Наймолодший головний лікар Рівненщини Галина Козяр очолює амбулаторію села Бабин Гощанського району. Цей медичний заклад обслуговує майже п’ять тисяч селян. Жінка згадує, що три роки тому, одразу після закінчення Тернопільської державної медичної академії і проходження інтернатури, мала декілька пропозицій для працевлаштування. Але вибрала село Бабин, незважаючи на те, що тут було старе приміщення, майже не пристосоване для роботи.
— І хоча була готова до труднощів, у перший рік пережила зневіру, хотілося повернутися назад, — каже вона.
Багато натерпілася, особливо взимку, коли в помешканні було холодно: старі грубки тримали тепло лише доти, доки їх топили. Замість нарікати чи вичікувати, всім колективом взялися самотужки за відбудову амбулаторії і належне забезпечення її медичним обладнанням. Найперше відремонтували, газифікували установу. Коштів на це добилися з районного бюджету, частково підсобили сільська рада і громада, бо своїх узагалі не мали. Зусиллями медпрацівників і за сприяння сільради поміняли шатровий дах. Невдовзі амбулаторія запрацювала повноцінно.
Але це було дещо пізніше. Прочекавши майже рік обіцяних державних грошей на реконструкцію під амбулаторію приміщення колишнього дитсадка, але так і не дочекавшись, попросили допомоги в людей, які з розумінням поставились до прагнення медиків зразково облаштувати амбулаторію, і кожен двір згідно зі своєю фінансовою спроможністю здав кошти. А працівники медичної установи закачували рукави і робили сучасний ремонт у старому приміщенні. Їх ініціативу підтримали районна влада, місцеві жителі. Тепер до амбулаторії приємно зайти.
Цю позитивну налаштованість на досягнення задуманого, поєднану з наполегливістю, в пані Галині помітили не лише на рівні району. Всіляко підтримує наймолодшого з головних лікарів області й управління охорони здоров’я Рівненської ОДА — підсобило медичним обладнанням.
Особливо раді електрокардіографу. Його беруть із собою щоразу, коли виїздять у села (а, окрім Бабина, працівники амбулаторії обслуговують ще п’ять ФАПів). Компактний, мобільний, він за лічені хвилини обробляє інформацію. Про свій візит людям оголошують завчасно, тож вони приходять, щоб зробити кардіограму. Такі виїзди на віддалені від центральної садиби дільниці дуже результативні.
В амбулаторії також створено два місця денного стаціонару, що дуже зручно для людей похилого віку — відпала потреба у стаціонарному лікуванні поза межами села. Загалом, до немічних хворих фельдшер або медсестра навідуються додому.
Судячи з мізерного фінансування охорони здоров’я, такі хороші приклади, як у Бабині, — швидше, виняток. Адже сільське населення дуже обділене увагою держави. Та все-таки завдяки об’єднаним зусиллям місцевої влади і таких небайдужих людей, як Галина Козяр, селяни отримують належну медичну допомогу.
Марія КОРНІЙЧУК, Олександра ЮРКОВА.
Рівненська область.
