Дерибан по-чернігівськи:в Борзнянському районі довкола сільських газомереж розгорнулось протистояння

У разі виникнення аварійної ситуації мешканці повинні викликати обидві газові служби, а ті разом мають їхати з договором у село і дивитися, чия це ділянка: «своя» чи «чужа»?

Унікальний випадок стався, наприклад, у Борзнянському районі. Згідно з єдиним реєстром об’єктів державної власності Міністерства палива та енергетики станом на 31.12.2007 р. частина газопроводів на його території перебуває в державній власності. Проте 128,9 кілометра газомереж, побудованих за кошти населення, не передавалися в державну власність. Також не було укладено договори на їх технічне обслуговування. А коли гостро постало питання про це, сесія Борзнянської міськради 22 квітня 2008 року проголосувала за створення комунального підприємства «Борзнагаз» для експлуатації та технічного обслуговування газових мереж. Депутати, крім згаданого, прийняли рішення звернутися до сесій сільських рад стосовно передачі в оперативне управління новоутворенню газопроводів, побудованих за кошти громадян. А вже 6 серпня цього року сесія міськради зробила наступний «рішучий» крок. Депутати більшістю голосів передали в оперативне управління на баланс КП «Борзнагаз» газопроводи і споруди на них, які перебували на той момент у державній власності, для подальшої експлуатації загальною балансовою вартістю 850400 гривень.

Здавалося б, усе вищесказане — промовиста та дієва реакція на вимоги Києва та Чернігова ліквідувати безгосподарні газові мережі. Однак після цього Борзнянський район справді опинився під загрозою припинення газопостачання. У селах запанікували. Як результат цього безладдя, на виконання припису Держгірпромнагляду, на два тижні в червні від газопостачання була від’єднана «бездоговірна» Шаповалівка.

Відтоді почалася тривала договірна дискусія між місцевою владою та ВАТ «Чернігівгаз» стосовно безаварійної подальшої експлуатації зазначених газопроводів.

У її розпалі знову стався безпрецедентний випадок. Як засвідчує акт ВАТ «Чернігівгаз», «14.09.2008 р. близько 20.00 години аварійною службою Борзнянського управління газового господарства було виявлено факт злому і заміни замків на головному газорозподільному пункті (ГГРП), який належить до державної власності, по вулиці Урицького у м. Борзна». Представники міської влади та керівництво КП «Борзнагаз» пояснили ці дії виконанням рішень сесії міськради.

— Але ж вищезгадане обладнання перебуває в державній частці майна, — каже головний інженер ВАТ «Чернігівгаз» Віктор Кресь. — Це ж неприпустимо: ми постачаємо газ населенню, але не маємо можливості регулювати тиск у трубопроводі! Нас позбавили доступу до ГГРП, ШГРП, ШП і вимикаючих пристроїв у Борзнянському районі, не беручи до уваги, що ці об’єкти значаться в єдиному реєстрі об’єктів державної власності. Про ці факти було поінформовано прокуратуру в Чернігівській області та прокуратуру Борзнянського району з вимогою винести протест на рішення сесії Борзнянської міської ради та припинити безправні дії. Сьогодні немає можливості планового обслуговування центрального ГРП. А такі дії можуть привести до непередбачуваних наслідків.

Загалом поки що газ у села йде. Але «двовладдя» двох газових служб, схоже, до добра не доведе. Проголошена самостійність КП «Борзнагаз» сьогодні стикається з реаліями, які треба найближчим часом вирішувати. Структура, наприклад, декілька місяців працює безплатно. Як таке може бути?

На сьогодні за газ населення сплачує ВАТ «Чернігівгаз». У газовому тарифі є відповідна частка за обслуговування газових мереж, які перебувають у державній власності. А хто фінансуватиме сферу діяльності новоствореного КП «Борзнагаз» — районний чи міський бюджет?

Виникає й інша проблема.

— Практично всі районні газові справління збиткові, — зазначає заступник голови правління з економіки та фінансів ВАТ «Чернігівгаз» Ольга Опанасенко. — Вони отримують відповідну дотацію з центрального офісу нашої служби та доходи за рахунок додаткової діяльності — реалізації скрапленого газу, газифікації, технічного обслуговування та ремонту газового обладнання.

Чи знали ті, хто ініціював створення КП «Борзнагаз», про це? Як вони вирішуватимуть питання свого фінансування? Чи в них на меті інше?

Нині вже в деяких селах обидві газові служби уклали договори про розмежування зон обслуговування. А які наслідки цього? У разі виникнення аварійної ситуації мешканці повинні викликати обидві газові служби, а ті разом мають їхати з договором у село і дивитися, чия це ділянка: «своя» чи «чужа»? А якщо приїде одна служба та з’ясує, що ділянка «чужа»? Або жодної? Невже дніпропетровська трагедія вибуху багатоквартирного будинку не показала, яка небезпека криється в елементарній бездоглядності, недбалому ставленні до газового обладнання?

Нагляд за мережею сільських газопроводів без оплати — це економія на запчастинах, ремонтах обладнання. Адже утримувати все це належним чином стає досить витратно і невигідно. Чи може це не впливати на безпеку мешканців?

— На мою думку, міська влада показує свої політичні амбіції, перенісши їх на вирішення виробничих питань, — зазначила голова правління ВАТ «Чернігівгаз» Алла Ярова. — Є законодавчі шляхи врегулювання проблем, які виникають із питань експлуатації газопроводів. Це одержання відповідних ліцензій, дозволів на окремі види робіт, укладення договорів. Я досі не можу зрозуміти, чому протягом уже півроку відповідні органи не бажають вирішувати питання, які стосуються насамперед життя людей, їх безпеки, чому в Борзнянському районі підтримується свавілля з боку КП «Борзнагаз».

...Зрозуміло, питання про майно газорозподільних пунктів, розмежування зон обслуговування в Борзнянському районі мають вирішуватися не протестними акціями, а згідно з чинним законодавством України, і негайно, тому що попереду опалювальний сезон. Адже всі владні інституції, Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду забороняють експлуатацію газопроводів з порушенням вимог «Правил безпеки систем газопостачання України».