Дві тисячі гривень за тонну зерна навчилися виторговувати в Липовці

Усе збіжжя у СТОВ «Липовецьке» на Вінниччині перепускають через тваринницьку галузь.

— Якби не тваринництво, — каже керівник СТОВ «Липовецьке» Владислав Речицький, — ми б з торбою пішли по світу, принаймні не мали б таких прибутків, як нині. У нас жодної заборгованості — ні зі сплати податків, ні із зарплати трудівникам.

У товаристві трудяться 260 працівників. У вересні середня зарплата становила майже півтори тисячі гривень. Як стверджує співрозмовник, у жодному іншому господарстві їхнього Липовецького району не платять стільки.

Перед тим, як запровадити власну арифметику, керівник господарства довго радився із спеціалістами. Він добре пам’ятає радянські часи. Тоді, каже, за згодовування зерна худобі могли відправити туди, де козам роги правлять. «Нині ж держава збиткується над селянином, іншого слова не знайду, — ледве стримує невдоволення Владислав Речицький. — Мало того, що ціна на м’ясо мізерна, то ще й за зерно не хочуть платити хоча б за його собівартістю. У нас зберігся найбільший в області свинокомплекс. Утримуємо 6,5 тисячі свиней. Маємо 570 голів великої рогатої худоби. Було ще більше, але частину тварин уже реалізували. От і викручуйся як можеш».

— Зерна не продаємо взагалі, — наголошує керівник господарства, — тільки людям даємо на паї, решту «перепускаємо» через тваринництво. Бо так набагато вигідніше. Арифметика, як кажуть, дуже проста. За тонну зерна більше 800 гривень нині не дають. Хіба це гроші? Навіть затрат не повернеш. Але ж тонною збіжжя можна вигодувати двох свиней. Аж до ста кілограмів кожна. За кожну з них вторгувати по дві тисячі гривень. Є різниця — 800 гривень і чотири тисячі?

Три тисячі гектарів землі в господарстві. У сівозмінах і пшениця, і ячмінь, і кукурудза, соя, буряки... Поле також зорієнтоване на тваринницьку галузь. З таким підходом тваринництво ніколи не буде збитковим, переконаний господарник. Можливо, тому нарікання декого з керівників інших агроформувань на неприбутковість галузі викликають у пана Речицького скептичну посмішку... «Нам би ще нормальні ціни на молоко і м’ясо, ми б взагалі на коні були».