Сергій КУНІЦИН: «Працювати в Севастополі престижно»

Сергій Володимирович Куніцин народився 27 липня 1960 року. Освіта вища. З травня 1983-го по серпень 1984-го — служба в армії (Афганістан). Народний депутат України XІІ скликання. У 1998—2001 і 2002—2005 роках — Голова Ради міністрів АР Крим. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999 р.) за розробку теоретичних основ технології та обладнання виробництва кальцинованої соди і створення промислового комплексу Кримського содового заводу. Голова Кримської республіканської організації Українського союзу ветеранів Афганістану. Повний кавалер ордена «За заслуги». На посаду голови Севастопольської міської державної адміністрації призначений у червні 2006 року.

Організована редакцією газети «Голос України» «гаряча лінія» з головою Севастопольської міськдержадміністрації Сергієм Куніциним (на знімку) викликала жвавий інтерес не лише серед севастопольців. Її проведення декілька днів підряд активно анонсували друковані та електронні ЗМІ Севастополя і Криму. У приміщенні, в якому був установлений «гарячий» телефон, задовго до призначеного часу зібралися практично всі керівники управлінь і відділів міськдержадміністрації, перші особи районних адміністрацій, а також представники засобів масової інформації.

За дві години безперервних дзвінків Сергію Куніцину вдалося поспілкуватися із двадцятьма шістьма телефонними співрозмовниками, а також відповісти на численні запитання присутніх на «гарячій лінії» представників ЗМІ. До того ж і географія співрозмовників, і спектр обговорюваних проблем були найширші. Думка севастопольського градоначальника з тих або тих питань цікавила жителів Хмельницької та Сумської областей, Києва і Криму: більше половини дзвінків надходило з інших регіонів нашої країни.

Напружений ритм роботи «гарячої лінії» найяскравіше охарактеризувала одна із жительок Севастополя, що почала свою розмову досить емоційно: «Здрастуйте! Це Сергій Володимирович? Ой, слава Богу, додзвонилася! Півгодини безперервно набирала ваш номер!».

— Перспектива є. Мій перший заступник Володимир Павлович Казарін був у Міністерстві регіонального розвитку і будівництва України. Там за дорученням Президента проводили нараду з якнайшвидшого прийняття закону «Про статус міста-героя Севастополя».

Днями ми підписали угоду з представниками ОАЕ: вони готові прийняти нашу делегацію, поділитися досвідом створення ВЕЗ — в такому режимі порт, що створений ними й успішно працює, тепер має річний оборот в 60 мільярдів доларів. До роботи над проектом вільної економічної зони в Севастополі залучені співробітники інституту, що розробляв ВЕЗ у Криму на початку дев’яностих років. Групу розроблювачів-«головастиків» очолює Андрій Клименко, відомий учений-економіст, що має значний досвід створення ВЕЗ.

Активно працюємо над проектами нормативних документів. За планом створення ВЕЗ намічено протягом року, а прийняття закону про статус Севастополя — не пізніш як за півроку.

Щоб не пояснювати «на пальцях», чим вигідне городянам створення вільної економічної зони, ми обов’язково організуємо масові екскурсії до Красноперекопська. Там наочно можна буде побачити, звідки й за рахунок чого в економічно тяжкі часи вдалося зберегти робочі місця на заводі «Титан», на содовому заводі та на підприємстві «Укрснаб»: майже чотири з половиною тисячі, три з половиною й більш як півтисячі працівників відповідно. А потенціал Севастополя в десятки разів потужніший, ніж Красноперекопська. І проблема в нас насувається: зменшується військова складова, людські ресурси вивільняються. І якщо ми сьогодні не почнемо готуватися до 2017 року, то можемо ситуацію поглибити досить серйозно.

— Севастопольська міськрада в черговий раз виступила з ініціативою відсторонити вас від займаної посади. Відповідний документ депутати направили Прем’єр-міністрові та Президенту України. На вашу думку, напружені відносини міськради з міськдержадміністрацією — проблема міського масштабу чи це відбиток тієї ситуації, що склалась останнім часом у країні?

— Чергове рішення міськради — це і продовження «старої пісні», і, звичайно, насамперед пов’язано з виборами, що наближаються. Нещодавно на своїй політраді Партія регіонів прийняла рішення не підвищувати комунальні тарифи. Цілком очевидно, що це політичне передвиборне рішення.

