Прийнято рішення створити стабілізаційний фонд

Верховна Рада проголосувала за те, що у п’ятницю засідання триватиме доти, поки законопроект «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не буде ухвалено в цілому. Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк зазначив, що під час розгляду цього законопроекту у другому читанні ставитимуться на голосування всі поправки. Після цього буде оголошено перерву, щоб профільний комітет узагальнив весь документ і Верховна Рада змогла ухвалити його в цілому.

Однак уже друга поправка, що передбачає формування стабілізаційного фонду, наштовхнулася на певне несприйняття. Бо вона передбачає, що коштами цього фонду розпоряджатиметься винятково Кабінет Міністрів. Наступне голосування показало: в залі не набирається 226 голосів за положення про утворення стабілізаційного фонду, що змусило Першого віце-прем’єр-міністра Олександра Турчинова заявити: в такому разі немає сенсу продовжувати розгляд цього законопроекту. Відтак, А. Яценюк запропонував народним депутатам компромісне рішення: підтримати пропозицію Кабінету Міністрів стосовно формування стабілізаційного фонду та водночас підтримати поправку фракції Партії регіонів стосовно контролю за використанням коштів цього фонду. «Давайте дамо Кабміну нормально працювати, а парламенту — нормально контролювати», — закликав Голова Верховної Ради. Після цього О. Турчинов зазначив, що уряд погоджується з таким підходом, але при цьому він запропонував, щоб контроль за стабілізаційним фондом здійснював не фінансовий, а бюджетний комітет Верховної Ради. Тож, врешті-решт, більшість народних депутатів підтримали пропозицію уряду про формування стабілізаційного фонду та поправку фракції Партії регіонів про механізм контролю за ним. «А з тим, який комітет безпосередньо цим опікуватиметься, розберемося під час голосування за цей законопроект в остаточній редакції», — зазначив А. Яценюк.

Народні депутати не дійшли згоди стосовно пропозиції, яка передбачає, що дострокове розірвання депозитних договорів може відбуватися лише за згодою банків. Оскільки ця поправка стосується стабільності банківської системи, а водночас зачіпаються права громадян, то це питання вирішено перенести до іншого закону. Натомість, у другому читанні підтримано пропозицію про збільшення гарантованої суми виплат із фонду гарантування вкладів із нинішніх 50 тисяч гривень до 150 тисяч гривень.

Далі палкі дискусії розгорілися довкола 97-ї та 98-ї поправок, якими пропонується вилучити із законопроекту норму, що передбачає замороження до 1 січня 2011 року збільшення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімального прожиткового мінімуму. Щоправда, О. Турчинов на це зауважив, що насправді ні про яке замороження не йдеться, оскільки протягом 2009—2010 років розміри мінімальних зарплат та прожиткового мінімуму збільшуватимуться на рівень інфляції. А глава парламенту, у свою чергу, додав, що, «якщо зараз Верховна Рада скасує положення, котре узгоджує темпи зростання зарплат із темпами реальних доходів, то 16,5 млрд. доларів буде видано, але не Україні». При цьому він ще раз наголосив: за цим законопроектом протягом наступних двох років зарплати збільшуватимуться на рівень інфляції, офіційно визначений Держкомстатом. Однак наступне голосування показало, що 240 народних депутатів висловлюються на підтримку 97-ї та 98-ї поправок, які скасовують заборону на підвищення до 1 січня 2011 року мінімального прожиткового мінімуму та мінімальних зарплат. Коментуючи це голосування, глава парламенту зауважив, що, на його думку, якби сьогодні на трибуні стояли представники іншого уряду, того, що сьогодні перебуває в опозиції, то вони говорили б ті самі речі, що й нинішній уряд: реальних фінансів для вирівнювання мінімальних зарплат із прожитковим мінімумом немає. «Це вже традиція — валити опонентів, а з ними — й державу», — сказав він.

Після завершення розгляду поправок, які містилися у порівняльній таблиці, Ксенія Ляпіна («НУ—НС») запропонувала включити до законопроекту поправку стосовно фінансування дострокових виборів. Керівник фракції БЮТ Іван Кириленко назвав цю пропозицію «безумством» та «дикою провокацією», яка не дозволить стабілізувати ситуацію в Україні. В’ячеслав Кириленко («НУ—НС») у відповідь наголосив, що в умовах демократії всі питання вирішуються шляхом голосування. «Це ж не ми цілий тиждень блокували трибуну і не ми стоїмо на низькому старті», — зазначив він. І саме на цих його словах представники БЮТ знову заблокували трибуну та президію. Тому головуючий закрив ранкове засідання та повідомив, що вечірнє засідання розпочнеться о 18-й годині після завершення консультацій стосовно остаточної редакції законопроекту про запобігання негативним наслідкам фінансової кризи.

Сергій ЛАВРЕНЮК.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.

Розбір курсових польотів

Лихоманка валютного курсу впродовж цього тижня довела гривню у четвер на готівковому ринку до позначки 7,40 за американський долар. Дехто зі спостерігачів вважає, що додатковий імпульс панічним настроям спричинила заява глави правління Нацбанку Володимира Стельмаха щодо дефолту, який нібито може очікувати країну.

Не інакше це було сказано зопалу, оскільки передумов для цього — жодних. Проте, поза сумнівом, така заява мала дезорієнтуючий вплив на учасників валютного ринку. І напевно вплинула на представників БЮТ, які заявили про свій намір ініціювати в парламенті розгляд питання про відставку голови правління Нацбанку. На думку народного депутата Валерія Писаренка, така заява саме на це й тягне.

Регулятор відбив телеграму на адресу комерційних банків з наказом «не пущать» готівковий курс нижче 6,3 гривні за долар США. Однак секретаріат Президента країни вже завимагав предметних пояснень від голови правління Нацбанку Володимира Стельмаха: чи не відмовилася, бува, його установа від виконання основної своєї функції — підтримки вартості національної грошової одиниці? Мало того, заступник глави секретаріату Олександр Шлапак запідозрив керівництво НБУ в діях, спрямованих на збагачування «окремих суб’єктів ринку». За його словами, критерії розподілу велетенських ресурсів незрозумілі й громадськості, й суб’єктам ринку.

Екстрене засідання в стінах Нацбанку за участі Президента країни Віктора Ющенка, членів правління Нацбанку і керівників двох десятків найбільших фінансових установ тривало кілька годин і, можна уявити, то були не кращі години в житті головного банкіра країни. До усілякого роду звинувачень йому не звикати. Але на той момент проти нього свідчили факти: втрата за короткий проміжок часу близько 5 мільярдів доларів США валютних резервів не вгамувала паніки на валютному ринку. Інакше б у четвер Нацбанк не викинув би на міжбанківські торги ще півмільярда доларів США, що одразу зміцнило курс з 7 гривень до 6,25 гривні за «зелений».