Наприкінці минулого тижня в Москві відбулася всесвітня конференція співвітчизників, що проживають за кордоном. У її роботі взяли участь і представники України, яких вшановували з особливим пієтетом. І було за що...
Претендувати на роль співвітчизників Путіна нашим поважним землякам начебто не годилося б з огляду на статус громадян іншої держави, але коли йдеться про специфічну місію, така річ як громадянство нічого не важить. З директором української філії Інституту країн СНД Володимиром Корніловим ще більш-менш зрозуміло: міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров нагородив його почесним знаком співвітчизника за цілком реальні заслуги перед Росією, що визнав і сам Корнілов, дякуючи за виявлену честь. В чому ці заслуги полягають,
«Голос України» вже розповідав: недаремно СБУ хоче прикрити філію за її антиукраїнську діяльність. Шкода, що новоявлений «земеля» «головного есендешника» Костянтина Затуліна всього-на-всього почесний співвітчизник своєму патронові, а нам, так би мовити, — «у повному викладі». Було б зовсім не зле, аби філія переселилася під дах основного офісу, хоча, звісно, тоді шанси пана Корнілова на визнання заслуг перед «родіной» стали б дуже примарними.Подив викликає виступ іншого гостя конференції — Вадима Колесніченка: все-таки чоловік не з сумнівної
«лавочки», а член парламенту України. Важко уявити, щоб депутат з будь-якої іншої країни дозволив собі таку пропозицію — розпочати культурну експансію чужої держави проти його власної, навіть якщо ця держава і викликає в нього особисто глибокий сентимент. А саме таку ідею висловив наш парламентарій: «Росія повинна нарешті чітко визначити свою політику стосовно України, почати продуману систематичну роботу в гуманітарній сфері, якщо хочете — «культурну експансію»... Цю дивну пропозицію промовець «наповнив конкретним змістом»: призначити куратора «російського проекту в Україні» з числа перших помічників президента РФ і створити фонд його підтримки, в якому акумулюватимуться фінансові можливості російських держструктур і зацікавлених представників російського й українського бізнесу (ось і скажи після цього, що фінансова криза — лихо). Вадим Колесніченко також закликав сприяти підвищенню рівня політичних можливостей провідних учасників «російського проекту в Україні» і допомогти створити єдину організацію російських співвітчизників, що зможе активно впливати на розвиток суспільно-політичного життя України.Що залишається ще сказати? Хіба що попросити російських
«миротворців» посилити «культурну експансію» танками...Не дивно, що після таких запопадливих ідей їхні співвітчизники на нашій землі дозволяють собі незамасковану — бодай для політкоректності — зневагу до української держави. Сьогоднішній
«російський марш» у Криму — це і є частина того «кремлівського проекту» проти нашої країни, активізувати який так палко закликав у Москві член не Держдуми — парламенту України! Важко собі уявити, щоб депутатові в будь-якій іншій країні це зійшло з рук...
