На наукову галузь чекають фундаментальні перетворення
Формально наша країна має розвинену нормативно-правову базу для науково-технічної діяльності. Проте нині кожен науковець розуміє: корисні для науки положення чинних законів хронічно не працюють. Натомість справно діють шкідливі, як от заборона для наукових установ відкривати банківські рахунки. Це перетворює їх на заручників казначейства і відлякує серйозних вітчизняних і зарубіжних замовників. На цьому наголошували учасники парламентських слухань: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави».
За словами міністра освіти і науки Сергія Квіта (на знімку), в чинному законодавстві відсутні важливі положення, які б сприяли інтеграції нашої науки в загальносвітову. Наприклад, немає процедури тривалих стажувань наших учених у зарубіжних наукових установах. Відтак дослідників, які не хочуть поривати зв’язків з Україною і готові зберігати прийняте в світі подвійне наукове підпорядкування, керівники наших установ змушені просто звільняти.
«Натомість у законах і постановах є безліч положень, які боляче б’ють по науці та людях, які нею займаються. Іноді це має анекдотичний характер: контролюючі органи вимагають у звітах про фундаментальні дослідження довідки про впровадження результатів у виробництво, хоча специфікою фундаментальних досліджень є якраз не зорієнтованість на отримання негайної практичної віддачі. Інша річ, що добрий фундаментальний результат часом веде до проривних технологічних ідей, як це сталося, наприклад, з відкритим Фарадеєм явищем електромагнітної індукції, що вже через 30 років було використано «Сіменсом» для створення електродвигуна», — зауважив він.
Наголосив міністр і на тому, що замість реальної боротьби з корупцією вона здебільшого імітується полюванням на сумісників, які працюють одночасно у вищих навчальних закладах і наукових установах. «Звісно значно простіше стягнути «завдану державі шкоду» із шанованого академіка, який читає університетський курс, аніж вивести на чисту воду справжнього корупціонера, який обкрадає державу на мільйонні суми», — зазначив С. Квіт.
Усі ці речі мають бути врегульовані в базовому законі про наукову і науково-технічну діяльність. Власне, відповідний проект нині доопрацьовується профільним комітетом із питань науки та освіти. Щоправда, він ще не внесений до парламенту, і зроблено це не випадково. Як розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Лілія Гриневич, законопроект мають обговорити учасники слухань, тому що існує ще ціла низка питань, які не знайшли відповіді в документі.
Законопроект, зокрема, передбачає створення Національної ради з питань науки і технологій — своєрідний науковий парламент. Рада заслуховуватиме й оцінюватиме звіти Національної Академії наук, галузевих академій, центральних органів виконавчої влади. Готуватиме щорічну доповідь про стан науки в Україні, формуватиме стратегічні засади політики в сфері науки й інновацій. При раді також буде створено комітет з наукової етики, унормовано створення мережі державних ключових лабораторій, як дієвого механізму вирішення найбільш актуальних проблем розвитку науки та найперспективніших напрямів наукових досліджень.
Крім того, проектом передбачається грантова підтримка проектів із проведення прикладних наукових досліджень і розробок, спрямованих на розроблення конкурентоспроможних технологій і їх складових. Для цього буде створено державний технологічний фонд.
За словами Л. Гриневич, оновлений проект закону ще називають законом про соціальний захист науковців.
«Якщо ми хочемо отримати світові результати, то маємо не лише підтримувати проривні напрями, а й створювати нормальні умови для наукового середовища, яке підживлює ці напрями. Без інвестицій в такий інтелектуальний капітал не обійтися», — зазначила депутат.
На думку голови Ради проректорів з наукової роботи вищих навчальних закладів Михайла Ільченка, нинішній стан речей спричинений тим, що за всі роки незалежності наука не була затребувана. Проте після підписання Угоди про асоціацію з ЄС продовження такої політики, переконаний він, уже суперечить здоровому глузду, особливо з точки зору необхідності забезпечення безпеки й оборони нашої країни. З огляду на це, науковці пропонували перенести цю розмову на засідання РНБО. «Лише опора на науку може стати тим базисом, що призведе до створення конкурентоспроможної, затребуваної в європейських країнах української продукції. Але може бути й альтернатива, на жаль, дуже реальна і небажана, — Україна може стати сировинним придатком Європи. Цього допустити ніяк не можна», — зауважив М. Ільченко.
У свою чергу директор Інституту фізики і конденсованих систем НАН України Ігор Мриглод зауважив, що нині маємо боротися не із симптомами, а лікувати хворобу. «Говорити потрібно про цілісну систему змін, яка дасть змогу вже в близькій перспективі вийти на модерний рівень. Ідеться насамперед про реформування системи взаємовідносин в організації науки і запуск основних механізмів, які архіважливі для функціонування сучасної науки з усіма її функціями. Іншого шляху просто не існує», — упевнений науковець.
У необхідності фундаментальних змін переконаний і заступник Голови Верховної Ради Руслан Кошулинський. «Без невідкладної побудови ефективної системи управління і взаємодії між наукою та технічним потенціалом у нас нічого не вийде», — вважає він.
ФотоСергія КОВАЛЬЧУКА.
