У добу відродження Української незалежної суверенної держави, духовного піднесення українського народу, відновлення його вікової пам’яті виняткова роль належить охороні, збереженню та використанню культурного спадку нації.

Нещодавно органами прокуратури було організовано та проведено перевірки додержання вимог законів щодо збереження, охорони, використання об’єктів культурної спадщини, земель історико-культурного призначення, внаслідок яких виявлено непоодинокі факти порушень у цій сфері.

Насамперед зазначу, що в Україні на державному обліку перебуває понад 130 тисяч пам’яток археології, історії, монументального мистецтва, архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва і ландшафтів. За інформацією органів Держкомзему, площа земель, на яких вони розміщені, становить 41,4 тис. гектарів, з яких 11,7 тис. гектарів перебуває під об’єктами загальнодержавного значення, 29,7 тис. гектарів — місцевого.

Однак межі та площі пам’яток на планово-картографічних матеріалах у переважній більшості не визначено або нанесено схематично. Місця розташування об’єктів, які нанесено на цих матеріалах, переважно не відповідають дійсності в натурі, а розробка проектів землеустрою стосовно визначення і встановлення меж територій майже не проводиться. Так, із загальної кількості об’єктів культурної спадщини визначено межі лише 6,9 тисячі таких об’єктів на площі 14,9 тис. гектарів. Також не проведено експертизу культурної цінності встановлених останніми роками нових монументів і меморіальних дощок. Майже вся науково-облікова і науково-проектна документація на пам’ятки не відповідає сучасним зразкам і містить інформацію, яка роками не оновлювалася.

Програма паспортизації не реалізується

Як відомо, постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2002 року № 1330 затверджено Комплексну програму паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003—2010 роки. Проте реалізації

цієї програми перешкоджає відсутність державного фінансування. Недоотримання коштів на передбачені програмою заходи становить 5 млн. гривень, внаслідок чого з 2003 року не розроблено і не впроваджено електронну базу даних паспортів об’єктів культурної спадщини.

Так, у Волинській області протягом 2006—2007 років виділено 167 тис. гривень, з яких із держбюджету — лише 12 тис. гривень. Водночас в регіоні залишаються непаспортизованими понад 600 пам’яток історії, монументального мистецтва, археології та містобудування.

Роботи з визначення меж територій пам’яток у Дніпропетровській області проведено лише в половині районів. Жодна з місцевих державних адміністрацій та місцевих рад Хмельницької області не приймала рішень про розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення.

Схожа ситуація склалась у Вінницькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Черкаській та інших областях.

Одним із проблемних питань, що сприяє порушенню законодавства у цій сфері, є відсутність належного інформування органів культурної спадщини про наявність у регіоні відповідних пам’яток. Незважаючи на вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року, досі не опубліковано Державний реєстр нерухомих пам’яток України. Верховною Радою України не затверджено перелік пам’яток, які не підлягають приватизації, як це передбачено Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини».

Не встановлено інформаційних написів

Органами охорони культурної спадщини належним чином не проводиться робота із встановлення охоронних дощок, знаків, інших

інформаційних написів та позначок на пам’ятках або в межах їх територій з метою інформування населення про їхню наявність та про особливості режиму використання. На порушення у цій сфері реагували прокурори всіх регіонів.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» власники пам’яток або уповноважені ними органи, незалежно від форм власності, зобов’язані укласти з відповідним органом охоронний договір, утримувати пам’ятку в належному стані, вчасно проводити ремонт. Проте в більшості випадків такі зобов’язання не виконуються, чим створюються передумови до пошкодження, руйнування та знищення культурного надбання. До того ж органами охорони культурної спадщини не вживаються заходи до усунення зазначених порушень закону, приписи та розпорядження з цього приводу майже не видаються, винні особи до відповідальності не притягуються.

Лише на території АР Крим під охороною держави перебуває 4 тисячі пам’яток, проте охоронних договорів укладено 480. У місті Ялті такі договори необхідно укласти щодо 110 об’єктів. У зв’язку з цим прокуратурою автономії Голові Ради міністрів АР Крим в серпні поточного року внесено подання про усунення порушень закону. На такі само порушення реагували прокурори Волинської, Закарпатської, Київської, Львівської областей, військові прокурори всіх регіонів та Військово-Морських Сил України.

