Найболючішим питанням для аптек є ціни. Адже ці заклади охорони здоров’я — кінець ланцюжка виробник-споживач. І тут покупець ліків сьогодні висловлює все своє невдоволення з приводу підвищення вартості прямо в обличчя фармацевтичним спеціалістам. У цій ситуації аптечним фахівцям дуже боляче сприймати звинувачення на свою адресу, перш за все тому, що фармацевти найбільш зацікавлені в стабільних, доступних цінах. Адже цим забезпечується позитивний імідж аптек у населення, збільшується кількість відвідувачів. І підтвердженням цьому є значний соціальний пакет з надання знижок в ціні для малозабезпечених верст населення. Аптеки за рахунок своїх прибутків надають пільги ветеранам війни, пенсіонерам, дітям до трьох років, окремим категоріям хворих. І тому аптечні підприємства ніколи не виступають ініціатором підвищення цін. Вони зростають в аптеці лише в разі змін цін заводів-виробників та оптових фармацевтичних компаній. Тобто навіть якщо в аптечному закладі і не будуть робити націнку, вартість на ліки буде зростати. Але ж без неї аптеки не можуть працювати, бо вони — підприємства, що, до речі, не мають жодних пільг від держави і, як всі інші організації, установи, зайняті торгівлею, повинні покривати свої затрати за рахунок торговельної надбавки. А витрат цих не так вже і мало. Перш за все аптеки повинні забезпечити прибутковість від своєї діяльності, щоб зробити перерахування до бюджету всіх податків (земельного, комунального, на прибуток, з транспортних засобів тощо). Аптечні заклади згідно з чинним законодавством мають гарантувати своїм працюючим виплату заробітної плати, відрахування до всіх соціальних фондів. Крім того, вони мають значні витрати на оренду приміщень, контроль якості лікарських препаратів, забезпечення санітарно-епідеміологічного режиму, комунальні, транспортні послуги, послуги зв’язку, банків, охорони, страхування майна тощо. Особливо затратним є забезпечення виконання ліцензійних умов. З року в рік зростають витрати галузі на здійснення фіскальної політики-придбання і обслуговування реєстраторів касових операцій, касової стрічки, квитанційних журналів.

Аптечні фахівці справді згодні, що повинен бути соціальний перелік лікарських засобів, які найчастіше використовуються в лікувальному процесі, а також для надання невідкладної медичної допомоги, ціни на які регулюються державою на всіх рівнях — від виробників до аптек.

Водночас не можна не враховувати і той факт, що аптеки відраховують значні кошти до бюджету та соціальних фондів. У разі зменшення націнки ці надходження зменшуються, що буде мати негативні наслідки.

Питання підвищення цін на лікарські засоби виникло із загостренням економічної ситуації і перш за все підняттям курсу валют. Застосування стримуючих і обмежуючих заходів призводить лише до погіршення ситуації на фармацевтичному ринку. Сьогодні багато оптових постачальників ліків за таких обставин щодо ціноутворення призупинили або обмежили відпуск лікарських препаратів, особливо імпортних, що призвело відразу до зростання відмов населенню, тобто з’явилась дефектура, про яку за останні роки вже практично ми забули.

Безумовно, здешевлення ліків та забезпечення їх більшої економічної доступності населенню є однією з першочергових соціальних проблем, але це питання не може вирішуватись окремо від вирішення загальнодержавних економічних проблем. На нашу думку, значному поліпшенню цього питання сприяло б забезпечення державою виконання постанови Кабінету Міністрів від 17.08.1998 року №1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів в разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань», повне забезпечення лікарськими засобами комунальних лікувально-профілактичних закладів. У результаті цього значно б зменшились витрати населення на придбання лікарських засобів, що сприяло б зниженню соціальної напруги. Також доцільно було б передбачити надання адресної допомоги хворим, які є соціально незахищені, а також якнайшвидше створити дійовий механізм медичного страхування в країні.

Світлана ПАСТАЛИЦЯ, генеральний директор комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради.

Чернігів.

На знімку: Світлана Василівна Пасталиця.

Фото Сергія ПАВЛЕНКА.