Наша анкета

Сакський міський голова Олег Васильович Клюй (на знімку) народився на Чернігівщині. Перша освіта: інженер-механік. Працював на виробництві, потім на різних посадах в органах внутрішніх справ. Був першим начальником спецпідрозділу управління боротьби з організованою злочинністю міста Саки і Сакського району. З 2000 року — у керівництві райдержадміністрації: заступник, перший заступник і глава Сакської РДА. Має також вищу юридичну освіту, закінчив Академію державного управління при Президентові України. З квітня 2006 року — міський голова Сак, самовисуванець.

Здавна відоме чудодійними грязями і мінеральними ваннами невелике затишне місто Саки на березі солоного лікувального озера — є одним із найкращих грязьових курортів. Його винятково благодатні природно-кліматичні умови сприяють гарному відпочинку, повноцінному лікуванню й оздоровленню організму.

Цьому місту, де 1807 року було відкрито першу в Російській імперії грязелікарню, належить історична першість розвитку кримських курортів. Протягом сторіч авторитетні вчені-медики підтверджують: унікальні можливості грязей і ропи Сакського лікувального озера в поєднанні з мінеральною водою і кліматотерапією дають дуже гарний ефект під час санаторно-курортного лікування спинальних і гінекологічних хворих. За властивостями ропа і грязі сакських лиманів значно перевершують аналогічні бальнеологічні чинники Мертвого моря.

Щоб найефективніше використовувати місцевий лікувальний потенціал, прискорити позитивні перетворення в місті, міськрада Сак почала енергійно піклуватися про присвоєння місту нового статусу відповідно до вимог Закону України «Про курорти». Депутати провели значну роботу й у січні 2005 року, коли Верховна Рада України ухвалила відповідну постанову, єдине поки що в Криму місто одержало статус курорту державного значення.

— Що він реально дав Сакам?

— Сам статус жодних додаткових грошових надходжень не гарантує, але дає нам можливість реалізувати деякі свої програми. Останніми роками високими темпами зростає число інвалідів з травмами і захворюваннями спинного мозку. Лише в автомобільних аваріях і під час виробничих травм щорічно отримують каліцтво опорно-рухової системи понад дві з половиною тисячі чоловік. Загальна кількість спинальних хворих в Україні, які потребують регулярного санаторного лікування, перевищує сорок тисяч осіб без врахування дітей, котрі страждають на церебральний параліч. У 2006 році ми прийняли регіональну програму «Саки — курорт, що дарує надію». Йдеться про те, що нині ми маємо можливість пролікувати більш як 80 тисяч чоловік, у тім числі: понад 4 тисячі — після найскладніших нейрохірургічних операцій і важких травм спинного мозку й хребта, також більше 10 тисяч жінок, котрі страждають на безпліддя, а наші можливості, майже безмежні резерви Сакського цілющого озера, дають можливість збільшити це число у вісім разів.

Для того, щоб знайти можливість реалізації цього статусу для розв’язання соціально-економічних і демографічних проблем України, необхідно було розробити й реалізувати програму збереження й розвитку курорту з обов’язковою державною підтримкою. Наявність старих, невирішених проблем не дає змоги нам санаторно-курортний комплекс міста перетворити на високорентабельну і конкурентну галузь економіки, яка забезпечила б доступне лікування для більшості категорій громадян України. Також ця програма має гарантувати збереження й раціональне використання унікальних ресурсів Сакського лікувального озера і прилеглої морської зони.

— З цього й почалися ваші «ходіння по муках»?

Разом з попереднім складом Кабміну України була розроблена Концепція державної програми розвитку курорту Саки, але ухвалення її не відбулося. Після призначення нового уряду повністю всі документи довелося переробляти й проходити по новому колу. Ми на підході до мети, але не знаємо, як розв’яжеться ситуація — все залежить не так від нас, як від рішення уряду країни й політичної ситуації в ній. Необхідно «прилаштувати ноги» всім документам, для їх «проходження» з кабінету в кабінет, з міністерства в міністерство для народження нового документа і його затвердження.

Ми не цілком задоволені ставленням уряду автономії до розв`язання цієї проблеми. Адже ще 2006 року у Верховній Раді Криму програма Сакської міськради «Курорт, що дарує надію», була схвалена й рекомендована для розгляду Радою міністрів автономії з подальшим затвердженням її ВР АРК.

Програма була розрахована на фінансування заходів щодо її реалізації з різних джерел, зокрема, з республіканського й держбюджету. Весь цей час ми намагаємося винести її на засідання уряду автономії, але цього так і не сталося. У липні цього року Рада міністрів АРК повідомила про те, що розгляд проекту постанови Верховної Ради автономії з нашої програми розвитку передчасний до прийняття цільової державної програми розвитку курорту Саки, у зв’язку із чим вона звернулася у Верховну Раду Криму про зняття цієї постанови з контролю.

— Яка нині ситуація з реальним наповненням статусу курорту державного значення й реалізацією регіональної програми «Саки — курорт, що дарує надію»?

Донині передбачені в ній першочергові заходи виконуються за рахунок коштів місцевого бюджету. Робота з участі держави у фінансуванні цієї програми почалася торік. На її базі було розроблено Концепцію державної програми розвитку курорту державного значення Саки на майбутні п’ять років, у травні 2007 року вона була направлена в міністерства і державні комітети України для розгляду.

