Крадіжку замовляли?

Так відповіла на мої прискіпливі запитання про засоби боротьби з розкраданнями, особливо з відкритих платформ і піввагонів, співробітниця прес-служби «Укрзалізниці». Очевидно, вона хотіла підкреслити, що розтаскують переважно металобрухт, а його нині мало возять через скорочення виробництва на металургійних комбінатах. Тому залізницю сьогодні хвилює не так злодійство, як різкий спад обсягів перевезень. Найдорожчі вантажі — залізорудна й енергетичну сировина практично зійшли нанівець. До того ж уряд заборонив підвищувати залізничні тарифи на провезення продукції металургійних і хімічних підприємств. Отже, головні експортні галузі нашої економіки рятують від кризи грошима залізниці.

Що буде з нею самою, розповіли на спеціально скликаній прес-конференції керівники «Укрзалізниці». Заступник гендиректора Віктор Чорний повідомив, що через спад вантажообігу й мораторій на тарифи залізничники можуть недорахуватися наприкінці року близько 1 млрд. гривень. Це призведе до згортання низки галузевих програм, зокрема, з модернізації інфраструктури й відновлення рухомого складу. Підтверджує це міністр транспорту і зв’язку України Йосип Вінський, пророкуючи зниження рентабельності «Укрзалізниці» за підсумками 2008 року до 1,6 відсотка. Це найнижчий результат роботи галузі за останні три роки.

Як виправити фінансовий стан, який похитнувся? Гадаю, шановний читачу, відповідь у вас уже на язиці.

Ну, а я свій прикусила, у надії почути хоч що-небудь інше від керівників залізничної адміністрації. І на згаданій прес-конференції постаралася додати «актуальності» питанню про розкрадання на дорогах у світлі заяв керівництва «Укрзалізниці» про те, що тепер кожна тонна перевезеного вантажу — на вагу золота. Легко сказати, близько 20 тисяч вагонів (за офіційними даними) простоюють сьогодні без діла! Тож які гарантії дають відправникам вантажу, які зважилися довірити в такий неспокійний час своє добро залізниці або пустити транзитний вантаж з близького зарубіжжя через українські порти?

«Нормальні герої завжди ідуть в обхід»

Не знаю, чи пам’ятає хтось цю пісеньку зі старого дитячого фільму про доктора Айболитя. Але саме вона сьогодні характеризує тактику, обрану залізничниками у відповідь на розгул грабежів по «засіках» на колесах. А те, що це формений розгул, годі й сумніватися. Ще торік збиток від крадіжок вантажів становив майже 770 тисяч гривень. На сьогодні він обчислюється сумою в шість разів більшою — 4,7 мільйона гривень. Декілька разів лише цього року проблему обговорювали різним складом учасників представники низки відомств — транспортного, правоохоронного, промислового — за круглими, квадратними й фігурними столами. Усе марно! Залізничники просили допомоги в посиленні охорони, тому що самотужки не справляються, зверталися до законотворців з вимогою ухвалити суворі закони, щоб покласти край діяльності не тільки злодійських ватаг, а й пунктів прийому металобрухту — на станції П’ятихатки, приміром, таких 29. Але ніхто й вухом не повів!

У міліцейських зведеннях, щоправда, йдеться про десятки рейдів місцями «злодійської слави» — пунктами прийому металобрухту, про сотні оштрафованих громадян і навіть таких, кого передали суду за створення аварійної ситуації на дорозі. Кинута поспіхом болванка справді може пустити під укіс зустрічний потяг. І таке траплялося! У травні минулого року через «стороннє втручання», як записано в протоколі, зійшов з рейок пасажирський поїзд «Дніпропетровськ — Київ». Дивом обійшлося без масових жертв. А ось ще приклад: «За перше півріччя 2008 року сторонніми особами скоєно 500 спроб несанкціонованого втручання в роботу Донецької залізниці, найбільше постраждало шляхове й вагонне господарство, затрималися в дорозі 32 вантажні та пасажирські поїзди, матеріальні збитки становили 1,3 мільйона гривень...»

Залізничники взялися було розставляти технічні «пастки» у найкриміногенніших місцях — автоматизовані системи контролю за вантажем і цілісністю вагонів по шляху слідування. Але таке устаткування теж дорого коштує. І на початок 2008 року його було аж 10 штук! На тій самій Донецькій залізниці, сумнозвісній масовими крадіжками, є лише чотири такі системи контролю. Фінансовим планом «Укрзалізниці» цього року передбачалася закупівля ще 11 таких систем і 15 штук ваг контролю маси вантажів на шляху слідування. Але звідки візьмуться необхідні на це 14 мільйонів гривень, ніхто вже не скаже — план давно коректується не в бік закупівель.

«Показник цілісності вантажів останнім часом псують нам здебільшого Придніпровська та Донецька залізниці, — відповів на запитання про гарантії начальник головного комерційного управління «Укрзалізниці» Віктор Кушнірчук. — Тому ми намагаємося змінювати маршрути, об’їжджати населені пункти, де громадяни фактично живуть крадіжками із залізниці». І де ж це цікаво? У П’ятихатках, Верхівцевому та Запоріжжі, уточнив керівник головного управління перевезень Василь Науменко. І зізнався, що состави з найбільш «звабливими» вантажами — феросплавами, металом, металобрухтом — пускають електрифікованими дорогами в надії, що грабіжників зупинить контактний провід високої напруги. «Але тільки ви про це не пишіть, — жартома чи всерйоз попросив чиновник, — це наші секрети».

Ех, як хотілося б, справді, розповісти щось незвичайне, а головне — корисне читачеві! На жаль, усе, що я зараз пишу, не тільки не новина, а гірка буденність. У тих самих П’ятихатках або Верхівцевому, напевно, кожна дитина вже знає, що на «велику дорогу» виходять не від доброго життя. І ті, хто цим життям ризикують під напругою в 27 тисяч вольт, часом не мають грошей навіть на буханець хліба. Але організовують злочинні групи з таких от нужденних аж ніяк не бідні люди. Вони й встановлюють порядки, а точніше — безпорядки на тій самій залізниці.

Але наша розмова розрахована на зрілий розум. Втягнені у вир злодійства, всі ми стаємо заручниками ситуації. Тому, у черговий раз лаючи дорожнечу, у тім числі й на проїзні квитки, згадайте, звідки ноги ростуть.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.