Свята за Чеховим і будні за Стельмахом

Президент країни Віктор Ющенко наполіг, щоб РНБО перейняла на себе посилення імунітету організму економіки і банківської сфери, зокрема, від шкідливих впливів світової фінансової кризи. Образ навіяла «шоуменша», яка того самого вечора трясла, ніби грушу, телеаудиторію: «Скажіть, куди краще вкладати гроші — в реальний сектор економіки чи у фінансовий сектор?» У залі виявилося чимало людей, які не «лохонулися», відповіли — у фінансовий сектор. Цього, власне, потребує і сам реальний сектор економіки. На те саме націлює і місія МВФ (чи не медичний консиліум!), від якого і Нацбанк, і уряд очікують одного — грошей на підтримку валютних резервів і платіжного балансу — головних систем життєдіяльності.

Усі вели про смертельні симптоми, а «хвора» економіка такою не видавалася. Держкомстат покращив оцінку зростання ВВП за перше півріччя, а прибуток банківської системи за дев’ять місяців, нагадаю, становив 8 мільярдів гривень проти 1,1 мільярда за відповідний період 2004 року. Може, справді, пацієнт потребує консультацій не хірурга, а проктолога, якщо усе робили через одне місце!? Регуляторні здібності Нацбанку не підлягають критиці, тоді чому він закривав очі на епідемію споживчого кредитування в інвалюті, наркотичну залежність комерційних банків від заробляння неймовірних прибутків за рахунок дешевих західних позичок? І чому, власне, не до жиру стало тільки тепер, коли криза ліквідності на Заході та в Україні потягла економіку на лікарняне ліжко? Тимчасова заборона на дострокове зняття депозитів, обмеження кредитування, а ще краще — продаж депозитних сертифікатів Нацбанку населенню (як на мене, це топ-пропозиція і тижня, і місяця) знизять попит банків на гривню, покращать ліквідність усієї системи за нестабільного курсу долара.

На цьому тлі рекомендації з Банкової тягнуть швидше на снодійне, ніж на дієві антибіотики. Так, перегляд гарантованої суми в рамках Фонду вкладів фізосіб з 50 до 100 тисяч гривень уже рекомендувала рада Нацбанку, розуміючи, що 98 відсотків вкладів громадян не перевищує 50 тисяч гривень. Як і очікувалося, жодних заперечень не викликала пропозиція створити стабілізаційний антикризовий фонд, але джерела його наповнення ставлять нові безнадійні запитання, як-от: де позичити, якщо у борг ніхто не дає? чи є сенс у приватизації, яка не на часі?

Не хворійте!

У Кабінету Міністрів безнадійних запитань нема, про що свідчить підготовлений нашвидку законодавчий пакет рішень і традиційне «кого ви лікуєте?!» — у бік секретаріату Президента. Уряд пропонує і реабілітацію уражених систем економіки, і, власне, головного мозку — бюджетного балансу країни. Серед старого новенького — податок на багатство (на нерухомість), який пропонується найбагатшим і запровадити. Решта — капіталізація держбанків за рахунок тимчасового мораторію на виплату дивідендів, підняття акцизів на нафтопродукти і автоімпорт, рентних платежів за користування і розробку надр, прозора приватизація тощо стимулює ділову активність, але провокує подальші ускладнення. Про це свідчить скорочення усіх програм розвитку, за винятком інфраструктурних, пов’язаних із будівництвом доріг, і тих, що стосуються машинобудування.

Обсяги міжбанківського кредитування скоротилися серед тижня на 21 відсоток, котирування долара на міжбанківському ринку у вівторок і середу стрибали, а операторів тіпало. Але саме в ці два дні Нацбанк прокредитував під 15—16 відсотків річних комбанки більш як на два мільярди гривень, запропонувавши, до речі, перевести всю торгівлю валютою на міжбанк. А ще Володимир Стельмах засумнівався в тому, що антикризові заходи його відомства переживуть Новий рік. Ще б пак, банківські депозити за 20 днів жовтня «схудли» на 17,6 мільярда гривень, із них 13,5 зняли громадяни.

Обмінники просили за долар США 6 гривень і вище (Нацбанк підвищив курс валютних інтервенцій на міжбанківському ринку до 5,25 гривні за долар). Цифра нагадала чеховську палату. І асоціації відтоді тільки посилювалися. В Івано-Франківську школярів відправили на форс-мажорні канікули через холоднечу в класах, а по суті — через технічні обмеження кредитування критичного імпорту, оскільки йдеться про борги за природний газ. Нацбанк відмовляв банкам з іноземним капіталом у дешевій «зелені» (за курсом 5,1 гривні за долар), попри їхні запевнення, що це на закупівлю критичного імпорту. Не хотілося думати про причини критичних днів, але цікаво, чому так виходить, що економікою в нас опікується РНБО, критичним імпортом — Нацбанк, приватизацією — політбюро, а кризою — МВФ?

Нарешті тиждень переконав не тільки в тому, що консультації психіатрів і проктологів зростають у ціні, а й у тому, що багатомільярдну позику від МВФ доцільніше використовувати на закупівлю природного газу, а до девальвації гривні до долара слід звикати, як до температури під час застуди.