Нелогічна олія

Чергова нарада в Кабінеті Міністрів була присвячена олії. Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко особисто переймалася цим питанням. Проблема, за великим рахунком, — у цьогорічному щедрому врожаї соняшнику. Ціни через перевиробництво ліквідного насіння порівняно з минулим сезоном упали практично втричі, й керівники оліє-жирових підприємств мають можливість задешево закуповувати сировину для переробки. Водночас ціни на олію в крамницях залишаються такими само високими, як тоді, коли насіння було дорогим. «Не можу зрозуміти цієї диспропорції... й хочу, щоб ви мені пояснили все це», — звернулася Юлія Тимошенко до керівників потужних переробних компаній. Треба сказати, що надалі нарада тривала в закритому режимі, й журналісти не змогли почути всіх деталей цієї захоплюючої розмови.

Як пояснював «Голосу України» ситуацію голова правління асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук, ніхто не хоче чути, що оліє-жирові підприємства і восени переробляли насіння соняшнику, закуплене раніше за значно вищими від нинішніх цінами. А згадаймо, у 2007/08 маркетинговому році ціни на нього в Україні були рекордними. У деякі періоди вони коливалися від чотирьох до п’яти тисяч гривень за тонну, що призвело до небувалого здорожчання олії. Тепер соняшник купують по 1200—1700 гривень за тонну. Відповідно, нині впали й відпускні ціни підприємств на нерафіновану соняшникову олію. На кінець жовтня підприємства реалізовували її по 3,5—4,5 тисячі гривень за тонну, що на 40 відсотків нижче жовтня 2007-го. Тож запитання, чому розфасована рафінована олія на полицях магазинів не падає в ціні, цілком слушне. Степан Капшук наголошує, що в ціну бутильованої олії, окрім вартості сировини, закладено ще й затрати на рафінування, бутилювання, саму упаковку. До того ж продукція надходить до магазинів через дистриб’юторські мережі, які накручують свою маржу. Впливає на вартість олії й роздрібна націнка самих магазинів. Тому в підсумку ціна літрової пляшки практично вдвічі вища літра сирої олії, бо на всіх етапах істотно зростають затрати.

Незважаючи на це, виробники за підсумками наради погодилися знизити оптово-відпускні ціни на фасовану олію до 7—7,5 гривні за літр. Відтак, прогнозує Степан Капшук, у роздрібній торгівлі пляшка соціально значимого продукту подешевшає до 8—9,5 гривні. Але робити довгострокові цінові прогнози голова правління асоціації «Укроліяпром» не береться — надто хитка нині економічна ситуація і в країні, і в світі.

На нараді також розглядалося питання про скасування вивізного мита на насіння соняшнику. Відповідний законопроект запропонувало Мінагрополітики, щоб підвищити експортний попит на український соняшник. Скасування мита, вважає Степан Капшук, для галузі неприйнятне. А такий крок може спровокувати кризу на продовольчому ринку країни. В Україні і так після вступу до СОТ експортне мито на насіння соняшнику одразу знизилось з 17 до 14 відсотків. Крім того, Мінекономіки з жовтня скасувало встановлення мінімальних індикативних цін при його вивезенні за межі держави. Ці кроки значно лібералізували експорт ліквідного насіння. У разі ж скасування, навіть тимчасового, експортного мита на соняшник його масово вивезуть за кордон, причому за демпінговими цінами. Тоді оліє-жирова галузь повернеться до стану, який через брак сировини переживала у 1997—1998 роках. Скоротиться виробництво олії, маргаринової продукції, майонезу і, як наслідок, надходження до бюджетів усіх рівнів. Експорт готової продукції, зокрема олії, загальмується і Україна втратить зовнішні ринки. Скасування експортного мита призведе до зупинки більшості заводів, що перетворить нашу державу на сировинний придаток ЄС. Підтвердженням цієї тези є ситуація з ріпаком. Його виробництво в країні різко зростає, але більш як 80 відсотків урожаю експортується за кордон.

До речі, в Аргентині діє вивізне (експортне) мито на насіння соняшнику в розмірі 39 відсотків, у Росії — 20 відсотків.