Відповідні вказівки було паправлено в парторганізації на місцях. І наша міськрада, в якій переважна більшість депутатів від ПР, відмовилась розглядати пропозиції адміністрації з цієї проблеми.

Ми, адміністрація, за рік виграли дванадцять судів у міськради. На останній сесії було озвучено нібито остаточні й офіційні висновки з перевірки, котру здійснювала Рахункова палата щодо роботи деяких управлінь СМДА. Через декілька днів після цього я довідався в голови Рахункової палати Валентина Симоненка, що документ на той момент він не підписував. На сесії був зачитаний проект документа, який з нашими зауваженнями та аргументованими запереченнями ревізори відправили до Києва.

— Свою роботу в Севастополі ви, як відомий політик і господарник, ніколи не розглядали як своєрідне політичне ув’язнення? У Сімферополі, знаючи про те, скільки та який негатив на вас виливають севастопольські депутати, кажуть: «Якби Куніцин у нас зробив хоча б половину того, що він робить у Севастополі, то користі для його рейтингу було б значно більше».

— Працювати в Севастополі престижно. Працювати в Севастополі мені подобається. Мені подобаються місто й городяни.

За два десятиліття в політиці я виробив для себе «принцип черепахи»: накрився панциром — і вперед, не боячись комусь не догодити, не боячись відставок. Інакше часу на роботу не залишиться, лише на переживання та побоювання.

На мою думку, нині в Севастополі працювати значно цікавіше, ніж у Криму. Наприклад, ми розробляємо закон про статус, створюємо ВЕЗ, будуємо дороги й відновлюємо пам’ятники, історичний центр міста. Це ж колосальна робота й колосальні кроки в житті міста.

Мова і громадянство

— Редактор газети «Пульс», місто Славута, Хмельницька область. Чи багато в Севастополі людей, у яких російське громадянство? Ви один у Севастополі посадовець такого високого рангу, що розмовляє державною мовою?

— Відповідні перевірки проводили компетентні органи. Прокуратура встановила близько півтори тисячі людей, що мають два паспорти. Загалом таких громадян у нашому місті, за оцінками різних відомств, може бути від 8 до 14 тисяч.

Усі мої підлеглі володіють українською мовою. А севастопольські школярі другий рік поспіль посідають чільні місця на загальноукраїнських олімпіадах з української мови, обганяючи представників Івано-Франківська та Львова.

До речі, нещодавно жителі Хмельниччини зібрали й передали у шкільні бібліотеки Севастополя дві тисячі книжок. Ми щиро вдячні за такий щедрий дарунок і увагу.

— Здрастуйте, Сергіє Володимировичу. Яка ваша позиція в питанні подвійного громадянства?

— В Україні, як ви знаєте, інституту подвійного громадянства немає. Але життя таке питання ставить. Ця проблема актуальна для Севастополя. Для Криму актуальна. Але якщо вводити таку практику, то необхідно чітко розробити в законодавстві певні обмеження для того, щоб несумлінні, незаконослухняні громадяни не могли подвійне громадянство використовувати на шкоду державі.

Три роки тому на кримських виборах Блок Куніцина у своїй програмі декларував, що ми виступаємо за введення подвійного громадянства.

Проблема актуалізувалася після відомих подій на Кавказі. Сьогодні відповідні структури, в тому числі й у Севастополі, аналізують стан справ, розробляють свої рекомендації.

Міське господарство

— На минулій сесії начальник міської ДАІ доповідав «Програму підвищення рівня безпеки руху в Севастополі». Там є пункт про потребу будівництва підземних пішохідних переходів. У місті вже є побоювання, що їхнє облаштування може призвести до тимчасових труднощів в організації руху транспорту. Я представляю колектив «Будівельного управління 528». У нас є досвід таких робіт: ми будували тунелі під вулицями Ревякіна, Героїв Севастополя, без зупинки руху й без перекладання комунікаційних мереж. Як ви ставитеся до ініціативи ДАІ й нашої пропозиції взяти участь у розв’язанні цієї міської проблеми?

— Нормально ставлюся: і до вашої пропозиції, і до колективу СУ-528. Я не сумніваюся в професіоналізмі ваших фахівців. Ми з вами співпрацюємо: ви побудували Воронцовський каналізаційний колектор, низку інших важливих для міста об’єктів. Ми будемо працювати з вами.

