Хліб дарований мудрістю

Шанобливо і обережно тримає Михайло Юхима в своїх великих долонях хліб. І тому, що змалечку до хліба ставиться із святістю, і тому, що цей невеличкий буханець справді для нього дорогий. Сам виростив жито, без міндобрив, різних там отрутохімікатів. Потім це екологічно чисте зерно помолов на жорнах, і це борошно грубого помелу використав на хліб. Тісто замішував без дріжджів, на заквасці, «ще як бабця і прабабця мої, і їхня бабця робили». Тому вставати доводилося вночі, підбивати, а як вже пік, то не на газу чи вугіллі, а на дровах. І вийшов хліб на славу!

Юхима привіз до Львова кілька буханців, хотів, щоб учасники міжнародної конференції «Розвиток агротуризму та органічного землеробства — шанс для розвитку сільських територій» скуштували. Щоправда, люди здебільшого не їли, а загортали хліб у серветки —певно, щоб вдома діти поласували.

Таких як Юхима на Львівщині — чи не один. Не готові у нас ще цей хліб поціновувати. Коштуватиме буханець дорожче, ніж звичайний. І тому підприємці не вірять, що витрати від продажу окупляться, і не беруть його на прилавки. «Та це нічого, як тільки більша кількість людей «дозріє» до екологічно чистих продуктів, то і хлібороби, які відмовляться від застосування хімії, з’являться», — так заспокоювали нас польські гості, які також ще декілька років тому мали лише близько 20 таких диваків, а нині вже у сто разів більше. Як і Михайло Юхима, вони не обробляють великої кількості землі, бо екологічне землеробство потребує додаткових зусиль, особливого догляду і особливого ставлення з боку держави. В Польщі сьогодні повсюдно працюють дорадчі служби, що перебувають на відміну від наших на державному утриманні, і безоплатно допомагають фермерові і як технологічно грамотно вирощувати екологічно чисту продукцію, і як сертифікувати її за вимогами Євросоюзу, і як поширювати, і навіть як розвивати на цій темі сільський туризм.

Україна теж могла б отримати чимало благ від біологічного землеробства. «Органічне виробництво — нове давно забуте старе, — стверджував під час прес-конференції заступник міністра аграрної політики України Роман Шмідт. І воно тепер відновлюється в Україні. Створено вже федерацію органічного руху і ми переймаємо польський досвід роботи у цьому напрямі». Заступник міністра навіть повідомив, що вже підготовлені проекти законів про органічне виробництво, про сільський зелений туризм, пообіцяв — їх також буде направлено до Верховної Ради. Триває робота і над державною цільовою програмою підтримки особистих селянських господарств і сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Концепції цих програм найближчим часом буде спрямовано на розгляд Кабміну.

Однак фермери здебільшого недовірливо кивали головами. «Найближчим часом» депутатам не до фермерів. Якщо навіть буде ухвалено концепції (а наразі йдеться лише про них), то до програм, підкріплених реальними грошима, — довга дорога. Хоча ніби все просто: хочеш бути фермером, який займається екологічно чистим землеробством, — будь ним! Відкинь усі міндобрива і гербіциди, працюй утричі наполегливіше. І водночас будь готовий до того, що врожайність на початку впаде щонайменше на 30 відсотків, що потрібно буде застосовувати сівозміни і навчитися шанувати землю. А головне — потрібно буде повністю перебудувати власну свідомість і мислення. Це надто складно в наших умовах, адже, по-перше, ціни на паливо і техніку зростуть, спробуй тут ще альтруїзмом займатися. А по-друге, як використовувати хімікати, у нас вчать на кожному кроці — стільки книжок на полицях, стільки статей у журналах. А от як обійтися без них — інформацію треба шукати по крихтах.

В ідеалі держава мала б відшкодовувати збитки, яких зазнає фермер, котрий погоджується працювати за новими (старими?) правилами; щоб він без зайвих надзусиль отримував сертифікат, і тоді вже міг продавати свою екологічно чисту продукцію в Європу. В реаліях же отримати сертифікат — ціла проблема, адже такої системної діяльності в Україні ще немає. Тому тема конференції «Розвиток агротуризму та органічного землеробства — шанс для розвитку сільських територій», зокрема в частині органічного землеробства, видається звичайнісінькою маніловщиною, однак говорити навіть гіпотетично про потребу такого господарювання — вимога часу. Європейського часу, який Україна ніяк не наздожене.

Ірина ЄГОРОВА.

Органічний рух намагаються зрушити

«Органічне сільське господарство та його законодавче забезпечення». Таку назву має «круглий стіл», який відбудеться сьогодні у приміщенні Мінагрополітики (Київ) у рамках швейцарсько-українського проекту. Серед його організаторів — Дослідний інститут органічного сільського господарства (Швейцарія) та Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України.

За «круглим столом» зійдуться представники міністерств і відомств України, Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, Генеральної дирекції сільського господарства і розвитку села Європейської Комісії (Бельгія), міністерств сільського господарства — Чехії, Польщі, Молдови, Албанії, Чорногорії, Македонії, Словенії, Болгарії, а також Міжнародної федерації органічного руху, громадських професійних організацій, маркетингових структур, науковці, дорадники, виробники.

Учасники обіцяють поділитися досвідом з виробництва, сертифікації, маркування та маркетингу органічної сільськогосподарської продукції. А наша газета, зі свого боку, й в подальшому висвітлюватиме цю проблему.

Галина КВІТКА.