Валютні кредити хочуть реструктуризувати за курсом на 1 січня 2014 року

Вечірнє засідання 3 липня

Верховна Рада прийняла за основу в першому читанні проект закону № 4185а-2 про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в національну валюту України — гривню.

На розгляд парламенту було внесено чотири законопроекти на цю тему. Автор першого законопроекту — депутат Олексій Кайда (фракція «Свобода») нагадав суть проблеми. Люди, здебільшого представники середнього класу, свого часу брали кредити за курсом 5.05 гривні за долар, а зараз курс долара сягає 12 гривні. Робоча група, створена для опрацювання узгодженого законопроекту, намагалася виробити такий законопроект, який би міг певною мірою задовольнити всі сторони — як позичальників, так і банки та державу в особі Нацбанку та держбюджету. Однак, як зауважив доповідач, це практично нереально. У законопроекті пропонувалося, щоб позичальник, який взяв споживчий кредит в іноземній валюті, міг реструктуризувати один кредит, який не перевищує півтора мільйона гривень за курсом НБУ на дату підписання кредитного договору. Залишок заборгованості реструктуризується у гривню за курсом станом на 1 січня 2014 року під 16,5 % річних.

Позафракційний депутат Микола Рудьковський продемонстрував фото жінки, яка взяла 46 тисяч доларів у кредит, згодом їй банк нарахував 134 тисячі доларів страховки, а після того, як вона сплатила 20 тисяч доларів, їй нарахували ще 176 тисяч доларів штрафів. Зараз двох її синів забрали до армії, вони перебувають в зоні АТО. У сім’ї відібрали квартиру, живе жінка зараз у підвалі. А в синів забирають 70% зароблених грошей на погашення кредиту. Рудьковський пропонував списати позичальникам усі пені та штрафи за кредитами. У його законопроекті передбачалося перевести валютні кредити в гривневі за курсом 6,5 гривні за долар.

Автор ще одного законопроекту Руслан Князевич («Батьківщина») закликав не спекулювати штучно на ситуації з банківськими позичальниками. Він запевнив, що його законопроект узгоджений із НБУ, Асоціацією банків України, МВФ та частиною мітингувальників під стінами парламенту. Законопроект №4185а-2 передбачає перерахування несплачених зобов’язань за курсом, встановленим на дату реструктуризації. Розмір щомісячного платежу не може перевищувати курсу долара за курсом гривні станом на 1 січня 2014 року. Князевич стверджував, що такі пропозиції можуть стати основою для компромісу, враховуючи те, що ми зараз перебуваємо в рамках дуже жорсткої співпраці з МВФ. Адже непродумані рішення можуть призвести до припинення співпраці України з МВФ та позбавити нашу державу міжнародної фінансової допомоги.

Автор ще одного альтернативного законопроекту Михайло Опанащенко (ДГ «За мир та стабільність) висловив думку, що відповідальність має бути солідарно розподілена між трьома сторонами — позичальниками, банками і державою.

Після обговорення Голова Верховної Ради Олександр Турчинов зазначив: у разі, якщо парламент прийме незбалансоване рішення, не отримаємо результату. «Враховуючи катастрофічну ситуацію в економіці, проведення бойових дій, будь-який незбалансований і неузгоджений з Мінфіном закон буде заветовано», — наголосив глава парламенту. Під час рейтингового голосування найбільше голосів набрав проект Князевича, який і було ухвалено в першому читанні. За основу прийнято ще один законопроект на цю тему — про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню, також у авторстві Р. Князевича.

Народні депутати не змогли призначити парламентську «четвірку» до складу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. О. Турчинов попросив керівників фракцій провести консультації з цього питання.

Не підтримав парламент і урядовий проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України.

Натомість за основу та в цілому прийнято проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків в паливно-енергетичному комплексі, який дозволяє підприємствам паливно-енергетичного комплексу списувати заборгованість, що утворилася внаслідок несплати споживачами за енергоносії за попередні роки.

Наприкінці засідання Верховна Рада розглянула два закони, спрямовані на соціальний захист мобілізованих та мешканців східних регіонів країни, де проходить АТО. У першому читанні схвалено законопроект про мораторій на примусову реалізацію житла, примусове відключення від мереж житлово-комунальних послуг, заборону нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги громадянами, які проживають на територіях проведення АТО у Донецькій та Луганській областях (№4188а), а в цілому — про внесення змін до Закону «Про освіту» щодо освітніх гарантій для студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів та педагогічних, науково-педагогічних працівників на період проходження ними військової служби у зв’язку із мобілізацією (№4889).