На жаль, непоодинокими є випадки, коли органи місцевого самоврядування приймають неправомірні рішення стосовно об’єктів культурної спадщини національного значення. Зокрема, Дніпропетровською міською радою всупереч вимогам статті 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у квітні 2007 року дозволено одному із ВАТ міста знести будівлі по проспекту Карла Маркса в межах наданої земельної ділянки, серед яких пам’ятка національного значення — будівля сукняної фабрики. Завдяки втручанню прокуратури зазначену будівлю вдалося зберегти.

Крім цього, мають місце факти незаконного надання у власність та оренду земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти культурної спадщини, продажу пам’яток історії та архітектури. Так, прокуратурою Полтавської області порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 367 КК України стосовно начальника районного відділу земельних ресурсів області, який усупереч вимогам Закону України «Про охорону культурної спадщини» без позитивного висновку державної землевпорядної експертизи погодив проект землеустрою і надав висновок про можливість передачі земельних ділянок, на яких перебувають кургани, у приватну власність громадянам. Унаслідок таких дій державі завдано збитків на загальну суму понад 8 млн. гривень. Кримінальну справу направлено до суду.

Варто зазначити, що прокуратурою міста Ялти в липні поточного року порушено 8 кримінальних справ за статтями 190, 358 КК України за фактами отримання громадянами у власність земельних ділянок у селищі міського типу Гурзуф на підставі підроблених погоджень Державної служби охорони культурної спадщини України.

Також виявлено порушення законодавства при наданні земель історико-культурного призначення у власність. Яскравим прикладом таких правопорушень є передача у власність на підставі висновку начальника Роменського райвідділу земельних ресурсів Сумської області п’ятьом громадянам земельної ділянки з розташованою на ній пам’яткою археології вартістю 328,5 млн. гривень. Стосовно зазначеної службової особи прокуратурою області порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 367 КК України.

Незаконні дії

Суб’єктами господарювання допускаються факти самовільного зайняття земельних ділянок для комерційної діяльності, незаконних розкопок, що призводить до пошкодження та руйнування пам’яток археології. Зокрема, прокурором Самарського району відкрита та розслідується кримінальна справа, порушена за частиною 4 статті 298 КК України стосовно службової особи одного із приватних агропромислових підприємств міста Дніпропетровська. Внаслідок здійснення господарської діяльності зазначеною юридичною особою на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 11,7 гектара зруйновано пам’ятки історії: багатошарове поселення доби енеоліту-бронзи, поселення доби бронзи-раннього залізного віку «Любчина могила», землянку запорозьких козаків, цвинтар запорозького козацтва, вал української укріпленої лінії, грошова оцінка яких становить понад 110 млн. гривень. За такими фактами лише органами прокуратури Дніпропетровської області під час перевірки порушено 8 кримінальних справ.

Незважаючи на особливості статусу об’єктів культурної спадщини, їх ремонт та реконструкція здійснюються, як правило, без відповідних дозволів і ліцензій, що є порушенням Закону України «Про охорону культурної спадщини». Так, службові особи Барської міської ради (Вінницька область), зловживаючи службовим становищем, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт розпочали добудову шестиквартирного будинку до пам’ятки архітектури місцевого значення, внаслідок чого вона перебуває у занедбаному стані та руйнується. Прокурором Барського району порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 364 КК України. Проводиться досудове слідство.

Схожі порушення встановлено у Дніпропетровській, Київській, Миколаївській, Одеській областях та АР Крим.

Мають місце випадки неправомірного розміщення реклами на об’єктах архітектури. Зокрема, на будівлі штабного корпусу юнкерського кавалерійського училища (місто Кіровоград), яка є пам’яткою архітектури і містобудування національного значення з 1963 року, без відповідного дозволу було розміщено рекламний щит. За приписом військової прокуратури Кіровоградського гарнізону порушення усунуто.

