит. Особливо порадували гібриди Біг Стар та Аттракт. Вони видали «на гора» більш як по 110 центнерів з гектара!

Не один рік послуговується насіннєвим матеріалом «Маїсу» й голова фермерського господарства «Зоря-2», що в Тальнівському районі, Олексій Пасєка. За словами досвідченого господарника, він віддає перевагу черкаським гібридам ще й тому, що завжди може розраховувати не лише на високу їх якість, а й на вичерпний консультаційний супровід вирощування культур. Його однофамілець, директор насіннєвої компанії «Зоря-Маїс Насіння» Сергій Пасєка, технологи та агрономи декілька разів за сезон відвідують господарства, оглядають посіви кукурудзи та соняшнику, а цього року ще й ріпаку.

— Наше господарство за пропозицією «маїсівців» уперше посіяло озимий ріпак Емблем французької селекції, — не без задоволення ділиться досвідом фермер. — Й добре, що прислухалися до порад. Емблем дав з кожного гектара по 40 центнерів зерна. Ріпак покрив усі затрати, що пішли не тільки на його вирощування, а й на інші культури.

Зернова компанія «Хорс», котра орендує 20 тисяч гектарів землі на Черкащині та Полтавщині, нинішнього року засіяла гібридами ріпаку від «Маїсу» понад 3 тисячі гектарів. Врожай також зібрала непоганий. За словами завідувача відділку «Хорсу» Василя Богуславця, з кожного гектара отримали по 38 центнерів, а кукурудза з площі у 3 тисячі гектарів дала на круг по 90 центнерів з гектара. Така віддача значно зміцнила економіку компанії.

Щоб був щедрий урожай і в «середняків»

Фахівці групи компаній «Маїс» упродовж 16 років апробовують гібриди кукурудзи, соняшнику та інших культур у різних природно-кліматичних зонах держави. Щоб відібрати найкращі з них і запропонувати сільгосптоваровиробникам України якісний, відповідно до особливостей клімату посівний матеріал.

Послідовність і ретельна ґрунтовність у дослідницькій роботі імпонують багатьом аграріям. Не випадково з кожним роком кількість партнерів «Маїсу» в різних регіонах невпинно зростає. Найбільше їх, зокрема, у Дніпропетровській, Полтавській, Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській областях.

— Такі гібриди вітчизняної та зарубіжної селекцій, які виробляє «Маїс», я шукав усе життя, — зі щирістю відгукнувся про співпрацю з черкащанами керівник товариства «Злагода» з Дніпропетровщини, заслужений працівник сільського господарства, Микола Рожко. — Посівний матеріал «Маїсу» дає 98 відсотків схожості. Це стандарт кращих світових насінницьких компаній. За останніх п’ять років наше господарство не отримувало з гектара менш ніж по 34 центнери соняшнику, а кукурудзи, бувало, збирали й по 103 центнери.

Високу оцінку діяльності черкаських насіннєвиків дав і Валерій Брицький, заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації.

— В області цього року соняшник вирощували на площі в 4 тисячі гектарів, — поінформував керівник.

— З них дві тисячі гектарів засіяли гібридами торгової марки «Маїс». Двадцять відсотків посівних площ кукурудзи в області також засіяно гібридами від цієї компанії. Зібраний урожай задовольняє наших сільгоспвиробників.

Розповідь про визнаного лідера українського насінництва була б неповна, якби не наголосити на тих проблемах, які стоять не лише перед групою компаній «Маїс», а й перед агропромисловим комплексом країни загалом. Не секрет, що більшість господарств, які використовують найновіші гібриди сільгоспкультур, економічно міцні структури. Для «середняків», а це понад 50 відсотків усіх агроформувань АПК, високоврожайний посівний матеріал сучасної селекції, швидше за все, через високу ціну, недоступний. Ось і сіють тим, що мають. І, відповідно, збирають «сльози».

— Щоб сіяти на українських чорноземах не «сміттям», а якісним насінням, потрібна державна підтримка, — зазначає генеральний директор групи компаній «Маїс» Сергій Осадчий. — Це насамперед відшкодування з держбюджету не лише за придбані вітчизняні гібриди, а й за гібриди іноземної селекції, вироблені вітчизняними насінницькими компаніями. Це може також бути придбання насіння найурожайніших гібридів до Держрезерву. Чи хоча б, — продовжував Сергій Степанович, — закупівля державними структурами товарного зерна кукурудзи за прийнятною ціною. Бо 250—300 гривень, які сьогодні дають перекупники за тонну «золотого» збіжжя, — це грабунок серед білого дня.

Що ж, сподіватимемося, що вагому думку досвідчених черкаських господарників почують в уряді. Прислухаються до неї і зроблять все для того, щоб високі врожаї зернових не були винятком, а звичайним явищем розвиненої аграрної країни. Ми ж бо постійно декларуємо: від світової продовольчої кризи, що наближається, порятувати може лише житниця-Україна.

Черкаська область.