«П’ять хвилин у суботу» — книжка, що побачила світ у ВАТ «Волинська обласна друкарня». Її автор — заслужений журналіст України, генеральний директор Волинської держтелерадіокомпанії Святослав Пирожко.

Коли 1990 року журналіст Святослав Пирожко вперше сів перед мікрофоном обласного радіо, щоб звернутися до мільйонної аудиторії слухачів, ніхто, навіть він сам, не гадав, що його рубрика «П’ять хвилин у суботу» житиме так довго. Коріння ж її довголіття у самому авторові, людині яскравої творчої вдачі. Ставши у 24 роки редактором горохівської райгазети «Будівник комунізму», Святослав Пирожко зробив її однією з кращих в СРСР. Фільм «Чесно, по-журналістськи» про його районку не раз показувало всесоюзне телебачення.

Не зрадив Святослав Пирожко високому призначенню журналіста і тоді, коли 1982 року очолив колектив Волинського облрадіокомітету. На обласному радіо з’явилися нові цікаві передачі, зокрема, інформаційно-музична «Студія-три», яка велася наживо й аналогів якій не було в Україні. На підприємствах проводили виїзні засідання «Прес-клубу реформ». У ранковій інформаційній програмі, у прямому ефірі, вперше звучали пісні і щирі людські слова. Все це заохочувалося керівником колективу.

Новий голова комітету не став чиновником, сам був автором багатьох передач. Тому коли одного вихідного дня в ранковому випуску новин ми почули в ефірі його черговий публіцистичний виступ, це нікого не здивувало.

Назва рубрики — «П’ять хвилин у суботу» — зобов’язувала автора вкладатися саме в цей відрізок часу. І хоч він був короткий, у ньому завжди знаходилось місце відгукам і думкам радіослухачів. Вони ніби ставали співавторами публіцистичних нотаток.

З часу першого виходу рубрики в ефір минуло 18 літ. І ось уже тримаю в руках подаровану Святославом Пирожком книжку «П’ять хвилин у суботу». До честі автора, в текстах він нічого не змінив. Хоча така спокуса могла бути: 1990 рік — це ще Радянський Союз, всі ми тоді були інші. Але автор нічого не осучаснював заднім числом. Це чесна позиція. А тому читач може простежити, як разом із часом, із змінами у суспільно-політичному устрої пострадянської України змінювався і сам автор. Як пише він у передмові: «Здається, Іван Франко казав, що не міняв своїх переконань лише той, хто їх ніколи не мав».

Читаю роздуми Святослава Пирожка й пригадую 90-ті роки — з чергами в магазинах, дефіцитами, грубістю продавців, купоно-карбованцями, мітингами, тріумфом синьо-жовтих стягів... Жодних коментарів, лише погляд і думка людини того часу. Ця книжка — своєрідний щоденник публіциста, цінність її зростатиме з роками. Вона ніби подарунок нащадкам, спомин про болі і радощі людей, які заново починали жити в незалежній Україні.

Волинська область.

На знімку: книжка Святослава Пирожка «П’ять хвилин у суботу».

Фото автора.