Виявлено непоодинокі факти неналежного утримання й догляду за братськими могилами та іншими об’єктами культурної спадщини. Так, службовими особами Криворізького гарнізону не забезпечено збереження братської могили, внаслідок чого окремі фрагменти постаменту втрачено, обеліск, огорожу і територію комплексу пошкоджено. У занедбаному стані утримуються об’єкти національного значення в місті Києві — будівля Миколаївської брами з казармою на пересипі Київської фортеці, збудований наприкінці ХІХ століття флігель по вулиці Ярославів Вал, в якому мешкав авіаконструктор І. Сікорський. У зв’язку з цим військовими прокуратурами Південного та Центрального регіонів внесено приписи про усунення виявлених порушень закону. З аналогічних підстав реагували прокурори Дніпропетровської та Харківської областей.

Без ефективного контролю

Зауважу, що управління та відділи охорони культурної спадщини місцевих державних адміністрацій не забезпечили ефективний контроль у цій сфері. Так, відділом охорони культурної спадщини Севастопольської міської державної адміністрації впродовж 2007—2008 років перевірки проведено лише на 129 об’єктах із двох тисяч, заходів щодо відновлення правопорушниками пошкоджених пам’ятників архітектури не вжито, питання про їх відповідальність вирішувалось не у всіх випадках.

Відділами культури і туризму більшості райдержадміністрацій Івано-Франківської області не вжито жодних заходів, спрямованих на захист об’єктів культурної спадщини від загрози їх знищення, руйнування або пошкодження, а діяльність відділу музейної роботи і охорони культурної спадщини облдержадміністрації має формальний характер.

У Жовтневій, Арбузинській районних і Южноукраїнській міській державних адміністраціях Миколаївської області та райдержадміністраціях Вінницької області такі відділи взагалі не створено. На територіях Брусилівського, Малинського, Черняхівського та інших районів Житомирської області ці обов’язки покладено на працівників будинків культури, у Сахновщинській райдержадміністрації Харківської області — на директора краєзнавчого музею, які відповідно до закону не мають повноважень щодо проведення перевірок та вжиття заходів до усунення виявлених порушень.

Злочини допускаються також і службовими особами територіальних органів Держкомзему. Так, унаслідок несумлінного ставлення до виконання службових обов’язків службовими особами Криничанського районного відділу земельних ресурсів Дніпропетровської області у власність громадянам передано землі історико-культурного призначення з розташованими на них курганами вартістю понад 15 млн. гривень. За цим фактом прокуратурою Криничанського району в червні поточного року порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 367 КК України. Досудове слідство триває.

Крім цього, органи земельних ресурсів на місцях не здійснюють належний державний контроль за використанням земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти культурної спадщини. Держземінспекцією в Івано-Франківській області протягом минулого та поточного років не проведено жодної перевірки. У Хмельницькій області інспекцією перевірки проведено вибірково та поверхово, із зазначенням в актах перевірок лише площ земельних ділянок історико-культурного призначення та місць їх розташування, порушень закону не виявлено. Водночас Хмельницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою встановлено факт самовільного зайняття громадянином Д. земельної ділянки Державного історико-культурного заповідника «Самчики» площею 0,27 гектара.

Аналогічні порушення виявлено в місті Києві, Київській, Житомирській, Рівненській, Тернопільській, Харківській областях, на які прокурори реагували.

Упродовж нинішнього року органами державного контролю до прокуратур Житомирської, Миколаївської, Сумської, Херсонської областей, військової прокуратури ВМС України не направлено жодного матеріалу про порушення законів у сфері охорони культурної спадщини.

Усього органами прокуратури за результатами перевірок порушено 60 кримінальних справ, принесено 59 протестів, внесено понад тисячу подань і приписів. За документами прокурорського реагування до відповідальності притягнуті майже 70 посадових осіб. Заявлено до суду 93 позови на загальну суму 285 млн. гривень, з яких розглянуто та задоволено 34.

Розв’язання проблем охорони пам’яток історії і культури значною мірою залежить від фінансування, але не лише від нього. Якщо є розуміння проблеми збереження історико-культурної спадщини, можна знайти і шляхи її розв’язання.

Одними з головних напрямів означеної роботи є розробка нової та дотримання вже наявної законодавчої бази, вирішення кадрових питань. Без фахівців, які глибоко знають справу і віддані їй, не можна займатись охороною історико-культурної спадщини.

Лише постійний контроль органів місцевої влади, громадських організацій та правоохоронних органів за збереженням об’єктів культурної спадщини сприятиме їх належному утриманню.

Олександр МЕДВЕДЬКО, Генеральний прокурор України.