У заводських цехах створюються робочі дружини, що мають намір захищати свій завод усіма можливими засобами. Ласкава харківська осінь може перерости в жорстоке бойовище. Сьогодні одне з небагатьох уцілілих і успішно працюючих харківських підприємств, ВАТ «Турбоатом», що постачає свою продукцію до багатьох країн світу, рейдери знову спробують узяти штурмом. Про це напередодні заявив генеральний директор Віктор Субботін. Адміністрація заводу звернулася до п’ятитисячного трудового колективу з закликом створювати робітничі загони і самостійно відбивати рейдерські атаки, оскільки розраховувати на державний захист особливо не доводиться. Як інженери і робітники зможуть протистояти натиску добре тренованих молодиків, якщо справа дійде до рукопашної бійки, поки що уявити важко. Очевидно одне: у цій країні, схоже, практично вже не діють жодні державні і правові інститути, якщо пролетаріат, як і сто років тому, змушений вдаватися до свого головного аргументу в спілкуванні з владою — каменюки.

Останні півтора року на «Турбоатомі» неспокійно. Підприємство кілька разів намагалися захопити так звані рейдери.

Заводські прохідні постійно перебували під опікою охоронних агентств. Усі ворота перекриті великовантажними автомобілями. Звичне на корпусах заводу гасло «Слава харківським турбобудівникам!» замінений на більш актуальний «Турбоатом: територія вільна від рейдерів». Увесь цей час заводчани — у стані облоги. Вони не хочуть втратити завод, який для багатьох тисяч робітників та інженерів давно вже став і надійним засобом одержання доходів, і другою домівкою. Якщо підприємство перейде до приватних рук, упевнені заводчани, то можливі тільки два сценарії розвитку майбутніх подій на ВАТ «Турбоатом». Новий власник одразу почне його безсовісно грабувати, тому так і рветься до управління підприємством. Або ж за неймовірну винагороду доведе його до банкрутства і поріже дороге і унікальне устаткування на металобрухт на догоду закордонним конкурентам, звільнивши тим самим для них колосальні енергетичні ринки.

Війна

Парадоксально, але весь цей час, поки триває війна навколо ВАТ «Турбоатом», що загрожує Україні втратою енергетичної незалежності, український уряд не тільки зберігає завидний спокій і байдужість, а й підігріває події постійним внесенням підприємства у першочергові списки приватизації.

ВАТ «Турбоатом» стратегічно важливе підприємство, яке здійснює повний виробничий цикл — від проектування до постачання і налагодження турбінного обладнання. На сьогодні воно є лідером енергомашинобудівної галузі України, що протягом останніх років стабільно працює на ринку енергетичного машинобудування не тільки України, а й країн близького і далекого зарубіжжя. Який же сенс змінювати на ньому державну форму власності на приватну — адже колектив заводу показує кращі досягнення в галузі?

Рейдерські методи

Треба пояснити. З травня минулого року приватні структури намагаються рейдерськими методами встановити контроль над ВАТ «Турбоатом». Протягом цього часу чинилися спроби силового захоплення заводу, підприємству довелося брати участь у десятках абсурдних судових справ, що були ініційовані рейдерами. Усе це супроводжувалося масштабною інформаційною дискредитацією трудового колективу і керівництва ВАТ «Турбоатом» у засобах масової інформації. При цьому з боку Кабінету Міністрів України не припинялися спроби приватизувати 75% акцій, що належать державі. Попри зусилля Президента України блокувати цей процес, ідея приватизувати «Турбоатом» перемогла здоровий глузд і державні інтереси, підприємство було включено у список об’єктів, що належать приватизації.

Кілька днів тому, 17 жовтня, Кабінет Міністрів України розпорядженням №1335-р ухвалив рішення про передачу корпоративних прав на управління державним пакетом акцій ВАТ «Турбоатом» з Фонду державного майна в Міністерство промислової політики. Цей крок Кабінету Міністрів, коментують фахівці, не обумовлений жодними об’єктивними причинами, бо фінансово-економічні показники заводу постійно збільшуються й у заміні органу, який керує заводом, немає жодної необхідності. Можна припустити, що вищевказане рішення уряду стало підсумком лобістської діяльності політичних і комерційних структур, які намагаються здобути оперативний контроль над ВАТ «Турбоатом» шляхом зміни керівництва заводу, та й над багатьма іншими прибутковими підприємствами, що їх раніше не вдалося приватизувати.

У нинішній четвер, за інформацією адміністрації підприємства, на «Турбоатомі» знову можуть з’явитися незвані гості, але вже як новоспечені господарі.

