Не буде перебільшенням стверджувати, що у прилученні України до відзначення міжнародного Дня матері значну роль відіграв Микола Луків. Відомий не лише в нас, а й у багатьох країнах світу Поет. Саме з великої літери. Він автор 30 книжок поезій, має звання заслуженого діяча мистецтв України і Росії, лауреат кількох міжнародних і всеукраїнських премій. Його книги видавалися в Росії, а антології — в Австрії, США, Канаді та інших країнах. На його вірші написано понад 300 пісень. Це сьогодні.

А коли у травні близько 30 років тому він, ще молодий поет, побував у Сполучених Штатах Америки, на власні очі побачив, як урочисто й шанобливо відзначають там День матері, то йому спало на думку: «А чому б нам не започаткувати це свято?»

Утім, у радянські часи порушувати це питання було безглуздо. Адже 8 Березня було тим святом, що вшановувало всіх жінок, а отже, й матір. Внутрішньо він не погоджувався з цим. Своє особливе, ніжно синівське і тремтливе розуміння ролі матері у житті кожного, ставлення до неї яскраво простежується у багатьох його віршах.

Про доцільність і необхідність відзначення і в Україні Дня матері М. Луків спершу говорить у публікації в газеті «Сільські вісті». Радиться з Олесем Гончаром. На цю тему публікує сторінку в «Літературній Україні». Його почули. А як це робити на практиці, запропонував показати спершу на прикладі якогось одного району чи міста. І таке перше літературно-мистецьке свято з успіхом провів у Борисполі. Але й після цього належного розголосу його ініціативу не було втілено в життя. Та Луків не з тих, хто у разі першої невдачі опускає руки, відмовляється від задуманого. Бо, як написав у одному з віршів, на його думку, люди ціняться по тому, чи все зробили, що змогли...

І ось уже чотири роки поспіль він послідовно й настійливо проводить у Національній філармонії України авторські вечори «Мелодії для матері і коханої». Днями там відбувся саме такий захід.

Теплим і доброзичливим вступним словом вечір відкрив лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, академік НАН України Борис Олійник. Щиросердно вітав Луківа Голова Держкомітету телебачення і радіомовлення України Іван Чиж.

А потім Микола Володимирович читав свої глибоко народні, філософсько-мудрі й ліричні вірші. А пісні на його слова проникливо виконували (до речі, безоплатно) народні артисти України Микола Шопша, Олександр Василенко, заслужені артисти України Анжеліка Андрієвська, Юрій Рожков, Іван Красовський, Семен Торбенко, Людмила і Олександр Бурміцькі, лауреати Всеукраїнських конкурсів Ігор Калиній, Юрій Крижак, Ніна Мирвода, дует «Росичі» у складі Анатолія Лаврінчука і Антона Дацуника, заслужений працівник культури України Тетяна Стаматті-Оленева, В’ячеслав Гога у супроводі ансамблю пісні й танцю Державної прикордонної служби України та уславлений квартет «Гетьман». Зворушливо й емоційно виконав заслужений артист України Віктор Женченко вірш-посвяту поету і головному редактору журналу «Дніпро» Миколі Луківу, до якого весь час була черга, переважно шанувальниць, щоб вручити йому квіти подяки за його добру й щемну поезію про матерів і коханих.

Щасливий і задоволений був і сам автор вечора. Хоча шкодував — такі вечори слід проводити в Національному палаці мистецтв «Україна», у великих театрально-концертних залах по всій країні. Матері й кохані заслуговують цього.