Україна одержала від ради директорів МВФ позику стенд-бай у 16,4 мільярда доларів США — про негатив самодостатньої мушлі.

Загальний фонд держбюджету за 10 місяців цього року одержав понад план 6,5 відсотка доходів (9,1 мільярда гривень) — що рік наступний нам готує?

Міжбанківський валютний ринок запрацював по-новому — чи піде вуличний ринок правильним курсом і в ногу?

Нерайдужний берег

На виборах у США переміг темношкірий Барак Обама, але для багатьох українців то було ніщо у порівнянні з підвищеною платою за проїзд у столичному метро. Як на мене, на жаль. Оскільки нав’язуваний нам стереотип самодостатньої мушлі унеможливлює розуміння тих процесів, які зараз відбуваються, спотворює глибинні процеси об’єктивних реалій. У тому числі, чому через кілька років економічного зростання доводиться пересідати з власного авто на метро або діставатися до роботи пішки. Тим часом президентська рокіровка у США, дуже ймовірно, розтягне процес падіння світових цін на нафту, які мають безпосередній вплив на вартість імпортованих в Україну нафтопродуктів і природного газу. Інакше кажучи — на державний та сімейні бюджети. І, напевно, ми одержимо змогу довідатися, чим американський популізм відрізняється від нашого і європейського.

У сусідів перспективи не кращі, ніж у нас. Наприкінці року в країнах Балтії та в Угорщині, найімовірніше, побачимо рецесію, інакше кажучи — від’ємний результат економічного розвитку. Наслідки будуть плачевніші, ніж, скажімо, це очікується у Франції або Італії, де йде до того ж, проте і золотовалютних резервів не бракує, і від згортання споживчого кредитування там не вчинятимуть істерик.

Недобре українці вже відчули, бо зупиняються заводи і зростає безробіття в металургійній, хімічній, машинобудівній галузях. Влада і МВФ очікують, що наступного року ВВП знизиться на 3 відсотки (передбачається, що внутрішній попит відбере 14,3, а чистий експорт додасть 11,3 відсотка). Наші банки, підприємства, різнокольорові уряди так само, як європейці, «прокололися» на відносно дешевих кредитах та спекулятивних інвестиціях, бо сліпо довіряли американським циклам економічного розвитку. Мушля недочувала море, і тому опинилася на березі. А той факт, що МВФ нам не відмовив, пояснюється і бажанням кредитора компенсувати втрачене на нашій території, і позитивним відгуком на реакцію мушлі, яка раптом опинилася у незвичному для себе місці.

Наша мушля — як радіоточка

Чому коли слухати нашу мушлю, то чути не море, а радіоточку? Про зупинку виробництва на деяких підприємствах, як про кінець світу? Хоч за наявності колосального кредитного ресурсу від МВФ і фахового спротиву кризовим явищам — ще далеко до того. Запевняють у відсутності кредитування реального сектору економіки, тоді як у жовтні обсяг кредитів населенню і підприємствам зріс, за попередніми даними, на 9,3 відсотка, а від початку року — на 44,9!

Що не так усе гірко, довели бюджетні надходження за 10 місяців і в жовтні. За останній місяць перевиконання мізерне (на 51 мільйон гривень), але не менш обнадійливе, ніж десятимісячний показник. Адже доходна частина була збільшена більш як на 1,7 мільярда гривень через потребу профінансувати аграрний сектор. Отже, і Держмитслужба, і Головна податкова адміністрація України перевиконали свої плани. Що важливо, перекрили навіть прогнозний показник з перерахувань податку на прибуток підприємств, чого мало хто очікував. (За тиждень до кінця жовтня експерти вважали, що бюджетні втрати за підсумками останнього кварталу перевищать 6 мільярдів гривень). Несподівано оптимістичний результат певною мірою пояснюється заниженими плановими показниками, але водночас він мобілізує уряд і Нацбанк до критичного перегляду власної політики. Адже у тому, що бюджетні надходження знизяться наприкінці року, а наступного — поготів, можна не сумніватися. Тому уряд екстрено затвердив порядок капіталізації банків і підприємств за кошти кредиту МВФ з використанням облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Це і справді свого роду форма націоналізації, але, як на мене, дуже багатообіцяльна, бо запроваджує ефективний механізм фінансової підтримки проблемних банків і підприємств. Це одразу змусило інвесторів по-іншому поглянути на державні цінні папери. Так, 6 листопада Мінфін спромігся продати ОВДП з погашенням 2011 року під 15,6 річних майже на 2,998 мільярда гривень, що майже удвічі більше, ніж за всі попередні аукціони цього року!

Гривня знову дорожчає за наказом

Нацбанк заходився адміністративно регулювати готівковий курс гривні до долара, вимагаючи від комбанків керуватися встановленим напередодні середньозваженим значенням курсу на міжбанківському (безготівковому) ринку. За тиждень до того регулятор запровадив низку важливих заходів, спрямованих на результативність валютних інтервенцій зі свого золотовалютного резерву — аж до повної звітності про клієнтів-замовників і наміри щодо використання придбаної валюти на міжбанку. А минулого тижня і торги безготівковою валютою стали інші — покупці почали виносити усі заявки з оприлюдненням суми і курсу купівлі-продажу. Тому телеграми Нацбанку з вимогою не продавати «на вулиці» долари США нижче за офіційний курс вже не так смішили, як 5-відсоткова маржа між курсом продажу та купівлі, яку обмінники легко обходили. До слова, маржу знизили до 3 відсотків. При цьому Нацбанк заборонив обмінникам міняти курс купівлі-продажу упродовж дня, а комбанкам доручив позбутися тих, що працюють за агентськими угодами, до кінця року, відтоді торгуватимуть готівкою тільки через каси комбанків. Підсумуємо: адміністративний тиск Нацбанку, скерований на зближення офіційного і ринкового валютних курсів, має принести довгоочікувану стабільність навіть при тому, що валютні операції для комбанків, судячи з усього, подорожчають, а це адекватно позначиться на вартості «солодкої парочки» — долара і гривні. Але це не має лякати країну, яка так вчасно надибала 16,5 мільярда доларів США дуже привабливого кредиту.