Як зазначив В. Субботін, 30 жовтня на вимогу акціонера заводу, компанії «Сварог Ессет Менеджмент», у Запоріжжі плановано провести збори акціонерів. У зв’язку з ухваленням рішення про передачу прав управління Мінпромполітики, на збори запрошено представника міністерства. За словами В. Субботіна, на зборах намагатимуться переобрати генерального директора заводу, призначивши людину, підконтрольну російському бізнесмену Костянтину Григоришину. «Сварог Ессет Менеджмент» входить у структуру компаній К. Григоришина. В. Субботін також сказав, що рішення про передачу прав управління заводом Мінпромполітики неправомірне і оскаржено в суді. Зокрема, його неправомірність полягає в тому, що передачу прав держпідприємств треба погоджувати з ФДМ, а такого узгодження не було. А заходи для посилення охорони заводу робляться для того, щоб захистити його від незаконного вторгнення у перші дні після проведення зборів акціонерів у Запоріжжі, поки цим зборам не буде дано правову оцінку. На підтримку колективу підприємства виступили Харківська міськрада і Харківська облдержадміністрація, а також секретаріат Президента України.

Народний депутат України від фракції КПУ Алла Александровська вже заявила, що має намір подати в суд на генерального директора ВАТ «Турбоатом» Віктора Субботіна в зв’язку з публічними обвинуваченнями її особисто і фракції комуністів у пособництві рейдерам-бандитам. Поки що невідомо, які саме слова чи дії Віктора Субботіна вона оскаржуватиме в суді.

Трудовий колектив ВАТ «Турбоатом» звернувся до Президента України Віктора Ющенка з проханням втрутитися у ситуацію з рейдерським захопленням заводу, що намічається.

На боці підприємства і судові органи. Згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області до моменту розгляду справи за позовом одного з акціонерів «Турбоатому», Фонду держмайна України заборонено передавати будь-кому повноваження з управління державними корпоративними правами «Турбоатому», ВАТ «Державний ощадний банк України» — здійснювати будь-які операції з цінними паперами «Турбоатому», зокрема, переводити цінні папери «Турбоатому» від ФДМ в Міністерство промислової політики. ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» заборонено надавати ТОВ «Реєстр Холдинг» (реєстроутримувачу акцій заводу), його філіям або іншим відособленим структурним підрозділам зведений обліковий реєстр власників іменних цінних паперів «Турбоатому».

Харків.

Позиція керівника

— Хіба ми погано працюємо? — ставить риторичне питання генеральний директор підприємства Віктор Субботін.

— Зовсім ні. Наші економічні показники — кращі серед промислових підприємств країни. За підсумками роботи за дев’ять місяців нинішнього року реалізовано продукції на 337 мільйонів гривень, що більше до плану на 30 відсотків і що більше до показників минулого року на 40%. А до кінця року продукції буде реалізовано більш як на 500 мільйонів. Питома вага експорту — мало не 70%, рентабельність продукції — більше 40%. Ми абсолютно прибуткове для держави підприємство. Тільки за цей рік у різні державні фонди перерахували майже 100 мільйонів. Сьогодні заробітна плата на підприємстві найвища серед промислових підприємств. Робітники виробництва отримують середню зарплату 3300, а робітники високої кваліфікації — до 10000 гривень. Ми маємо повне завантаження на два роки наперед. Портфель замовлень підписаний на півтора мільярда. У наступному році плануємо випустити продукції на суму 700 мільйонів гривень. Постійно створюємо нові робочі місця, ремонтуємо верстати, заводські корпуси, обновляємо устаткування, створюємо нормальні умови праці і побуту робітників. Тож чому народжуються такі розпорядження уряду?

Точка зору

Колишній генеральний директор підприємства Анатолій БугаЄць каже, що майже за піввіку своєї роботи на підприємстві не пам’ятає таких важких днів для заводу.

— На заводі стабільна обстановка. Йде нормальна робота. Але доводиться констатувати, що починається нова атака. Наш завод багато років, починаючи з моменту становлення на підприємстві акціонерного товариства, багатьом не дає спокою, бо перебуває у державній власності, а не у приватних руках. Пов’язано це з авторитетом заводу, з його значенням на світовому і вітчизняному енергетичному ринку. Навіть у найтяжчі роки підприємство мало роботу, фінансові засоби, не кажучи вже про день сьогоднішній, коли завод тільки з кожним днем додає в розвитку. Звичайно, декому хочеться нагріти на цьому руки. Але мене дивує, що такі шановні державні установи, як Міністерство промислової політики, у цілому Кабінет Міністрів займає позицію явно не заводську, не в інтересах трудового колективу і виробництва, не сприятливу нормальній роботі промисловості. Адже багато харківських заводів, що становили гордість нашої промисловості, були флагманами у своїх галузях, уже припинили своє існування? Невже така доля уготована і «Турбоатому», якому в наступному році виповнюється 75 років? Я завжди був і залишаюся прихильником тієї точки зору, що такі стратегічні підприємства, як «Турбоатом», що визначають економічну, енергетичну та й національну безпеку країни, не повинні передаватися в приватні руки.