Поки що будівництво пішохідних переходів ми не розпочинали. У нас у роботі автотранспортний тунель між вулицями Петрова й Пожарова, цього року зробили проект. Якщо «проб’ємо» на майбутній рік у Кабміні фінансування, то ви будете брати участь у будівництві цього тунелю.

З переходом на особистості

— Сергіє Володимировичу, я прочитав, що комісія виявила великі порушення на двадцять два мільярди гривень, роздано сто сорок гектарів землі. Може, вам час заявити про відставку?

— Знаєте, подумав і вирішив поки що не заявляти. Тому що дуже хочу знайти ці гроші. Куди вони поділися? Бюджет Севастополя — мільярд двісті мільйонів. Як можна з цієї суми вкрасти двадцять два мільярди? Насправді ці обвинувачення голослівні. З висновками перевіряльників із Рахункової палати нас поки що офіційно не ознайомили. На попередні висновки комісії адміністрація надала свої заперечення на двадцяти сторінках.

А у відставку я вже йшов. Двічі, і за власною ініціативою. Тож не в цьому проблема. Бажання частини депутатів відправити мене у відставку продиктовано іншим: вибори незабаром. Вас як жителя Севастополя запитую: згодні, що стільки, скільки сьогодні, в місті не будували з часів розвалу СРСР?

— Згоден...

— І я згоден. Із тим, що, можливо, порушення за таких масштабів роботи десь є. Але вони не такі страшні, як намагаються подати севастопольцям депутати.

— А ви можете дати рецепт, як боротися з бідністю?

— Я не Нострадамус. Напевно, ви гадаєте, що в мене завжди було таке матеріальне становище, як нині. Ви, судячи з голосу, молода жінка. То я вам скажу, що я також, як і ви, був молодий. У студентські роки розвантажував вагони, садив капусту — тому що стипендії, як і всім, не вистачало. Заробив грошей, з’їв пельмені в їдальні, випив келих пива — й закінчилося щастя на цьому. Ідеш на заняття, а після — шукаєш, де б заробити.

Після інституту потрапив служити в Афганістан. Відслужив — одружився. Півтори сотні рублів на родину не вистачало... Історія, як і в багатьох.

Порада одна — треба в житті наполегливо вчитися, працювати й не хнюпити ніс. Попит у суспільстві є на безліч професій, на безліч фахівців у різних галузях. У Севастополі, зокрема, — це сфера послуг, готельне господарство. Дуже не вистачає фахівців робочих професій — слюсарів, зварювальників, будівельних спеціальностей.

Ось нині ми працюємо над створенням у нашому місті вільної економічної зони. До речі, як ви до цього ставитеся?

— Підтримую!

— Якщо проект запрацює, то в Севастополь прийде капітал, з’являться нові робочі місця, буде затребувано ще більше людей. Я, як представник влади, не сиджу склавши руки. Ось минулого літа реалізували програму святкування 225-річчя Севастополя. Ви самі бачите, що в місті в рамках цієї програми багато чого зроблено: відреставрували Приморський і Матроський бульвари, пам’ятник Солдату і Матросу, будуємо й ремонтуємо дороги, мости, вводимо в експлуатацію кілометри газопроводів, газифікуємо будинки тощо. А це все робочі місця.

Наше завдання як влади — створювати умови для розвитку регіону: економічного, соціального, культурного. А ваше — не хнюпити ніс і трудитися.

Левова частина телефонних звернень до голови міськдержадміністрації мала яскраво виражений житлово-комунальний характер: хтось скаржився на бездіяльність РЕП із заміни перегорілих лампочок у під’їзді; комусь хотілося довідатись, коли нарешті підключать до газової магістралі будинок; депутат однієї з сільрад ділився своїми побоюваннями, що інженерні мережі може за борги забрати підприємець; голова вуличного комітету просила Сергія Володимировича допомогти в асфальтуванні вулиці в одному з віддалених районів міста. Що, власне кажучи, і не здивувало голову СМДА: за інформацією соціологів, перипетії протистояння міських влад, що триває, цікавлять тільки 13 відсотків севастопольців. Інші проблемами, що їх найбільше хвилюють, назвали зростання цін, низький рівень доходів, ремонт житлового фонду, транспортне забезпечення тощо.

Діалог Сергія Куніцина с читачами «Голосу України» записав Микола МАГДИЧ.

Редакція дякує начальникові відділу у справах преси та інформації СМДА Аллу Щербакову за сприяння в організації й проведенні «гарячої лінії».