Європейська комісія, як вже повідомляв «Голос України», наприкінці жовтня ухвалила рішення про відновлення мит на імпорт зерна до ЄС. Звісно, ніхто не погоджував цей крок, приміром, з Україною як зацікавленою стороною, потужним експортером хлібних культур. Чи вправі були застосовувати такі обмеження наші західні сусіди? З таким запитанням «Голос України» звернувся до заступника міністра економіки Валерія Пятницького під час «круглого столу» «Зона вільної торгівлі Україна—ЄС: перспективи для АПК України», що відбувся в Києві.

— Я не виступаю на захист Європейського Союзу, — зазначив Валерій Пятницький, — але в ЄС в рамках їх зобов’язань у СОТ мито передбачено, зокрема на зернові. Те, що ЄС запровадив торік так звану тарифну квоту, тобто більш низьке мито на певний обсяг товару, тоді коли був дефіцит на ринку зернових — це їх право знижувати дію тих або інших мит. Але ЄС не повинен нічого ні з ким погоджувати, коли відміняє цей тимчасовий захід. Тоді так склалася ринкова ситуація, що ЄС стало не вигідним високе мито, бо їм було потрібне зерно. Як тільки дефіцит хлібних культур припинився, ЄС повернув імпортні мита на цю сільгосппродукцію. Тож з боку Європейського Союзу в запровадженні ввізних мит на зернові жодних порушень немає.

Нагадаємо, торік та ж таки Єврокомісія скасувала імпортні мита через невисокий урожай зерна і стрімке зростання цін на нього на світових ринках, аби поповнити таким чином дефіцит збіжжя. Цьогоріч ситуація зовсім інша — об’єднана Європа планує зібрати рекордний за останні п’ять років урожай, тож постачання дешевого зерна, передусім з України та Росії, на ринок ЄС загрожує там лише обвалом цін і втратою прибутків європейських фермерів. Про це йдеться й у коментарях комісара з питань сільського господарства ЄС Маріан Фішер Бойль: ціни на європейських ринках на м’якозерну пшеницю впали до рівня нижче від рекомендованої. Зниженню сприяє велика пропозиція зерна, зокрема і закордонного. Найбільшими постачальниками пшениці низької та середньої якості до Європейського Союзу є Росія та Україна, де встановилися дуже низькі ціни на зернові. Тож здешевлення хлібних культур на внутрішньому ринку Євросоюзу через високу пропозицію зерна змушує ЄС обмежити доступ на ринок іноземного збіжжя.

Слід зазначити, коли український уряд вдався торік до обмежень вивезення збіжжя за кордон через неврожай, то Україна наразилася на шквал критики з боку світової спільноти. Нас не раз звинувачували тоді у неринкових підходах.

Але сьогодні звинувачувати ЄС у подібних діях ми, виявляється, не вправі.

— Згадайте тексти угод, — каже В. Пятницький. — Угода про партнерство і співробітництво, ратифікована Україною з Європейським Союзом ще у 1994 році. Одне з її положень говорить: сторони між собою торгують без застосування кількісних обмежень. Все. Крапка. Тобто якщо Україна в односторонньому порядку вводить кількісні обмеження, то це порушення, в даному випадку, угоди з ЄС.