Ми одержали розпорядження з Держслужби туризму і курортів України, з посиланням на консультації Мінекономіки України, про заміну розробленої відповідно до всіх рекомендацій Концепції на Програму економічного й соціального розвитку курорту Саки на 2009—2012 роки. Нині проект програми перебуває на узгодженні в профільних міністерствах України.

— Які ви розставили акценти в цій програмі розвитку?

— Тут важливо все вирішувати в комплексі. Насамперед створити сприятливі умови одержання інвестицій для забудови вільних ділянок курортної території на конкурсній основі. Зміцнити матеріально-технічну базу наявних санаторіїв. Провести модернізацію курортної інфраструктури загалом. Привести будівельну політику у відповідність із генеральним планом міста. Збільшити рівень зайнятості населення в економіці міста, підняти дохідну частину місцевого бюджету, скоротивши тим самим його залежність від дотацій з державного бюджету. І створити оптимальну структуру державного комплексу на основі раціонального й ефективного використання наших безцінних цілющих ресурсів.

— Вийшовши із затяжного «паперового етапу», вам належить реалізувати величезний обсяг перетворень. Передусім яких?

— Ми хочемо, щоб підвідомча автономії Республіканська фізіотерапевтична лікарня, де проходять лікування в основному жителі півострова, могла приймати не тільки кримчан, а й громадян з усією України. Для цього розробили програму реабілітаційного лікування хворих з наслідками травм захворювань центральної нервової системи й спинного мозку на базі цієї лікарні. Для реалізації програми потрібно 7 мільйонів гривень з бюджетів різних рівнів.

Також передбачено побудувати корпус для розширення кількості прийому спинальних хворих у нашому одному з найвідоміших і дуже затребуваних санаторіїв — імені М. Бурденка. Цей унікальний за своєю спеціалізацією санаторій проводить лікування людей не тільки всієї України, а й близького і далекого зарубіжжя. Наявна його матеріально-технічна база не може повністю задовольнити попит на лікування: у період курортного сезону санаторій змушений орендувати місця в готелях. Обсяги фінансування для реалізації заходів з розширення бази цього санаторію за період «ходіння» програми державними інстанціями різного рівня, у цей час визначити важко.

Одне з першочергових завдань — відкриття відділення поліклініки й відділення соціальної реабілітації для обслуговування візочників і людей похилого віку. Облаштованість пляжної території для зручності людей з порушенням опорно-рухового апарату ввійшло в програму розвитку автономії до 2017 року за рахунок інвестицій, але хотілося б наблизити термін здійснення й одержати державну підтримку.

За рахунок місцевого бюджету проводимо облаштованість пандусами тротуарів і всіх об’єктів соціально-громадського значення, щоб зробити їх доступними для візочників. Передбачили створення зон відпочинку для жителів і гостей міста на набережній уздовж цілющого озера.

Плануємо переобладнати середню школу № 4 на базову для дітей-інвалідів, створити сприятливі умови для їхнього навчання. Потрібен також пансіон для проживання осіб з обмеженими фізичними можливостями. Важливо відкрити філію Одеського НДІ курортології та бальнеології — як єдиний центр з вивчення характеристик лікувальних ресурсів України. Актуально створення культурно-спортивно-оздоровчого центру реабілітації на базі стадіону «Авангард». Інвестиційний проект вартістю 300 мільйонів доларів є, але інвесторів поки що немає.

Створення сучасного конкурентоспроможного курорту неможливе без реконструкції інженерних і транспортної міських інфраструктур. У генплані міста передбачено будівництво нової автостанції з розвиненою інфраструктурою, з урахуванням обслуговування осіб з обмеженими фізичними можливостями. Необхідна в цьому плані й реконструкція залізничного вокзалу. Потребує уваги і житловий фонд міста, капітальний ремонт якого не проводився десятиліттями. Гостро стоїть питання розмежування земель державної та комунальної власності. Необхідно провести інвентаризацію міських земель.

Вартість запланованих заходів дуже велика, але поступово намічене впроваджуємо в життя, за рахунок благодійних внесків у розвиток інфраструктури міста, без підтримки держави.

— Як бачите поєднання курортних перспектив з «подарунком» епохи «хімізації всієї країни»?

Територія ліквідованого Сакського хімічного заводу — це близько 70 га забруднених земель, які пустують. Це екологічна бомба на території курорту державного значення. Для рекультивації цих земель необхідні значні фінансові ресурси, хотілося, щоб рішення цього питання було враховано Кабміном України під час формування держбюджету на 2009 рік. Вивільнені землі після рекультивації віддадуть під забудову житлофонду й установ курортно-рекреаційного комплексу.

— У центрі ваших турбот і доля «серця курорту» — Сакського лікувального озера.

— Насамперед для збереження його природних цілющих ресурсів необхідне перенесення напірного колектора, що проходить у безпосередній близькості від прибережної лінії нашої перлини, за межі першої санітарної зони. На рішення цієї проблеми звернув увагу комітет Верховної Ради України під час свого виїзного засідання. У парламенті України вона в списку першочергових заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям. Також з метою захисту лікувальних басейнів від дренажних вод і поверхневих стоків необхідна реконструкція гідротехнічного комплексу Михайлівського озера. Водночас розділова захисна дамба Сакського лікувального озера потребує зміцнення, для чого треба підсипати її до рівня одного метра. Адже у разі потрапляння прісної води в лікувальне озеро й цілющі властивості грязі буде втрачено.

Крим.

На знімку: спартакіада інвалідів «Скіфський берег-2008».

Фото автора.